Пірати Карибського моря 2: Скриня мерця

Назва в оригіналі:Pirates of the Caribbean: Dead Man's Chest
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

В свій час я доволі байдуже поставився до істерії навколо прем’єри цього фільму - а потім – і третьої частини «Піратів». Звичайно, колись переглянути ці фільми я планував, але і не надто прагнув цей момент наблизити. Зрештою, поштовхом для перегляду став аналіз рейтингу найкасовіших картин в історії, коли я вивчав перспективи «Темного лицаря» здобути-таки свій мільярд в результаті повторного прокату, в який стрічка вийде зовсім незабаром. Справді рекордні збори «Скрині мерця» (на даний момент третє місце у вищезгаданому рейтингу з сумою один мільярд шістдесят шість мільйонів) мене спочатку сильно здивували. Чим же так притягнув глядача колоритний пірат у ролі Джонні Деппа? Чим же, в цілому непогана, але загалом простенька історія з перших «Піратів» так припала до душі світовому глядачу, що той пішов на її продовження? Що ж, аніж даремно розмірковувати, простіше самому подивитись це високобюджетне «кіно про піратів».
Подивився…і не пожалкував. Як виявилось - картина доволі непогана. Хороше кіно для веселого перегляду в колі друзів. З непоганим гумором, чудовими спецефектами, яскравими персонажами. Огляд на третіх «Піратів» я розміщу дещо згодом, але забігаючи наперед, скажу, що, на мій погляд, друга частина вийшла найкращою з усієї серії. Навмисне не вживаю слова трилогія, оскільки ймовірність продовження дуже висока. Особливо, зважаючи на шалені касові збори всіх трьох частин і відсутність сюжетних обмежень (як це було у «Володарі перснів» чи «Матриці»). До речі, про «Матрицю». Проводити паралелі з цим франчайзом можна і далі, оскільки і там, і тут друга та третя частини є «тісно пов’язаними». Іншими словами, в обох блокбастерах фільм другий закінчується без жодних проміжних підсумків, одразу відсилаючи на перегляд третьої частини.
Навмисне не аналізую сюжет, адже, як виявилось, для подібних картин він інколи не особливо і потрібен. Якщо розбиратись, то слова «серйозність», «реалістичність», «достовірність» та епопея «Піратів Карибського моря» є просто несумісними. А раз так, то з сюжетом авторам особливо можна і не напружуватись.
Кілька слів про гумор. За його допомогою, крім всього іншого автори картини надзвичайно вдало маскують жорстке тло, на якому розгортаються події стрічки. Адже незважаючи на статус пригодницької комедії, з яким у всіх асоціюється це кіно, людей у кадрі гине не набагато менше, аніж скажімо в Рембо 4 – картині, яку багато хто звинуватив у надмірній жорстокості.
Ви часом не помітили, куди двічі за фільм зникав цілий екіпаж «Чорної перлини»? Гадаю, навіть сувора рейтингова комісія не надто ретельно спостерігала за такими нюансами. Ще б пак – значно більше уваги у всіх викликав черговий жарт Джека Горобця.
Щодо візуальних образів, то ними залишиться задоволений навіть найвимогливіший гурман. Вітрильники, море, сонячний пляж – за цим всім солідний хронометраж просто не відчувається. Та й Оскар за найкращі «візуальні ефекти» просто так нікому не дають.
Фільм, як то кажуть «вдався». Далеко не шедевр, але в цілому – досить пристойно. Картина дає глядачу те, що від неї чекають. А саме – розважає. Не набридає недоречним тут моралізаторством, не піднімає чергові «світові» проблеми. Іншими словами, залишається у встановлених самою собі рамках. Цього до речі, не вистачило третій частині, але про неї поговоримо вже наступного разу...

Оцінка: 7/10

Зак та Мірі знімають порно

Назва в оригіналі:Zack and Miri Make a Porno
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Мелодраматична комедія з жорстким нахилом в сторону рейтингу NC-17. Після перегляду можу впевнено сказати, що ті хто потягнувся на кіносеанс виключно «клюнувши» на назву - не прогадали :) А от як же бути з рештою глядачів? Спробуємо розібратись…
Режисером картини став Кевін Сміт, особа достатньо відома в певному середовищі кіноманів. Про одну з його дебютних робіт – «Клерки», інакше як «культова» навіть не пишуть. Чесно зізнаюсь, що «Клерків» не бачив.Як і інших робіт цього режисера. Остання справа хвалитись своєю необізнаністю, проте така ситуація хоча б дозволила мені поглянути на стрічку про режисерський промисел Зака та Мірі «без зайвого пієтету».
Змушений констатувати, що для мене так і залишилось загадкою, які цілі переслідував режисер знімаючи це кіно і що саме він хотів донести до глядача. В картині постійно борються і активно заважають одна одній дві «лінії»: мелодрами і комедії. Здавалось, що може бути легше, аніж поєднати ці напрямки? Благо, що вдалих прикладів вистачає. Проте, на лихо головних героїв стрічки, – це не той випадок.
Справа тут зовсім не в тому, що сюжет крутиться навколо зйомок порнофільму і гумор тут як правило вище пояса не піднімається. Подібні фільми, як доводить сучасна практика, елементарно можуть мати успіх в публіки. Але коли посеред зйомок чергової «сцени» на героїв раптом налітає порив романтики і вони починають вдавати персонажів з «Віднесених вітром» - це просто реально не сприймається. Глядачу, звичайно, намагаються щось пояснити і прояснити, але псевдоромантичний фінал надійно «очищує» стрічку навіть від натяку на якусь логіку.
Щоб відгук не виглядав аж надто негативним, зауважу, що комедійна складова де-не-де та й проблискує, місцями дивитись фільм доволі дотепно, тому, вважаю, своє «місце під сонцем» він завоює.
На завершення, дозволю собі кинути ще один камінь в город авторів стрічки. Мені абсолютно незрозуміло, куди можна було викинути цілих 24 мільйона бюджету?! На гонорар невдалим порнозіркам? Іронія долі, але Зак та Мірі наочно показують, як подібний кінопродукт можна знімати всього за кілька тисяч доларів :)

Оцінка:5/10

День виборів

Назва в оригіналі:День выборов
Рік: 2007
imdb
КиноПоиск.Ru

Другий російський фільм переглянутий мною за останні неповні 36 годин. Проте, якщо після «Домового», враження були достатньо «плюсові», то «Вибори…» змусили серйозно задуматись, що час витрачений на їх перегляд можна було б провести корисніше.
Який основний зміст комедії? Розсмішити глядача хорошим гумором. Який основний зміст хорошої комедії ? Розсмішити глядача незабутнім гумором. А тепер, найголовніше питання – чи багато було за останній час російських фільмів з незабутнім чи просто хорошим гумором? Моя відповідь – ні. Не зміг розвіяти таке переконання і «День виборів».
Розмірене як течія Волги кіно, з цілим ворохом штампів, запозичених з початку 90-х та кількома жартами адаптованими під сучасність. Вкотре доводиться згадувати, яку медвежу послугу зробив для інших російських комедій цикл про «національні особливості». Пора вже перестати рівнятись на «Міхалича і Ко»! Те, що було смішним вчора, сьогодні вже трохи набридло. Натомість, складається враження, що кожен другий російський режисер перед зйомками власної комедії чи не на підсвідомому рівні згадує про легендарні пригоди російських мисливців та рибаків. На перший погляд «День виборів», мало чим нагадує «національний» цикл, але якщо придивитись…
Взагалі, єдине, що хоча б якось витягує стрічку – це виступ музичних агіт-колективів, в ролі яких виступає цілий ряд сучасних виконавців – починаючи від «БИ-2» і закінчуючи Макаревичем. Справді цікава знахідка, яку, за словами очевидців, вже успішно використали в наступному фільмі «Квартету І» - «День радіо».
Взагалі-то «День Виборів», я вирішив подивитись завдяки масі позитивних відгуків в мережі. Там же (дещо згодом) я вирішив почитати, що все-таки в цьому фільмі особливого, щоб хоч якось скрасити розчарування від перегляду. Виявилось, що ця картина позиціонувалась як якісний зразок «інтелектуального» гумору з масою алюзій, відсилок та натяків. Що ж, можливо, певні жарти були зрозумілі виключно росіянам. Це логічно. Але ж не всі! По-справжньому кумедних епізодів в картині особисто я нарахував аж цілих три. Тому особливо цікаво було перечитувати рецензії на фільм, в яких автори наводили фрагменти «неймовірного гумору» в стрічці. Ось лише один приклад «вибухового жарту» - відповідь героя Уткіна (в житті відомого футбольного коментатора) на питання як зіграли «Спартак з «Сатурном» - «Ви знаєте, я футболом не цікавлюсь…».
Смішно…

Оцінка: 5/10

Домовий

Назва в оригіналі:Домовой
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Щоб заманити сучасного глядача на перегляд черговою історією про найманого вбивцю, треба добре постаратись. Особливо, якщо з трейлера фільму не проглядаються спецефекти на кілька мільйонів, а з афіш кінотеатрів аудиторію не манять зірки світової величини. Проте є ще один варіант. Складніший. Просто зняти хороше кіно.
Вчергове переконуюсь, який ривок здійснив російський кінематограф за останні роки. Кількість картин знятих в Росії за рік, вже давно не вимірюється пальцями на руках. І навіть при тому, що якість більшості з них шкутильгає, просто по закону великих чисел, серед цієї маси все частіше трапляються достойні і просто цікаві картини. Одна з них – це герой сьогоднішнього огляду, кримінальна драма «Домовий». Картина, яка з самого початку не претендувала на гучні лаври, а просто зайняла свою невелику нішу серед кіноподій 2008 року, як цікаве, в чомусь незвичне кіно з інтригуючим сюжетом.
Саме сюжет, його несподівані виверти та повороти надає картині «ізюминку» та виділяє її на фоні інших. Основна лінія стрічки, яка й приковує до себе увагу – це порівняння та співставлення двох характерів: головних персонажів стрічки.
Часто справедливому сприйняттю картини заважають почуття до головних героїв зі сторони глядача. Найчастіше, звичайно ж за них вболівають, значно рідше – вболівають проти них. В картині «Домовий», неначе по замовленню, жоден з головних героїв не викликає надлишку емоцій в глядацької аудиторії. І це не брак акторської майстерності, навпаки – створити такий «сірий» образ – не білий, не чорний, а саме сірий - на екрані потрібно ще вміти. Якщо ж все-таки спробувати розібратись, хто з персонажів більш достойний, то є ризик прийти до взагалі парадоксальних висновків, оскільки герой Хабенскього (чесного письменника) по людським якостям програє Машкову (холоднокровному вбивці) практично розгромно. Здається, питання по персонажам вирішене, але потрібно не забувати про найважливіше. Не Хабенський, а Машков тисне на спусковий гачок.
Виділю також похмуру атмосферу фільму, яка створюється режисером практично всіма «підручними» засобами. Можливо, я помиляюсь, але здалось, що в картині практично немає сцен, знятих при сонячній погоді – або дощ, або хмари, або просто ніч.
На жаль, на кінцівку у авторів оригінальності не вистачило, що значно відобразилось на моїй оцінці про фільм. Проте навіть це не нівелює загальних позитивних вражень.

Оцінка:7/10

Темний лицар

Назва в оригіналі: The Dark Knight
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Так вийшло, що найбільш відому стрічку 2008 року я подивився лише в перших числах року 2009. Влаштував собі так би мовити «новорічний перегляд». ..
Не буду тут переповідати всі перепитії пов’язані з показом «Темного лицаря». Істерію в пресі, неймовірні рейтинги, відгуки, що починаються з «кращий з кращих»… Про фільм Крістофера Нолана в цьому році було сказано і написано стільки, що переписувати і переказувати все це просто немає змісту.
Натомість, відповідно до духу цього блога, спробую просто поділитись враженнями про це кіно.
Головне, що кидається у вічі – це вже зовсім не кінокомікс. Якби я спробував охарактеризувати одним реченням фільм, то обов’язково використав би в ньому такі слова як «похмурий», «серйозний», «той, що на довго залишається в думках».
Складається враження, що навіть костюм Бетмена та інші «атрибути супергероя» режисер залишив лише віддаючи данину минулому. Зрештою, візуальний образ людини-кажана – це практично єдине, що нагадує про «старі добрі часи» старого Бетмена. Не дарма, в назві фільму вперше, за весь час існування серії про нічного борця зі злочинністю, відсутнє навіть слово «Бетмен».
Обов’язково слід згадати і одного з найбільш харизматичних злочинців в кіно за останні роки – Джокера.(Як? Ви не пригадуєте його фокус з олівцем??) Глядацька спільнота практично одностайно сходиться на тому, що роль Хіта Леджера – найяскравіша в картині.
Неможливо уявити, що таке можна написати про кінокомікс, але стрічка ставить перед глядачем багато складних запитань. На найголовніше з них, в фільмі своїми діями весь час намагається відповісти Джокер, але й він не досягає однозначної відповіді. З тенет важких роздумів не допоможе вибратись навіть головний герой. Адже персонаж Крістіана Бейла в фіналі стрічки залишаючись світлим, стає темним для всіх інших…
«Бетмен» змінився, тепер він інший, і зараз навіть неможливо уявити, що колись він стане таким як був. Зрештою, всі ці слова будуть справедливі і про наше людське суспільство…
Хотілося б додати ще кілька слів про прокатну долю картини. Як відомо, в світовому прокаті каса фільму лише трохи не «дотягнула» до мільярду. Не вистачило «всього» 4 мільйонів. Можливо цю суму компенсував би китайський кіноринок, але по якимось причинам Warner Bros. вирішили відмовитись від широкого прокату в цій країні. Але історія з Китаєм – це так, дрібниці. Значно цікавіше, що «Темного лицаря»… планують знову показати в світовому кінопрокаті. Старт прокату – 23 січня цього року, тобто в наступний день після роковин смерті Хіта Леджера…
Таким чином автори фільму переслідують одразу дві цілі. Перша – фінансова. Вже зараз творіння Нолана посідає 4 місце за всю історію кінопрокату (попереду «Титанік», «ВК:Повернення короля», «Пірати Карибського моря 2»). За допомогою повторного прокату є можливість підняти і без того фантастичні збори і навіть обійти «Піратів..». Друга ціль – це невеликі золоті статуетки, які роздають в кінотеатрі «Кодак» наприкінці зими. Що більше, ніж повторний прокат, може знову привернути увагу американської публіки, а отже – і кінокритиків, які і вирішують долю «Оскара»?!
Що ж, доводиться констатувати, що «Темний лицар», як це часто буває з успішними голлівудськими стрічками перетворився на вражаючу фінансову машину по «витягуванню грошей». Зрештою – це тільки на плюс, оскільки як не дивно, завдяки таким зборам виграє і звичайний глядач, отримуючи в майбутньому нові кінофільми, зняті на виручені «Темним лицарем» кошти. І, можливо, одна з таких стрічок зможе заявити про себе ще гучніше, ніж наш сьогоднішній герой…

Оцінка:8/10