Світ стереотипів

Продовжую неквапливий перегляд фільмів зі знайденої мною карти United States of Movies. Я вже якось згадував її в одному із попередніх дописів. Для кожного штату там обраний кінофільм, яким цей штат найбільше характеризується. Сьогодні хочеться розповісти про «представників» таких штатів як Джорджія («Звільнення»), Алабама («Мій кузен Вінні»), Луізіана («Південна гостинність») та Арізона («Виховуючи Арізону»).
Я не даремно виніс в заголовок слово «стереотипи». В кожній з чотирьох картин в тій чи іншій мірі проявляються стереотипи американського суспільства стосовно … своїх же штатів. Страхи, упередження, невігластво, штампи – повний суповий набір. Гадаю, що сторонньому глядачу «не з Америки» зрозуміти частину речей в цих стрічках буде непросто. Проте, це зовсім не означає, що фільми не цікаво дивитись :-)

Звільнення

Назва в оригіналі: Deliverance
Рік: 1972
imdb
КиноПоиск.Ru

Перед переглядом зі здивуванням дізнався, що картина є знаним представником 70-их та розглядається практично як взірцевий триллер тієї епохи. Забігаючи наперед, скажу, що свої лаври «Deliverance» заслужило не дарма.
На вікенд група міських жителів відправляється на сплав по одній із річок Аппалачів в штаті Джорджія. Місцевість дика, а тамтешнє населення виявляється цілком під стать місцевості. Зіткнувшись з насиллям і жорстокістю «городяни» намагаються дати достойну відсіч, оскільки в горах марно сподіватись на чиюсь допомогу.
Несподіваний фільм. Дивишся на екран, і розумієш – «такі зараз не знімають». Він не кращий і не гірший, він інший. Детально пропрацьований сюжет, колоритні сцени (в першу чергу згадується музична дуель на банджо). І … звіряча жорстокість. Щоб продемонструвати всю ницість і безмежну жорстокість людської натури режисеру абсолютно не потрібні ріки крові чи відірвані кінцівки. Він чудово справляється і без цього. Дуже цікаво, яку реакцію викликала картина в глядачів в той час. Згадуючи те, як сприйняли «Механічний апельсин» Кубрика, думаю що і тут не обійшлось без бурхливих реакцій.
А як вам портрет класичного «хіллбіллі» (селюка по-нашому) з картини? Безумовно, різниця між жителем мегаполіса та мешканцем халупи в забутій Богом американській глуші не тільки в різному акценті. Але змальовувати жителів з лісів як це показано в стрічці – явний перегин. Стрічка знята на певних стереотипах, і вона ці стереотипи ще більше поглибила. Страх перед невідомим, тим чого ти не знаєш і не розумієш – надзвичайно сильна штука. Саме завдяки такому страху з’являються картини на зразок «У пагорбів є очі», «Техаськя різня бензопилою», «Будинок воскових фігур» і так далі, і так далі.
Ну а «Deliverance» - справді непогане кіно, яке щоправда вимагає міцних нервів.
Ще одне - після перегляду цього фільму я обов’язково рекомендую глянути канадську чорну комедію 2010 року «Такер і Дейл» (Tucker & Dale vs Evil). Скажімо так – вона допоможе вирівняти враження. Одна з кращих сатир, які я дивився за останній час. По манері схожа на «Псів-воїнів» Ніла Маршала. Стрічка блискуче пародіює американські триллери стилю «Поворот не туди», але її основою є саме «Звільнення». Цей зв’язок справедливий і навпаки. Адже дивитись «Такера і Дейла» не подивившись «Звільнення», це те саме, що сміятись над «Дуже страшним кіно», не переглянувши до цього «Крик».

Оцінка: 7/10
40-80 роки, оцінка:7/10

Південна гостинність

Назва в оригіналі: Southern Comfort
Рік: 1981
imdb
КиноПоиск.Ru

Майже через десять років після «Deliverance» американські кінематографісти знайшли чергового достойного «ворога» про якого можна знімати кіно. Цього разу не пощастило каджунам – франкомовній етнічній групі, що компактно проживає на півночі штату Луізіана серед боліт та алігаторів.
«Живуть обособлено? Говорять на іншій мові? Мало хто про них чув? – Так може там одні маніяки, які тільки і чекають на випадкового «пересічного» американця, щоб затягнути його на дно болота?». Боюсь саме такі думки виникли в частини американської глядацької аудиторії :-)
Відділення солдат під час навчань загубилось в місцевих болотах і випадково вступило в конфронтацію з … місцевими жителями, які розпочали на них полювання. Командир загинув першим, рація втонула – а отже ніщо не завадить режисеру влаштувати достойну бійню.
У вас викликає здивування питання як таке взагалі можливо? Схоже, що абсурдність ситуації придумана навмисно, для того щоб якомога чіткіше показати весь той бедлам який панує в деяких частинах американської армії. Звичайно, картину можна дивитись як звичайний бойовик, але можна спробувати «копнути глибше» і розібратись із тим, що саме показує режисер.
Для стороннього глядача фільм безумовно видасться повним алюзій на війну у В’єтнамі, хоча сам режисер всіляко відхрещувався від таких порівнянь. Не знаю… По-перше дія картини відбувається в 1973 році – саме тоді, коли американці покинули В’єтнам. По-друге, відділення солдат з картини належить до Національної Гвардії, тобто якраз того підрозділу американської армії, який ніколи не відправляли у В’єтнам і який перетворився в ті роки на заповідник усіх призовників, які намагались уникнути честі повоювати за Батьківщину на іншому кінці планети. По-третє – нам показують, що в екстремальній ситуації, люди можуть перетворюються на стадо переляканих овець не дивлячись на те, чи носять вони шеврони, чи ні. Що безумовно неприємно було споглядати деяким патріотично підкованим американцям, які ідеалістично вірять у власну армію.
По суті, автором фільму демонструється вся психологія поведінки під час збройного конфлікту. Не демонструється лише самий конфлікт. Не сприймати ж кількох мисливців-каджунів як гідного противника для армії США? Хоча.. Це ще як подивитись.

Оцінка: 7/10
40-80 роки, оцінка:7/10

Мій кузен Вінні

Назва в оригіналі: My Cousin Vinny
Рік: 1992
imdb
КиноПоиск.Ru

Штат Алабама з точки зору жителя Нью-Йорка:
You know how corrupt it is here. The Klan's here, they're inbred,
they sleep with their sisters …Some of them do.
(цитата з фільму)
Двох хлопців судять за вбивство та пограбування. В їхню невинність місцева судова система не вірить ні на цент і єдина надія гостей з Півночі на одного знайомого адвоката. Який, щоправда, розбирається в судочинстві значно гірше, аніж в ремонті автомобілів.
Весела комедія з Джо Пеші у головній ролі. Безумовно, сподобається всім тим, хто любить картини про судову систему. В якості додаткового бонусу: знайомство героя Пеші та його подруги з «побутом та звичаями» штату Алабама.
Я чомусь звик до Джо Пеші як до актора виключно другого плану. А тут, виявилось, що йому просто не давали розкритись «на повну». Харизми Мела Гібсона, наприклад, у нього немає, але в багатьох кіножанрах це, погодьтесь, не основне.
Часто доводиться чути термін «гарна акторська гра». Що це означає для вас? Для мене – в першу чергу те, що фільм запам’ятається своїми особистостям. Не безликими Джоном, Білом та Майком, а саме Особистостям. Так ось «Мій кузен Вінні» може похвалитись цілим рядом яскравих персонажів. Суддя, прокурор, подружка героя Джо Пеші з маловідомим іменем Мона Ліза– гадаю, ви їх чудово запам’ятаєте.
Чим мені сподобалась стрічка? Відкрию страшну таємницю – вона СМІШНА. Дивлячись на штатівські комедії «нульових» років складається враження, що дар смішити людей на екрані було втрачено ще в похмуру епоху Середньовіччя. Але варто переглянути якусь добротну кінокомедію 90-их і ти розумієш, як близько знаходиться хороший настрій. На жаль, я не можу пояснити причини таких розбіжностей. Натомість просто констатую факт.
«Кузен Вінні» не намагається стати смішним фільмом. Він просто є ним.

Оцінка: 7/10
40-80 роки, оцінка:7/10

Виховуючи Арізону

Назва в оригіналі: Raising Arizona
Рік: 1987
imdb
КиноПоиск.Ru

Не треба бути доктором Ватсоном, щоб здогадатись в якому штаті відбувається дія фільму. За режисерським пультом – брати Коени, а це значить, що далі мали б слідувати 2-3 абзаци безперервного потоку компліментів на адресу картини.
Мали б, але не будуть. На жаль, рання робота братів-режисерів з 23-річним Ніколасом Кейджем у головній ролі в мене особливого захоплення не викликала. Коени хотіли зняти фільм максимально несхожий на свою попередню роботу – кривавий триллер «Просто кров». Зупинились на жанрі комедії. Принаймні поки назвем це так, оскільки, я думаю, що з часом для всіх фільмів Коенів придумають окремий жанр :)
Я й сам не знаю, що чекав від цієї картини. Від Коенів ніколи не знаєш, що чекати. Єдине в чому можна бути впевненим – в якості фільму. «Виховуючи Арізону» в цьому плані не підвів, але – от біда – нічим особливим він мені не сподобався.
Сімейна пара Кейджа і Холі Хантер якась штучна, а їхні проблеми зі всиновлення видаються надуманими. Джон Гудман як завжди радує, але цього мало. Взагалі, це той рідкісний випадок, коли фільм не сподобався, а я навіть не можу толком пояснити «чому?».
Всім шанувальникам творчості Коенів ознайомитись зі стрічкою не завадить. Решта – особливо нічого не втратить пропустивши це кіно.

Оцінка: 6/10
40-80 роки, оцінка:6/10

Список Мартіна

Будучи прихильником творчості американського фантаста Джорджа Мартіна, я досить часто заходжу на російський фан-сайт письменника 7kingdoms.ru. Серед потоку новин про довгоочікувану прем’єру серіалу «Game of Thrones» від HBO і вихід «A Dance with Dragons» в липні, з цікавістю помітив лінки на дві статті Мартіна, де той розповідає про свої ТОП-10 фільмів в жанрі НФ та фентезі. За характеристикою кожної картини відчувається рука справжнього фанату жанру і прочитати ці дві статті виявилось досить пізнавально. Хоча було б дивно, якби один з найвідоміших письменників-фантастів не розбирався в фільмах про фантастику, правда ж? Не стану аналізувати «позиції та заслуженість» картин в списках – впевнений, що в кожної людини є власний список і власні думки, на які місця і які фільми ставити. Натомість серед згаданих Мартіном фільмів, я помітив кілька таких, які ще не бачив, і які могли б мене зацікавити. Про них піде мова сьогодні

A Scanner Darkly

Назва в оригіналі: A Scanner Darkly
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

Українська Вікіпедія радує дивовижним перекладом назви стрічки - «Помутніння». Для тих, кому важко відслідкувати етимологію цього іменника – зайдіть в російську Вікіпедію :) Scanner Darkly і справді важко перекласти. В мене свого варіанту, чесно кажучи, немає, але вже краще використовувати назву в оригіналі, аніж те україно-російське «Помутніння».
Стрічка дуже незвична, як це часто буває з фільмами знятими по мотивам творів Філіпа Діка. Культовою персоною в світі фантастики, між іншим. Відверто кажучи, я ніколи не розумів причини такого пієтету та захоплення перед людиною, яка чи не половину своїх творів написала перебуваючи в наркотичному дурмані. Так, в його творах є оригінальні ідеї, але їх аж ніяк не більше ніж в інших фантастів! Інша справа, що його незвичне життя завжди приваблюватимуть публіку більше, ніж традиційні будні рядового письменника.
Як би там не було, а Scanner Darkly, Дік написав проходячи реабілітацію від наркозалежності. Написав практично за лічені тижні. За ці ж лічені тижні майже через 30 років було й знято фільм. Кіану Рівз, Вайнона Райдер, Роберт Дауні молодший і компанія зібрались на двадцять днів в Техасі і видали «на гора» результат. Але цікаве не це, а те, що пост-продакшн зайняв … півтора роки. Всі відзняті матеріали піддали ротоскопії (художники поверх кожного знятого кадру малювали власний кадр). А це - надзвичайно ресурсоємка праця. Не зовсім ясно, чому використовували людей, а не комп’ютери. В будь-якому випадку, саме ротоскопія різко виділила стрічку з ряду подібних і дозволила реалізувати певні режисерські задумки та ефекти.
Чому я так «ходжу навколо», не переходячи до самого фільму? А не особливо є до чого переходити – перед нами історія про наркоманів (junkies), поліцейських по боротьбі з наркоманією (narcs) і жахливий наркотик Substance D. Душевні страждання героя Рівза, довжелезні діалоги «ні про що» Дауні молодшого, детективні повороти завдяки персонажу Вайнони Райдер – все це ніби і не погано, але все-одно не надто цікаво. А от що цікаво – так це scramble suit. Спеціальний костюм, який використовують агенти для приховування власної особистості. Дивовижний винахід фантазії Філіпа Діка, який чудово реалізований художниками в картині. Якщо не захочете дивитись фільм, перегляньте хоча б якийсь трейлер, де цей костюм показано.
Мало не забув – як ви думаєте, яка группа озвучила фільм? Правильно! Варіантів тут і бути не могло – Radiohead
Чи варто дивитись фільм? Попри власну не високу оцінку я скажу «так». Він оригінальний і ні на що не схожий, а це вже достоїнство. Ну і крім цього, ті, хто додивляться цей артхаус до кінця не будуть розчаровані кінцівкою.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Темна зірка

Назва в оригіналі: Dark Star
Рік: 1974
imdb
КиноПоиск.Ru

Університетська робота Джона Карпентера знята за ультранизький бюджет як така собі пародія на картини про космос, штучний інтелект і мужніх космонавтів. Не варто шукати тут якихось прихованих посилів та глибоких думок. Людина розважилась і зняла кіно. Причому, деякі моменти там вийшли досить непогано – прибулець-талісман, заморожений мертвий капітан, що дає поради (це до речі запозичено з твору Філіпа Діка), ну і звичайно ж бомба зі штучним інтелектом. Її «Let there be light» ви запам'ятаэте надовго, якщо переглянете картину.
Карпентер зняв, фільм, написав музику, озвучив одного із персонажів, і навіть встиг таємно помститись жадібному продюсеру (в одному з моментів на екрані комп’ютера з’являється нецензурщина на його адресу). «Завдяки» економії якість відео і звуку – одні із найгірших, які ви можете собі уявити. З іншої сторони – припустимо, що хтось би надав Карпентеру мільйони на створення спецефектів. І як би ті спецефекти виглядали б зараз?
Враження від перегляду залишились змішаними. З однієї сторони – відверто слабеньке кінце зняте для розваги. З іншої, саме в ньому ви зможете побачити не один і не два прийоми, які потім будуть використані в фантастичних фільмах майбутнього. Починаючи від «Чужого» і далі по списку.

Оцінка: 5/10
40-80 роки, оцінка:5/10

Заборонена планета

Назва в оригіналі: Forbidden Planet
Рік: 1956
imdb
КиноПоиск.Ru

Цей фільм Мартін гордо поставив «номером один» в своєму списку НФ. Що таки змусило мене стрічку переглянути. Нехай і через 55 років після прем’єри :)
Взагалі, завдяки даті «1956» я готовий «пробачити» фільму дуже багато. Особисто ви, багато знаєте відомих НФ картин знятих ДО цієї дати? Так ото ж. Зі сприйняттям спецефектів ніби розібрались – що у нас з сюжетом? Як не дивно, але епоха 50-их і тут дається взнаки. Ви звикли в фільмах до екіпажу психів та екстремалі, корумпованого начальства, розпусних жінок і кінцівок де всі гинуть? Забудьте про це. У нас фільм з 50-их років, а це значить, що в ходу фрази «красень капітан», «мужній порятунок» «прекрасна і наївна дочка великого вченого», «відданий екіпаж». Незвично, правда?
До речі, роль капітана тут виконує не хто інший як Леслі Нільсен.
Ближче закінчення фільму сюжет досить цікаво розкручується, але все одно не покидає відчуття, що ти дивишся казку. Гарно поставлену, з дорослими героями, але казку. А коли проходить розчулення з приводу зйомок НФ в 50-ті і перестаєш вірити в справжність почуттів на екрані, то приходить нудьга.
На сайті imdb на 2013 рік ніби заплановано рімейк. Мартін в своїй статті влучно і лаконічно написав що він думає про це: «Please, no!»
Я вже хотів було завершувати статтю, але вирішив полізти на форум «Кинопоиска», і ознайомитись із «гласом народа». Натрапив там на два дотепні коментарі, які тим не менше дуже влучно ілюструють різницю епох:
1) «В своё время поражал воображение спецэффектами (говорят людей с сеансов выносили)»
2) «Когда в фантазийном интерьере появилась девица в супер-миниюбке с прекрасными формами и тупыми репликами, так и представилось продолжение в духе современного порно, чисто в качестве психологической защиты, иначе диалоги раздражали»

Оцінка: 6/10
40-80 роки, оцінка:6/10

READY! SET! HUT!

Минулого разу я писав про бейсбольні фільми а також про те, що сподвигло мене на їх перегляд. Як і було заплановано, сьогодні розповім про кілька картин присвячених американському футболу. На жаль, дві з них виявились досить посередніми і тільки магічні «Нічні вогні п’ятниці» якось виправили ситуацію.
Система функціонування американського футболу в Штатах цікава сама по собі і без жодних кінофільмів. На шляху до успіху практично будь-який гравець проходить три щаблі: шкільний футбол, університетський футбол, професійна ліга. Далеко не кожному, хто розпочав свій футбольний шлях вистачить сил та вміння заграти на університетському рівні, не кажучи вже про профі. Успіх та популярність професійної ліги – це зрозуміла річ. Але особисто для мене виявилось величезним сюрпризом популярність шкільного та університетського футболу. Вони там не те що популярні, це явище яке можна порівнювати з релігією. Часто-густо шкільна команда 17-річних юнаків стає головною гордістю всього міста. На її матчі кожної п’ятниці ходять як на фінал Супербоула в місцевому масштабі. Для багатьох хлопців шкільний футбол – це не просто розвага, це шанс заявити про себе, «вирватись з провінції», потрапити до найпрестижніших університетів країни. Щодо університетських команд, то за них вболівають цілими штатами. На деяких матчах (університети грають по суботах) аудиторія на стадіонах сягає 100 000 чоловік.
Всі сьогоднішні картини присвячені шкільному та університетському футболу. Бажаючих ознайомитись із трудовими буднями NFL відсилаю до атмосферного «Any given Sunday» Олівера Стоуна. Ось там чесно і без купюр показані всі «fame and shame» американських професіоналів. До речі, це чи не єдиний фільм з колекції відомого режисера, який мені сподобався.

Руді

Назва в оригіналі: Rudy
Рік: 1993
imdb
КиноПоиск.Ru

Дуже наївна, але зворушлива та добра стрічка. Хлопець, якому природні дані не дозволяють по-справжньому проявити себе в американському футболі все життя мріє заграти за футбольну команду католицького університету Нотр Дам (штат Індіана). Закінчивши школу, він кілька років працює на заводі, але трагічна загибель його кращого друга змушують Руді переглянути своє життя. Попри супротив рідних, без грошей і хорошого атестату він відправляється на зустріч своїй мрії.
Зізнаюсь, я був вражений тим, наскільки відданим можна бути в своїй любові до клубу. Наскільки цінною може бути сама можливість числитись в команді. Наскільки фантастичним може бути відчуття, коли вперше в житті ти вибігаєш з тунелю на гру…
Попри свої позитивні якості в стрічці багато умовностей і недоречних пауз, не кажучи вже про те, що сам футбол знову показаний недостатньо. Тому вердикт – в принципі, непогано, але могло бути значно краще.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Пам'ятай про Титанів

Назва в оригіналі:Remember the Titans
Рік: 2000
imdb
КиноПоиск.Ru

Фільм розпочинається наступною фразою «In Virginia, high school football is a way of life», що безумовно вселяє оптимізм. Але раджу не поспішати, а приглянутись до назви штату і року, в якому відбуваються події. Отже: Вірджинія, 1971 рік. Що це означає? Правильно, перед нами картина присвячена питанням расизму з усіма витікаючими з цього наслідками. Звичайно, футбол в кадрі буде, але до кінця фільму я так і не зможу позбутись думки, що стрічку знімали про расизм, а не про футбол. Самовпевнений Дензел Вашингтон, в ролі тренера, дві школи: «біла» і «чорна», яким прийшов наказ «зверху» змішати своїх футболістів, виставивши змішаний склад – що ще треба для потрібної затравки? Расове питання в спорті завжди було актуальним, інше питання, що я збирався дивитись не «расовий» фільм, а просто фільм про футбол. Не вийшло.
В 2011 році в NFL лише 30% відсотків гравців є білими. Расова проблема зникла? Сумніваюсь. Чим далі від камер великих телеканалів, тим глибші розбіжності. Насправді, є великі сумніви, що ця проблема зникне хоча б колись – занадто багато факторів впливають на ситуацію.
Особисто я – обома руками «за» рівні права для всіх людей на нашій планеті. Але я не вірю, що різні раси можуть безконфліктно співіснувати, утворюючи змішане суспільство. В першій же спірній ситуації винних почнуть шукати не по справедливості, а по кольору шкіри, виду релігії і так далі. Саме тому історія, яку нам розповідають в картині (всі помирились і «ого-го» як заграли) сприймається досить скептично.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Нічні вогні п'ятниці

Назва в оригіналі: Friday Night Lights
Рік: 2004
imdb
КиноПоиск.Ru

Ця стрічка по своєму драматизму «відстрілялась» за всі п'ять попередніх «спортивних» фільмів, про які я писав. Це не просто спортивна стрічка, це справжній ФІЛЬМ. «Friday Night Lights” я запросто можу порекомендувати будь-якому кіноману, як хороше та якісне кіно. При цьому «Вогні п’ятниці» ще й примудряються демонструвати нам на екрані масу цікавого футболу. Сюжет побудований навколо шкільної команди з міста Одеса, штат Техас. Їхня ціль – чергове чемпіонство штату. І на цьому шляху кожен гравець змушений буде побороти найбільш серйозного супротивника – себе самого.
Не оминає стрічка і расову тематику. В ній лунає своєрідна відповідь ідеалістичному фільму з Вашингтоном. В першу чергу згадується вихід команд на поле в фіналі штату – всього хвилинна сцена, але як багато в ній вміщує режисер... Ех, далеко не все так просто в Датському Королівстві.
До речі, щодо фіналу. Без сумніву – це одна з найсильніших спортивних сцен, які я коли-небудь бачив на «великому екрані». Жорстокі зіткнення, закипаючі емоції, шокуюча кінцівка… Хочеться просто встати і вигукнути : «Браво! Хлопці, це було круто!»
Будь-який фільм про на спортивну тематику намагається в першу чергу показати душу свого виду спорту. «Нічні вогні п’ятниці» підійшли до виконання цієї мети близько, як ніхто.

Оцінка: 8/10
90-2000 роки, оцінка:8/10

Мости у вічність

Міст в Терабітію

Назва в оригіналі:Bridge to Terabithia
Рік: 2007
imdb
КиноПоиск.Ru

Прекрасний фільм, який я б нізащо не подивився, якби мені трапився шанс повернутись в минуле. Не можу віднести себе до надто чуттєвих глядачів, але востаннє такі тугу і жаль при перегляді фільму я відчував хіба що в «Зеленій милі» Стівена Кінга. «Міст в Терабітію» - це хороше і миле кіно, яке раптом, без підготовки, просто-напросто знищує глядача. Поворот сюжету в фінальній частині просто приголомшив і шокував мене. Це був неначе жорсткий удар який жбурнув мене на землю. Удар після якого не те що не можеш, а просто вже не хочеш підійматись. Згодом я піймав себе на гірких питаннях, котрі зопалу хотілось кинути режисеру та сценаристу – «Чому так? Для чого?!». В кількох прочитаних до перегляду рецензіях згадувалось, що «Терабітія» - це досить сумна стрічка. Брехня. Вона не просто сумна, вона безжально скрутить вас і не залишить ще довго після перегляду.
«Міст в Терабітію» - це стрічка про дитячі мрії та дружбу, стрічка про пошук власного місця в житті, стрічка про …скажу я сковтнувши гіркоту… оптимізмі та віру в краще.
Якщо ви все-таки вирішите переглянути цей фільм, я назву це мужнім вчинком. Тільки не сприймате все надто близько до серця – інакше буде дуже важко.

Оцінка: 8/10
90-2000 роки, оцінка:8/10

Велика риба

Назва в оригіналі:Big Fish
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru

Цю картину я дивився наступного дня після «Терабітії» і на контрасті «Велика риба» здалась мені ще більш ніякою, ніж вона є насправді. Безумовно, в Бартона є свій стиль. Але моя проблема полягає в тому, що чим більше я дивлюсь картин цього режисера, тим менше мені цей стиль подобається. Пістрявий бал-маскарад царює практично в кожному фільмі. Бал без танцюристів – це не бал, тому не можу не представити головних осіб на цьому дійстві. Зустрічайте - простенький та нудний сюжет, невиразні герої, якась нечітка мораль – ось вони, наші герої.
Задумка у «Великій рибі» ніби й непогана, але Бартон настільки захоплюється другорядним, що під кінець фільму стає важко розрізнити основну сюжетну лінію. Режисер знімає для себе, для задоволення – і це плюс. Результат зйомок слабо зрозумілий глядачу – а це мінус.
Знову дозволю собі повернутись до «Терабітії» (в своїх думках я повертатимусь до неї ще довго). Обидві картини показують казку в реальності. Але роблять це настільки по-різному і з настільки різним ефектом, що спільного у них практично нічого немає. Мені було б по-справжньому цікаво почитати думки людей, яким сподобалась стрічка Бартона, а, точніше, хотілось би дізнатись – «Що саме там сподобалось?». А поки, коротко підіб’ю підсумки стосовно «Великої риби»: ні риба, ні м’ясо.

Оцінка: 5/10
90-2000 роки, оцінка:5/10

Весна, літо, осінь, зима ... і знову весна

Назва в оригіналі:Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru

Продовжуючи філософську тему, поверну в напрямку творіння корейського режисера Кім Кі Дука. Фільм я переглянув ще на Різдво, але гадаю відгук про нього доречно буде розмістити саме в цьому пості.
Що можна сказати… Досить незвичний досвід. Відчуваєш повне занурення в іншу культуру, філософію, релігію. Багато речей не розумієш, багато трактуєш по-іншому як це передбачав режисер. І тим не менше дивитись цікаво. В фільмі практично немає діалогів. Майже все необхідне доноситься до глядача за допомогою образів. Такий стиль інколи просто зачаровує. Щиро вважаю, що фільм варто переглянути кожному фанату кінематографу, принаймні, заради розширення власного кругозору.
Критики пишуть, що ця стрічка стала результатом творчого розвитку та режисерського «змужніння» Кім Кі Дука. Сподобалась фраза «він йшов до цього фільму». Якщо ви (як і я) не дивились інших картин режисера, то спробуйте хоча б переглянути трейлер до знятого раніше скандального «Острова». Всього кількох хвилин повинно вистачити, щоб зрозуміти походження фрази наведеної вище.
І все-таки я був би не щирим, якби написав, що фільм мені сподобався. Всі «східні» філософські стрічки я схильний примітивно ділити на дві категорії – «чужа філософія, але можу з нею погодитись» і «чужа філософія, погодитись не можу». До першої категорії відніс би ,наприклад, «Героя» (Чжана Імоу) і «Сім самураїв» (Акіро Куросави), до другої – «Тигр підкрадається, дракон ховається» (Енга Лі) і «Ляльки» (Такеші Кітано). Так ось, творіня Кім Кі Дука беззаперечно потрапляє в другу категорію. Занадто багато речей в його картині мені «чужі» та незрозумілі. Зрештою, це мій смак і мій вибір. Дивіться – оцінюйте.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Справжнє кохання

Назва в оригіналі:True Romance
Рік: 1993
imdb
КиноПоиск.Ru

Не перестаю дивуватись особистістю Квентіна Тарантіно. Якимось неймовірним чином в нього щоразу виходить здивувати глядача по-новому. Саме такі думки були в мене після перегляду кіноновели Тарантіно з фільму «Чотири кімнати». Щоправда фільмів від Квентіна не так вже й багато, тому доводиться звертати увагу і на те, до чого він не має прямого відношення, а, скажімо, лише пише сценарій. Отже, після «Чотирьох кімнат» захотілось ще чогось «тарантіновського». Вирішив глянути на «Справжнє кохання». Воно зняте в 1993 році Тоні Скоттом по першій частині велетенського сценарію, який в свій час написав Тарантіно. Другу частину в 1994-му успішно зіпсував Олівер Стоун (його «Natural born killers» я дивився кілька років тому. Більш бридкішого та огиднішого фільму відтоді згадати не можу).
Не скажу, що чекав чогось неординарного. Ви ж прекрасно знаєте, що таке фільми від Тоні Скота: кислотна жовто-зелена картинка, багато претензій на екшн, неясна біганина протягом всього фільму, Дензел Вашингтон зі стурбованим виразом обличчям і завжди простий як п'ять копійок фінал картини. Якщо забути про Дензела Вашингтона, то Скотт в «Справжньому коханні» зняв напрочуд типове для себе кіно, в чергове довівши, що із спільного у нього зі своїм братом - Рідлі Скоттом - лише прізвище, але не талант.
Не хочу, щоб у вас склалось хибне враження. True Romance не таке вже й поганеньке кіно – є там і достойні епізоди, особливо на початку. Олдмен та Уокен, зокрема, видаються просто-таки створеними для ролей негідників. Але коли арена дії переміщується з Детройту в Лос Анжелес, починаєш поступово розчаровуватись.
До речі, про «місце дії». Що ви знаєте про Детройт? «Місто американської автопромисловості» - скажуть одні. «Вотчина Емінема та хокейної команди «Red Wings» - додадуть інші. Факт полягає в тому, що Детройт на даний момент вмираюче місто. З одним із найвищих рівнем бідності та злочинності в США. Думаю, це трохи пояснює чому легендарного «Робокопа» знімали саме тут. Детройт розцвів завдяки промисловості в середині минулого століття. Завдяки цій же промисловості, яка не витримала конкуренції з японцями та європейцями, а також енергетичним кризам 20 ст., місто тепер успішно загниває. «Дженерал Моторс», «Форд», «Крайслер» - на цих китах в свій час трималось тут все. MotorCity – це друге ім’я Детройту.
Чесно кажучи, доля Детройту на порядок цікавіша і трагічніша сюжету True Romance. Місто, яке 50 років тому налічувало більше 1,6 мільйона населення тепер не дотягує навіть до мільйона. З 900 тисяч сучасного населення 81(!) відсоток складають темношкірі. Кожен третій житель Детройта живе за межею бідності. Завдяки бунтам незадоволених працівників ще в 60-ті роки почалась так звана «втеча білих з Детройту» . Тільки в Детройті для приїжджих є змога помилуватись таким унікальним явищем як «міські прерії» - це бувші житлові квартали, покинуті своїми власниками і знесені місцевою владою, щоб у наркоторговців не виникало бажання створювати там притони. В надії хоча б якось оживити місто, в його центрі був побудований бізнес квартал з кількома хмарочосами. Але, як не дивно, наявність хмарочосів не надто допомогла економіці міста.
Не дивно, що головна героїня фільму з іронією говорить про те, що її кохання розпочалось в такому місті як Детройт. Не дивно й те, що при першій же можливості вона це місто залишає…
Чому мені не сподобалось «Справжнє кохання»? Не знаю. Можливо, тому що режисер не використав весь потенціал такої великої ватаги хороших акторів. А може справа в антипатії до головних героїв стрічки. Ну аж ніяк не тягнуть вони на людей, за яких хочеться вболівати. Жадність, жорстокість, брехливість – всі ці якості потрохи «випливають» на протязі фільму. А тут ще й притягнута за довжелезні вуха розв’язка…
True Romance – досить непересічне кіно, яке варто подивитись будь-якому кіноману. Але, в той же час, це кіно, яке я навряд чи комусь особливо порекомендую...
P.S. Сподобалась фраза головного героя: I knew something must be rotten in Denmark. Судячи з усього, Шекспір в Детройті популярний :-)

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Інколи краще жувати, ніж знімати

Картини в сьогоднішньому огляді об’єднує те, що всі вони в тій чи іншій мірі пов’язані з релігійною тематикою. Відповідь на те, що буває, коли Голівуд лізе в релігію, а також чому всі картини сьогоднішнього огляду можна сміливо пропускати повз увагу, шукайте нижче.

Книга Ілая

Назва в оригіналі:The Book of Eli
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

Гнівно критикувати картину язик все-таки не повертається. Нічого особливого, проте й відвертим провалом не назвеш. Такий собі бойовичок середньої руки епохи пост-апокаліпсису з нетривіальною кінцівкою. Ба більше, перші хвилин п’ятнадцять його навіть цікаво дивитись! Проте далі сценарій замінюють фразою «крутий ковбой входить у вороже місто», і глядачу стає відверто нудно. Головний герой (Ілай, як нескладно здогадатись із назви) не кваплячись прокладає свій шлях через натовп ворогів, ліниво пострілюючи з берданки та відмахуючись блискучим тесаком. Він рухається на Захід, він несе свою Книгу. Щоб життя не здавалось простим, у нього на шиї висить молоденька «героїня», яку теж доводиться захищати.
Нудно, дешево, неоригінально. Фільм не сприймається ні як бойовик, ні як притча. Звичайно, останні хвилини картини змушують подивитись на речі по-іншому, але дивитись заради них цей затягнутий фільм зовсім не обов’язково.

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Легіон

Назва в оригіналі:Legion
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

Куди рухається людство, якщо фільми подібного роду примудряються збирати непогану касу? Жменька вцілілих людей в закусочній «in the middle of nowhere» відстрілюється від зграї духів та одержимих, в надії «дати людству другий шанс». Дурнішим за сценарій цієї картини виглядає тільки його реалізація. Повзання по стелі, одинокі фургончики з морозивом, фінальний двобій ангелів - і ти мимоволі починаєш шкодувати, що страйк американських сценаристів закінчився так рано. Якщо якимось дивом ви потрапите на перегляд цього шедеверу, негайно вимикайте мозок, це збереже його ресурс.
Бувають картини, які не варто дивитись, а бувають картини, які не варто навіть знімати. Останній варіант якраз про «Легіон»

Оцінка: 3/10
новинки, оцінка:3/10

Догма

Назва в оригіналі:Dogma
Рік: 1999
imdb
КиноПоиск.Ru

Стрічка задумувалась як інтелектуальна іронія на релігію, а в результаті отримали бездушний відразливий треш. Я не стану згадувати про те, що картина образила почуття багатьох віруючих людей – схоже на це автори сподівались в першу чергу. Натомість скажу, що дивитись без огиди певні епізоди цього «кіна» було просто не можливо. Я ще б зрозумів, якби стрічка іронічно вказувала на «недоліки та перегини». Але я не розумію, як можна знімати фільм прийнявши постулат «для нас немає нічого святого» за догму?
Про що думав режисер знімаючи цю беззмістовну м’ясорубку в фіналі? А …знаю! Мабуть, він просто хотів зняти «найбільш беззмістовну м’ясорубку в фіналі». Нехай вас не вводять в оману прізвища акторів – практично ніякої акторської гри тут немає. Вона і не потрібна, оскільки режисер грає в безпрограшну гру – «Шокуй глядача якоюсь дурницею спочатку, а далі робимо все що завгодно, ніхто вже не зверне на це увагу».
Я не зрозумів ні мети, ні засобів цієї картини. В свій час стрічка викликала значний резонанс. Приблизно такий резонанс, який викликає шматок болота вкинутий в чисту воду. Це найбільш влучне порівняння, яке приходить на думку в даному випадку.

Оцінка: 4/10
90-2000 роки, оцінка:4/10

Ці нові та прекрасні фільми

Це трапляється кожен рік. Кожен рік безвідмовна та бездушна голлівудська машина виробляє такі ж бездушні високобюджетні фільми і, щиро посміхаючись, пропонує їх глядачу. І кожен рік глядач, задоволено облизуючись, проковтує чергову порцію нікчемностей та нісенітниць. Мене важко віднести до поціновувачів такої продукції, що, ти не менше, не заважає мені щороку вперто переглядати такі шедеври. Звідки цей мазохізм? Не знаю. Десь в глибині душі завжди жевріє надія – «А раптом?». Та й взагалі, для мене допустимо переглянути 10 картин жанру «на смітник», якщо серед них є шанс випадково потрапити на класне кіно. Саме таким чином я відкрив для себе прекрасних «Хранителів»…

Цього разу ніяких відкриттів не сталось: сміття та примітивізм царюють на ниві «цьогорічних блокбастерів». Отже, зустрічаємо наших героїв!

Зелена зона

Назва в оригіналі:Green zone
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

Все ніяк не відпускає американців жадання зняти щось вартісне про Ірак. Ну просто не можуть спати спокійно. Але ця тема, немов Бермудський трикутник, якимось магічним чином фільтрує всі нормальні ідеї та сценарії, в кращому випадку залишаючи глядачу такі посередності як пропіарений оскароносний «Повелитель бурі». Чи вірив я, що автори шикарної трилогії про Борна зможуть зняти щось краще? Не дуже. В результаті в них вийшов звичайний потужний бойовик (мабуть найкращий екшн про Ірак на даний момент), який забувається через 15 хвилин після перегляду. Через 10 років після вторгнення голлівудські сценаристи несміливо піднімають питання «а може там і не було зброї масового знищення?» Було б смішно, якби не було так сумно.
В неперевершеній «бойовій» атмосфері хлопцям не відмовиш. В кінцівці фільму взагалі відчуваєш себе прямим учасником подій. Але цього мало, безмежно мало… Ну нічого, відіб’ють бюджет витрачений на «Зелену Зону» і обов’язково знімуть щось краще ;-)

Оцінка: 5/10
новинки, оцінка:5/10

Залізна людина 2

Назва в оригіналі:Iron Man 2
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

В огляді цієї картини відчуваєш непереборне бажання використати високоінтелектуальний літературний зворот «повна фігня» і перейти до наступного фільму. Коли йдеш на сеанс таких шедверів, кінопрокатники просто зобов’язані вивішувати таблички «Обережно! Викликає отупіння!». Найсмішніше ж те, що перша частина франчайзу попри всі свої недоліки на фоні другої виглядає просто «Бартоном Фінком» від братів Коенів.
Пройдемось коротко по сюжету – його немає. Гра акторів – три рази «ха-ха». Робота оператора, композитор? Не будемо довго знущатись, а просто перейдемо до наступної картини.

Оцінка: 2/10
новинки, оцінка:2/10

Робін Гуд

Назва в оригіналі:Robin Hood
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

З величезним розчаруванням я ставлю цей фільм в нашу компанію. Я сподівався на сіквел «Гладіатора», а отримав сіквел «Королеви Єлизавети». Щось в хлопців не вийшло… Хоча, враховуючи якість сюжету, тут і дивуватись немає чому. Перші хвилин 15 ти ще віриш та сподіваєшся, ну а потім покірно чекаєш закінчення сеансу. Тут вийшло принаймні те саме, що в «Зеленій зоні» - ніби зібралась класна команда, але забули написати сценарій. Ясно, що порівняно з іншими «героями» огляду (окрім «Зеленої зони») «Робін Гуд» - у нас «ого-го», але досягненням це не назвеш.
З кумедного. Дещо розважили кіномеханіки кінотеатру, в якому я дивився фільм. Через проблеми із звуковою апаратурою, вони час від часу, самі того не знаючи, радували нас фірменим звуковим ефектом з «Малхоланд Драйв». Пам’ятаєте те знамените гудіння в особливо драматичних моментах стрічки Девіда Лінча? ;)

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Принц Персії

Назва в оригіналі:Prince of Persia: The Sands of Time
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

Ви здивуєтесь, але великій частині глядачів цей «цирк на дроті» по-справжньому сподобався. Хлопці, ви що знущаєтесь? Оця примітивщина? Ось цей дитячий садок, картонні персонажі, мавп’ячі стрибки скопійовані з як мінімум десятка попередників – ось це вам сподобалось?
Закрученість сюжету безумовно триматиме в напрузі … школярів початкових класів. Жарти? А там були жарти? Мабуть, я проспав. Таке враження, що американці намішали все що вони знали про Схід (знання в основному почерпнуті з таких же фільмів), втиснули це в посміховисько під назвою «сюжет» і видали «на-гора». Зізнаюсь, пишучи ці рядки я відчуваю певне роздратування – не то на людей, що знімають і ЗНІМАТИМУТЬ ДАЛІ таку ХАЛТУРУ, чи то на себе, що все-таки подивився цей фільм.

Оцінка: 3/10
новинки, оцінка:3/10

Нестримні

Назва в оригіналі:The Expendables
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

«Класика 90-их», «неперевершений Сталоне та компанія», «так уже ніхто не знімає». Впевнений, ви вже чули щось подібно про цю картину. Але є одна проблема – коли розвіюється ореол «класики», глядачу не залишається практично нічого. Ви впевнені, що отримаєте задоволення від перегляду картини, яка банально повторює класичні бойовики «класу Б» 20-річної давності? Безумовно Сталоне десь іронізує, десь прикрашає, але все-таки вище голови не стрибнеш, а Слай – це зовсім не Клінт Іствуд і навіть не Мел Гібсон, щоб раптом блиснути нетривіальною режисерською майстерністю.
При всій повазі до старої гвардії на екрані, її час давно вже пройшов і дивитись на екранний балаган набридає вже через 10 хвилин. Якщо ви вважаєте інакше і фільм сподобався, то для закріплення ефекту рекомендую знайти звукову доріжку фільму з перекладом Володарського, зробленим спеціально на замовлення. Повний ефект піратських VHS 90-их гарантовано :)

Оцінка: 4/10
новинки, оцінка:4/10

Мачете

Назва в оригіналі:Machete
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

«Машэті» - шиплять час від часу герої на екрані. Картину не віднесеш до блокбастерів. А от до класу «повних розчарувань» - без проблем. Родрігес, без сумніву класний режисер. Але в нього одна проблема – фільми виходять дуже нерівними. Якщо «Планета страху» стала якісним прикладом зйомок «саркастичного трешу», то «Мачете» виявилась хорошим взірцем як фільми знімати не треба. Іронія та кепкування – надзвичайно тонка штука. Не додаш – буде нудно, перестараєшся – скотишся до відвертого абсурду. Саме останнє і трапилось з «Мачете».
Під приводом кепкування Родрігес назнімав таку кількість дурниць, що навіть «Принц Персії» нервово закурює за кутком. І не треба мені розказувати про «високоінтелектуальну іронію», «безліч алюзій та відсилок на інші картини», «гостру сатиру». Якщо фільм виглядає повною дурницею, ніякі алюзії та сатира його не врятують. Апогеєм безглуздості стає сцена фінального штурму, яка звичайно ж теж є алюзією штурму якогось там американського форту. Я вважаю, якщо фільм не вдався – про це треба говорити прямо, а не дивитись на прізвище режисера і щось там белькотіти про «шедевральність».
В фільмі є непогані епізоди. Якщо їх всіх зібрати разом вийшов би хороший 10-хвилинний кліп на YouTube. Але не більше.

Оцінка: 4/10
новинки, оцінка:4/10

The music is all around us…

Добре сімейне ліричне кіно і музика… Якщо такі категорії фільмів не викликають у вас алергії та криків «краще ще раз передивитись «Нестримних» зі Стетхемом і Сталоне», то запрошую ознайомитись з героями сьогоднішньої статті.

Шалене серце

Назва в оригіналі:Creazy Heart
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Читаючи коментарі до результатів чергової церемонії нагородження золотими статуетками, запам’яталась фраза: «Дюді нарешті дали Оскара!». Попри те, що Бріджес в наших глядацьких кругах найбільше відомий завдяки своїй ролі у «Великому Лебовському», саме його «перформанс» в «Шаленому серці» я б оцінив найвище.
Що трапляється з зірками, які вже давно скотились із небосхилу? А якщо зірка ще й активно п’є і немає ні грошей, ні сім’ї? Відповідь очевидна. Інша справа, що такі реалії рідко демонструють глядачу. Історія викладена нам в стрічці одночасно проста як шоссе і складна як людське життя. Герою Бріджеса співчуваєш, презираєш і знову співчуваєш. Він допускає ті самі помилки, які робили тисячі до нього і ще більше зроблять після. В усій красі постає «романтика» життя професійного співака, і не можна сказати, що режисер десь перебільшує чи недоказує.
Кіно приковує до себе і ти дивишся його до самого кінця радіючи та сумуючи з Бріджесом. А головне вірячи. Вірячи, що життя під музику кантрі все-таки налагодиться. Говорячи про цей фільм, неможливо не згадати про музику. Прості мотиви простої музики не можуть не сподобатись. Слухаючи ці пісні, починаєш значно краще розуміти ту країну і тих людей які живуть в ній.
Під завісу огляду хочеться ще раз згадати «Великого Лебовські». Дивлячись на завершення життєвого шляху колись видатного співака… чи не здається вам, що попри абсолютно різні жанри двох фільмів, Лебовські мав закінчити так само?

Оцінка: 8/10
новинки, оцінка:8/10

Август Раш

Назва в оригіналі: August Rush
Рік: 2007
imdb
КиноПоиск.Ru

Якщо уявити «Шалене серце» без музики ще так-сяк можна, то «Август Раш» - просто неможливо. Адже стрічка - це сама музика. Звичайна мелодрама, з елементами мильної опери, з надуманим сюжетом, яка завдяки музиці перетворюється на прекрасний фільм, який зможе зігріти будь-яке серце. Для мене це була, м’яко кажучи, не перша стрічка подібного жанру, але, зізнаюсь, кінцівку я переглядав тричі.
Треба визнати - в картині по-справжньому грають лише Август та Чарівник (персонаж Робіна Вільямса). Всі решта (навіть батьки Августа) виконують скоріше функції статистів. Проте на цей недолік швидко закриваєш очі, адже перед нами казка, а акторів в казки не буває.
Я не люблю мюзикли, і добре що «Август Раш» зовсім не мюзикл. Проте музика в ньому грає роль і режисера і сценариста і головного актора. Слухати музику можуть сотні, цінити її здатні десятки, а от творити – лише одиниці. Завдяки картині у глядача виникає можливість хоча б трохи зрозуміти світ справжніх творців музики. Принаймні я побачив цей фільм саме так.

Оцінка: 8/10
новинки, оцінка:8/10

Фанатик

Назва в оригіналі:High Fidelity
Рік: 2000
imdb
КиноПоиск.Ru

Історію непутящого невдахи, а по сумісництву і фаната музики, що майже весь фільм намагається розібратись в своєму внутрішньому світі, доброю сімейною історією не назвеш. А от в категорію «фільми про музику» він потрапляє без заперечень. Такого масиву енциклопедичної інформації музичного напряму, який валиться на глядача протягом фільму ще потрібно пошукати.
Інша справа, що на цьому переваги картини закінчуються. Схоже, що К’юзак зняв фільм про себе і для себе не надто хвилюючись, що багатьом подібний «шедевр» виявиться непотрібним. Кілька флеш-беків, кілька сумнівних жартів, Джо Блек в ролі продавця-психопата - на протязі 2 годин дії фільму не відбувається майже нічого.
Головний герой практично все в своєму житті спроможний виділити в такий собі список Топ-5. Топ-5 найболючіших розставань, топ-5 речей, які б він зробив, «якби почав заново» і так далі. Пишучи цей відгук, я збирався скласти свою топ-п’ятірку тих речей, через які фільм мені не сподобався, але передумав. Воно того не варте :-)

Оцінка: 5/10
90-2000 роки, оцінка:5/10

Рок-хвиля

Назва в оригіналі: The Boat That Rocked
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Непересічна історія з унікальним музичним контентом, яка тим не менш мене «не зачепила» - ось як би я коротко охарактеризував цю британську картину.
Далеко не кожний день перед нами розгортається історія британських музичних піратів, які попри сувору заборону уряду … вперто крутять рок-н-ролл. На початку фільму все сприймається з подивом та захопленням. Але чим далі в ліс - тобто по сюжету- тим нудніше дивитись. Особливо коли виявляється, що ніхто з героїв не здатний на більше, аніж вони показують в перші 15 хвилин. А саме - «гуляти» і ставити вініл з рок-н-ролом на борту бувшого рибацького судна. Іронія над консерваторським британським урядом досить влучна, але коли ні з того, ні з сього в сюжет стрічки прокрадається я непотрібний пафос, то починаєш активно поглядати на таймер плеєра .
Безумовно, картина на любителя. Якщо вам близький дух хіппі і при вигляді небритий волохатих облич з кінохроніки минулого у вас прокидаються нотки ностальгії – то фільм для вас. Ну а єдине, що по-справжньому відзначив би в цій картині я – багато якісної і хорошої музики.

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Панда за кермом в ожеледь

Сьогодні мова піде виключно про жанр, який люблять всі - мультики ;-)

Панда Кунг Фу

Назва в оригіналі:Kung Fu Panda
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Останніми роками класифікувати американські мультики стає все легше. Якщо в титрах значиться такий собі «Піксар» - то сміливо можна очікувати на якісну в усіх значеннях картину. Якщо ж глядацьке око натрапляє на логотипи «Дрімворкса» та інших халтурщиків – мультик сміливо можна вимикати. Проте з цього правила бувають серйозні винятки. «Пада Кунг Фу» - один із них.
Прислухавшись до схвальних відгуків знайомих, я вирішив пожертвувати двома годинами вільного часу заради перегляду нехитрої історії про добродушну панду-кухаря, якому випала нагода спробувати перетворитись на «Воїна Дракона». І… як не дивно, історія мені сподобалась. Хоча чому тільки історія? Сподобався весь мультик, починаючи він алегоричного початку і закінчуючи чудовою музичною композицею "Kung Fu Fighting" в фінальних титрах.
Не сказати б, що сюжет мультика є вершиною оригінальності, проте все це подано під таким смачним соусом, що про відсутність оригінальності перестаєш думати майже одразу. Додатковим бонусом я б назвав легку атмосферу Сходу, яка присутня майже в кожному кадрі. Творцям картини вдалось передати цей «подих Сходу» не скочуючись до відвертого безглуздя або зарозумного цитування. Щодо гумору, то хоча він і не стоїть в якості самоцілі картини, проте я впевнений, що практично для будь-якого глядача кілька щирих посмішок гарантовано.
Мультфільми – це досить специфічний жанр в плані акторської майстерності. Адже присутність актора як правило зводиться до озвучування свого персонажу. Я надзвичайно рідко дивлюсь на прізвища в графі «ролі озвучували», але, зізнаюсь, після перегляду було цікаво довідатись, що голосами головних героїв до нас промовляли такі відомі особистості як Джек Блек, Дастін Хофман, Анджеліна Джолі, Джекі Чан… До речі, про Джолі (Tigress) – ніколи б не подумав, що в неї настільки грубий голос в порівнянні з іншими акторками. А точніше з Люсі Лю (Viper).
На завершення хочу навести одну прекрасну цитату з мультика. Щоправда її красу можна оцінити лише в англійському варіанті:
There's a saying: Yesterday is history. Tomorrow is a mystery. Today is a gift. That's why it is called the present.
Насправді автором цього вислову є Alice Morse Earle, проте в мене він завжди асоціюватиметься з мультиком про панду :-)

Оцінка: 7/10
новинки, оцінка:7/10

Тачки

Назва в оригіналі: Cars
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

Зараз я скажу неймовірне – великі та могутні «Тачки» мені сподобались менше, аніж «Панда Кунг Фу». Дорослі «ВАЛЛ-І» та «Вперед і вгору» значно підняли планку очікування, тому більш дитячі «Тачки» трохи розчарували.
Попри це не можу не віддати належне і чудовій ідеї (це ж треба придумати такий світ!) і не менш чудовій реалізації (ще б пак, хто як не Піксар!). Шкода лише, що запалу на сюжет залишилось мало, тому в хід пішли типові голлівудські штампи: «міський хлопець – провінційне містечко», «пихата зірка – випробування славою», «талановитий гонщик – мудрий наставник», «прогрес стирає нашу самобутність»… Звичайно, подібний список при бажанні можна скласти для будь-якої картини, але чомусь від «Тачок» та Піксара я очікував більшого.
Окремо згадується, звичайно, наш український дубляж. Він надовго став справжнім еталоном, на який можуть рівнятись інші. «Чи не випити б вам кварту оливи?» - таких шедеврів в мультику можна знайти не один десяток.
Одним словом, якісний добротний мультик, котрий припаде до вподоби багатьом і котрий … мене все-таки розчарував. З іншої сторони, ніби не за горами друга частина. Хтозна, може вона виявиться кращою?

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Льодовиковий період 3

Назва в оригіналі:Ice Age: Dawn of the Dinosaurs
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Третій «Льодовиковий період» я переглянув більше року тому ще в кінотеатрі. Але вирішив згадати про нього лише зараз. Якщо «Панду» я б рішуче поставив на поличку з написом «Сподобалось», то «Льодовиковий період 3» я б не менш рішуче поставив… хоча ні, на такі речі мені було б шкода будь-яких поличок.
І це при тому, що третя частина льодовикової саги однозначно кумедніша за своїх попередників. Стара знайома шаблезуба білка та мисливець на динозаврів звичайно не дають глядачу занудьгувати, але цього замало, щоб «витягнути» мультик. В ньому немає того «чогось невловимого», що є в «Панді». Натомість в наявності безліч бездумних діалогів, примітивні в основній масі жарти і повна відсутність хоча б якоїсь ідеї.
Звіринець пройшовся з точки «А» в точку «Б», а потім назад, по дорозі намагаючись розважити глядача. Визнаю, що основній глядацькій масі в кінотеатрі цього виявилось більше ніж досить. А от мені – ні. Можливо, я занадто багато вимагаю від підстаркуватого тигра та флегматичного мамонта?
Додам ще одне спостереження, яке підтвердилось на сеансі «Льовикогвого періоду». Я про ці белькотіння, щодо необхідності повернення до дубляжу російською. Всіх «активістів» подібного роду варто час від часу водити на сеанси комедійного жанру – нехай вони спочатку послухають як публіка щиро регоче над адаптованим українськими жартами, а вже потім розповідають про «неякісний і незрозумілий дубляж».

Оцінка: 4/10
новинки, оцінка:4/10

І навіть не срібло...

Продовжую ділитись розчарувннями про переглянуті фільми. Цього разу мова йтиме про картини з фантастично-пригодницьким нахилом.

Зоряний шлях

Назва в оригіналі:Star Trek
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Люблю наукову фантастику. Надзвичано. Але чим знімати фільми на зразок «Стар Треку», то вже краще не знімати нічого. Так, легендарний серіал в якості основи. Так, оригінальний та багатий всесвіт. Так, чергові мільйони вкладені в спецефекти. Але це все забувається, коли намагаєшся вдуматись в той абсурд, що демонструється на екрані. Таке враження, що режисер намагається вигадати свій власний жанр з жорстким віковим цензом – людей старших за 16 років пускати на сеанс категорично не рекомендується. Ось тільки проблема – вся фанатська база «Стар Треку» вже давно перетнула цей вік.
Наведу лише єдиний епізод, який цілковито характеризує картину. Космічна флотилія відправляється в рейд. Проте один корабель все ніяк не може здійснити стрибок в гіперпростір. Діалог на капітанському мостику:
- Нічого не розумію… А ви точно відключили гравітаційні компенсатори?!
- Ой, вибачте, я забув, сер…

Оцінка: 4/10
новинки,оцінка:4/10

Воїни світла

Назва в оригіналі: Daybreakers
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Ви коли-небудь намагались підрахувати скільки всього фільмів про вампірів було вами переглянуто? Якщо ні, то і не намагайтесь. В мене інколи складається враження, що єдиний жанр, який може посперечатись по кількості знятих картин з вампірською тематикою – це романтичні комедії. Автори «Дейбрейкерс» намагались підійти до справи творчо – нам демонструється такий-собі світ «навпаки». Вампіри – абсолютна більшість жителів планети. Кількість ще не ініційованих людей зменшується з кожним днем. Взагалі-то люди і досі існують лише через одну банальну причину – вони служать кормовою базою.
Власне цей «нестандартний» підхід – єдине, що можна записати в заслугу картині. Все решта – повтори, штампи, непереконлива акторська гра і провальна кінцівка. Мабуть в якомусь з каліфорнійських ангарів завалялось забагато каністр з фальшивою кров’ю, яку обов’язково треба було якось використати. Іншої причини в режисера влаштовувати таку різню в фіналі я просто не бачу. А ці наївні спроби заінтригувати глядача можливим продовженням… Ех..

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Міла мла

Назва в оригіналі:Whiteout
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Антарктика та Кейт Бекінсейл – ці два фактори переважили низькі глядацькі рейтинги на ІМДБ та КіноПоиску. Тепліше вдягнувшись я приготувався слідкувати за пригодами героїні Бекінсейл по розслідуванні низки вбивств, що відбуваються на найпівденнішому континенті Землі. Але вже перша сцена (флешбек з п’яними росіянами на борту військового корабля) чітко прояснила якість цього «кіна». «Біла мла» - це хороший варіант в якості запасного ДВД, коли рішуче немає що подивитись. Не більше. Лінійний сюжет, якісь надумані труднощі та інтриги. Любителів достовірності теж чекає розчарування – нічого більш менш об’єктивного про Антарктику не показано. Схоже, що єдина інформація, якою володів режисер перед зйомками про цей континент, це стійке переконання – «там холодно».
Підіб’ємо баланс по картині. В актив можна записати красиву Кейт, в пасив – все решта.

Оцінка: 5/10
новинки, оцінка:5/10

Населений острів: Сутичка

Назва в оригіналі: Обитаемый остров: Схватка
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Із здивуванням побачив цей фільм в правому сайдбарі свого блогу. Я ще не позбавився від цієї картини? Вже і не пам’ятаю, що за низьку оцінку я вліпив першій частині, але оцінка за другу вищою не буде. «На вскидку» можу згадати лише дві сильні сцени: діалог Мак Сима з «оракулом» в ямі, та першу хвилину, коли Мандрівник побачив, як всі навколо нього падають в депресії під дією випромінювача. Дві сцени – це замало для всього фільму.
Чому в якості головного протистояння другої частини було обрано дуель Мак Сима і Мандрівника, коли вони по суті союзники? Мабуть, цим питанням режисера Бондарчука просто дістали :) Про жодну інтригу теж говорити не приходиться - росіяни зняли кіно чітко по книзі, мабуть сподіваючись, що Стругацьких читало не так вже й багато людей серед сучасного глядача. Спецефекти – я ніби потоптався по них в першій рецензії тому більше нічого говорити не стану.
На початку сьогоднішнього посту я написав, що краще нічого не знімати, аніж знімати речі на зразок «Стар Треку». До «Населеного острову» ці слова віднести не можна, але все ж таки фільм вийшов досить посереднім.

Оцінка: 5/10
новинки, оцінка:5/10

Контакт

Назва в оригіналі:Contact
Рік: 1997
imdb
КиноПоиск.Ru

Така собі «життєва» фантастика, адже події описані в стрічці можуть трапитись в будь-який момент існування людства.
Не затягнуло. Можливо, основна причина – це те, що головним героєм картини є жінка, якій весь час намагаються поставити підніжку підступні чоловіки :) Якщо ж відкинути жарти, то в сухому залишку залишиться надмірно затягнутий, але при цьому все-таки непоганий фільм про трудові будні астронома-мрійниці. Фантастична складова стрічки мене не вразила, а от побутова (зневіра, інтриги, приписування собі чужих заслуг, сліпа людська дурість) змальована чудово. Не шедевр звичайно, але, можливо, саме цей фільм варто показувати людям, які мають свою Мрію і йдуть до неї попри все.
Щодо кінцівки… В мене є похмура підозра, що в разі справжнього Контакту все скоріше відбудеться по сценарію змальованому в «9 районі», а не по тій ідеалістичній картинці показаній нам тут.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10