Аватар
Назва в оригіналі:Avatar
Рік: 2009
Не так часто трапляються картини, що провокують такий ажіотаж, який викликало нове творіння Камерона. Українська блогосфера, немов своєрідне дзеркало суспільства, не залишилась в стороні. tivasyk навіть не полінився зібрати враження та відгуки українських блогерів про цю стрічку в окремий список — вийшло досить цікаво, рекомендую переглянути.
Кілька днів тому переглянув “Аватар” і я. Через велику хвилю ажіотажу підійшов до кіносеансу з дещо завищеними очікуваннями, і, звичайно ж, велика їхня частина не виправдалась. З іншого боку стрічка виявилась досить непоганою і, гадаю, не залишила байдужим жодного глядача в кінотеатрі.
Спочатку кілька слів про картинку. В моєму місті немає 3-D кінотеатру, проте й звичайний показ дозволив оцінити масштаби та красу зйомок. “Аватар” без сумніву один з найкрасивіших фільмів останніх років, і рівень спецефектів там просто небачений. Тут і сперечатись немає про що. Але. Картини як і людей лише зустрічають “по одягу”, проводжають їх за дещо інші заслуги. Які б неземні спецефекти не були використані в картині, через кілька років хтось все одно зніме щось ще більш вражаюче — це неминуче, оскільки технології постійно рухаються вперед. Ось чому, якщо картина претендує на звання “шедевра” їй потрібно продемонструвати ще щось окрім соковитої картинки. А з цим у “Аватара” дещо гірше.
Про очевидну слабкість сюжету найзапекліші прихильники картини дипломатично мовчать. Більш помірковані толерантно зауважують, що в таких картинах сюжет — це не головне. Не погоджусь. Сюжет — це основа будь-якого фільму, кістяк, на якому тримається все решта. Перша частина “Аватару” - це красивий та неквапливий науковий фільм про можливу флору та фауну світів, які колись відкриє людство. Далі все поступово переростає в тянучку під кодовою назвою “роман аборигенки та білого дослідника”. В третій частині ми неквапливо переходимо до екшена. Екшена, який при тверезому розборі, без посмішки описувати неможливо. Чесне слово, востаннє подібну “геніальну” військову операцію я бачив ще в “Зоряному десанті” Пола Верховена. Фаланга космічної піхоти та бджолиний рій військових вертольотів — це звичайно круто. Якби “Аватар” мені не сподобався, я б не відмовив собі в задоволенні пройтись по всіх ляпах та безглуздостях операції “Шок та трепет”, але, як я вже сказав на початку огляду, фільм мені сподобався. Сподобався попри велику долю безглуздості і ось чому.
Спостерігаючи за драматичною розв'язкою картини, я справді проникся фільмом. Розум усвідомлював, що на екрані було багато безглуздого, але серце билось неначе під час марафону. Я ДИВИВСЯ це кіно....
Якщо відкинути космічний антураж, то “Аватар” дуже легко можна порівняти з драматичним вестерном початку 90-их - “Танцюючий з вовками”. Повірте, схожості тут буде значно більше, аніж видається на перший погляд. Так ось, в тій картині сюжет теж не віднесеш до шедевральних, але ж як я там переживав за головних герої! В “Аватарі” ситуація схожа. Емоційна і вибухова кінцівка змила початковий скепсис... Кінотеатр я полишав з думкою, що цей вечір пройшов не дарма...
Оцінка: 7/10Кілька днів тому переглянув “Аватар” і я. Через велику хвилю ажіотажу підійшов до кіносеансу з дещо завищеними очікуваннями, і, звичайно ж, велика їхня частина не виправдалась. З іншого боку стрічка виявилась досить непоганою і, гадаю, не залишила байдужим жодного глядача в кінотеатрі.
Спочатку кілька слів про картинку. В моєму місті немає 3-D кінотеатру, проте й звичайний показ дозволив оцінити масштаби та красу зйомок. “Аватар” без сумніву один з найкрасивіших фільмів останніх років, і рівень спецефектів там просто небачений. Тут і сперечатись немає про що. Але. Картини як і людей лише зустрічають “по одягу”, проводжають їх за дещо інші заслуги. Які б неземні спецефекти не були використані в картині, через кілька років хтось все одно зніме щось ще більш вражаюче — це неминуче, оскільки технології постійно рухаються вперед. Ось чому, якщо картина претендує на звання “шедевра” їй потрібно продемонструвати ще щось окрім соковитої картинки. А з цим у “Аватара” дещо гірше.
Про очевидну слабкість сюжету найзапекліші прихильники картини дипломатично мовчать. Більш помірковані толерантно зауважують, що в таких картинах сюжет — це не головне. Не погоджусь. Сюжет — це основа будь-якого фільму, кістяк, на якому тримається все решта. Перша частина “Аватару” - це красивий та неквапливий науковий фільм про можливу флору та фауну світів, які колись відкриє людство. Далі все поступово переростає в тянучку під кодовою назвою “роман аборигенки та білого дослідника”. В третій частині ми неквапливо переходимо до екшена. Екшена, який при тверезому розборі, без посмішки описувати неможливо. Чесне слово, востаннє подібну “геніальну” військову операцію я бачив ще в “Зоряному десанті” Пола Верховена. Фаланга космічної піхоти та бджолиний рій військових вертольотів — це звичайно круто. Якби “Аватар” мені не сподобався, я б не відмовив собі в задоволенні пройтись по всіх ляпах та безглуздостях операції “Шок та трепет”, але, як я вже сказав на початку огляду, фільм мені сподобався. Сподобався попри велику долю безглуздості і ось чому.
Спостерігаючи за драматичною розв'язкою картини, я справді проникся фільмом. Розум усвідомлював, що на екрані було багато безглуздого, але серце билось неначе під час марафону. Я ДИВИВСЯ це кіно....
Якщо відкинути космічний антураж, то “Аватар” дуже легко можна порівняти з драматичним вестерном початку 90-их - “Танцюючий з вовками”. Повірте, схожості тут буде значно більше, аніж видається на перший погляд. Так ось, в тій картині сюжет теж не віднесеш до шедевральних, але ж як я там переживав за головних герої! В “Аватарі” ситуація схожа. Емоційна і вибухова кінцівка змила початковий скепсис... Кінотеатр я полишав з думкою, що цей вечір пройшов не дарма...
новинки, оцінка:7/10
Безславні виродки
Назва в оригіналі: Inglourious Basterds
Рік: 2009
В свій час, на одному з кінофорумів, я зустрів просту та небанальну фразу — “Є звичайні фільми і є фільми, котрі зняв Квентін Тарантіно”. Що не кажи, але ця людина вміє знімати картини. Його почерк не сплутаєш ні з ким іншим. Захват, відраза, здивування, повага — список емоцій, які викликають у вас стрічки цього американця можете продовжити самотужки. Кожний новий фільм Тарантіно — це справжня подія в світі кінематографа. Не стали виключенням і “Безславні виродки”.
Навіть не знаю як описати сюжет — в окуповану фашистами Францію закидується єврейський загін, який своєю партизанською діяльністю наганяє жах на всю країну. Протистоїть їм німецький полковник Ганс “мисливець на євреїв” Ланда. Ніби все так і є, але перед нами кіно Тарантіно, а це означає, що СПРАВДІ оцінити сюжет можна лише переглянувши фільм.
“Безславні виродки” — це доволі некваплива стрічка побудована на прекрасних діалогах та неперевершеній грі акторів. Рандеву в підвальній пивнушці — це можливо краща сцена, яку я бачив в 2009 році. Просто щось неймовірне!
Шкода, але по-справжньому оцінити всю красу картини можуть лише люди з солідним багажем іноземних мов — в стрічці крім англійської розмовляють німецькою, французькою і (зовсім трохи) італійською. Дуже рекомендую версію фільму, в якій вся “неанглійська” збережена, а переклад здійснено за допомогою субтитрів. Так ви принаймні оціните красу звучання та багатство європейських мов.
Звичайно, Тарантіно навіть не намагався слідувати історичній достовірності, звичайно в картині вистачає спірних через свою жорстокість моментів, звичайно, звичку цитувати самого себе режисеру вибачають далеко не всі. Проте перед нами справжнє кіно від Тарантіно, і якщо вам подобаються фільми цього режисера, то “Безславні виродки” просто обов'язкові до перегляду.
Оцінка: 8/10Навіть не знаю як описати сюжет — в окуповану фашистами Францію закидується єврейський загін, який своєю партизанською діяльністю наганяє жах на всю країну. Протистоїть їм німецький полковник Ганс “мисливець на євреїв” Ланда. Ніби все так і є, але перед нами кіно Тарантіно, а це означає, що СПРАВДІ оцінити сюжет можна лише переглянувши фільм.
“Безславні виродки” — це доволі некваплива стрічка побудована на прекрасних діалогах та неперевершеній грі акторів. Рандеву в підвальній пивнушці — це можливо краща сцена, яку я бачив в 2009 році. Просто щось неймовірне!
Шкода, але по-справжньому оцінити всю красу картини можуть лише люди з солідним багажем іноземних мов — в стрічці крім англійської розмовляють німецькою, французькою і (зовсім трохи) італійською. Дуже рекомендую версію фільму, в якій вся “неанглійська” збережена, а переклад здійснено за допомогою субтитрів. Так ви принаймні оціните красу звучання та багатство європейських мов.
Звичайно, Тарантіно навіть не намагався слідувати історичній достовірності, звичайно в картині вистачає спірних через свою жорстокість моментів, звичайно, звичку цитувати самого себе режисеру вибачають далеко не всі. Проте перед нами справжнє кіно від Тарантіно, і якщо вам подобаються фільми цього режисера, то “Безславні виродки” просто обов'язкові до перегляду.
новинки, оцінка:8/10
Вперед і вгору
Назва в оригіналі:Up
Рік: 2009
Майже рік минув з моменту коли я ділився враженнями про мультик “ВАЛЛ-І”. І ось, кидаючи погляд на весь цьогорічний “набір” мультфільмів, змушений констатувати — в студії “Pixar” просто немає конкурентів. Є мультики від цієї студії, а все решта плететься далеко позаду. Тенденція творити “дорослі” мультфільми продовжується - “Вперед і вгору”, попри кумедні сценки та незвичних персонажів, в першу чергу глибоко лірична та філософська стрічка. Принаймні я побачив її саме такою.
Перші одинадцять хвилин мультика — окремий мінішедевр. Дещо вище по тексту я захоплювався діалогами в стрічці Тарантіно, зараз же настав час висловити свій захват студіїї “Піксар”, яка без жодних слів, за допомогою одних лише образів та музики передає ціле людське життя.
Я двічі переглядав “Вперед і вгору” - спочатку сам, а потім в широкій компанії. Можу сказати, що мультик вийшов по-справжньому універсальним — бажаєте побачити філософську притчу — дивіться стрічку наодинці, просто хочете весело провести час — дивіться шедевр від “Піксар” в колі друзів.
Кожен побачить в цьому мультфільмі те, що може і хоче побачити. І кожен отримає щось для себе.
Хотілося б похвалити український дубляж. Дуже достойно. Я навіть не шкодував, що пропустив російську версію з голосом Джигарханяна.
Пишучи ці рядки, я знову згадую мультик, і в мене перед очима постають останні кадри картини... Я згадую той момент і розумію - щоб передати свої почуття в ті миттєвості мені просто не вистачить слів.
Мультик про людину, життя та мрії...
Оцінка: 9/10Перші одинадцять хвилин мультика — окремий мінішедевр. Дещо вище по тексту я захоплювався діалогами в стрічці Тарантіно, зараз же настав час висловити свій захват студіїї “Піксар”, яка без жодних слів, за допомогою одних лише образів та музики передає ціле людське життя.
Я двічі переглядав “Вперед і вгору” - спочатку сам, а потім в широкій компанії. Можу сказати, що мультик вийшов по-справжньому універсальним — бажаєте побачити філософську притчу — дивіться стрічку наодинці, просто хочете весело провести час — дивіться шедевр від “Піксар” в колі друзів.
Кожен побачить в цьому мультфільмі те, що може і хоче побачити. І кожен отримає щось для себе.
Хотілося б похвалити український дубляж. Дуже достойно. Я навіть не шкодував, що пропустив російську версію з голосом Джигарханяна.
Пишучи ці рядки, я знову згадую мультик, і в мене перед очима постають останні кадри картини... Я згадую той момент і розумію - щоб передати свої почуття в ті миттєвості мені просто не вистачить слів.
Мультик про людину, життя та мрії...
новинки, оцінка:9/10
