вівторок, 31 серпня 2010 р.

Панда за кермом в ожеледь


Сьогодні мова піде виключно про жанр, який люблять всі - мультики ;-)

Панда Кунг Фу



Назва в оригіналі:Kung Fu Panda
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru


Останніми роками класифікувати американські мультики стає все легше. Якщо в титрах значиться такий собі «Піксар» - то сміливо можна очікувати на якісну в усіх значеннях картину. Якщо ж глядацьке око натрапляє на логотипи «Дрімворкса» та інших халтурщиків – мультик сміливо можна вимикати. Проте з цього правила бувають серйозні винятки. «Пада Кунг Фу» - один із них.
Прислухавшись до схвальних відгуків знайомих, я вирішив пожертвувати двома годинами вільного часу заради перегляду нехитрої історії про добродушну панду-кухаря, якому випала нагода спробувати перетворитись на «Воїна Дракона». І… як не дивно, історія мені сподобалась. Хоча чому тільки історія? Сподобався весь мультик, починаючи він алегоричного початку і закінчуючи чудовою музичною композицею "Kung Fu Fighting" в фінальних титрах.
Не сказати б, що сюжет мультика є вершиною оригінальності, проте все це подано під таким смачним соусом, що про відсутність оригінальності перестаєш думати майже одразу. Додатковим бонусом я б назвав легку атмосферу Сходу, яка присутня майже в кожному кадрі. Творцям картини вдалось передати цей «подих Сходу» не скочуючись до відвертого безглуздя або зарозумного цитування. Щодо гумору, то хоча він і не стоїть в якості самоцілі картини, проте я впевнений, що практично для будь-якого глядача кілька щирих посмішок гарантовано.
Мультфільми – це досить специфічний жанр в плані акторської майстерності. Адже присутність актора як правило зводиться до озвучування свого персонажу. Я надзвичайно рідко дивлюсь на прізвища в графі «ролі озвучували», але, зізнаюсь, після перегляду було цікаво довідатись, що голосами головних героїв до нас промовляли такі відомі особистості як Джек Блек, Дастін Хофман, Анджеліна Джолі, Джекі Чан… До речі, про Джолі (Tigress) – ніколи б не подумав, що в неї настільки грубий голос в порівнянні з іншими акторками. А точніше з Люсі Лю (Viper).
На завершення хочу навести одну прекрасну цитату з мультика. Щоправда її красу можна оцінити лише в англійському варіанті:
There's a saying: Yesterday is history. Tomorrow is a mystery. Today is a gift. That's why it is called the present.
Насправді автором цього вислову є Alice Morse Earle, проте в мене він завжди асоціюватиметься з мультиком про панду :-)
Оцінка: 7/10
,

Тачки



Назва в оригіналі: Cars
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

Зараз я скажу неймовірне – великі та могутні «Тачки» мені сподобались менше, аніж «Панда Кунг Фу». Дорослі «ВАЛЛ-І» та «Вперед і вгору» значно підняли планку очікування, тому більш дитячі «Тачки» трохи розчарували.
Попри це не можу не віддати належне і чудовій ідеї (це ж треба придумати такий світ!) і не менш чудовій реалізації (ще б пак, хто як не Піксар!). Шкода лише, що запалу на сюжет залишилось мало, тому в хід пішли типові голлівудські штампи: «міський хлопець – провінційне містечко», «пихата зірка – випробування славою», «талановитий гонщик – мудрий наставник», «прогрес стирає нашу самобутність»… Звичайно, подібний список при бажанні можна скласти для будь-якої картини, але чомусь від «Тачок» та Піксара я очікував більшого.
Окремо згадується, звичайно, наш український дубляж. Він надовго став справжнім еталоном, на який можуть рівнятись інші. «Чи не випити б вам кварту оливи?» - таких шедеврів в мультику можна знайти не один десяток.
Одним словом, якісний добротний мультик, котрий припаде до вподоби багатьом і котрий … мене все-таки розчарував. З іншої сторони, ніби не за горами друга частина. Хтозна, може вона виявиться кращою?
Оцінка: 6/10
,

Льодовиковий період 3



Назва в оригіналі:Ice Age: Dawn of the Dinosaurs
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Третій «Льодовиковий період» я переглянув більше року тому ще в кінотеатрі. Але вирішив згадати про нього лише зараз. Якщо «Панду» я б рішуче поставив на поличку з написом «Сподобалось», то «Льодовиковий період 3» я б не менш рішуче поставив… хоча ні, на такі речі мені було б шкода будь-яких поличок.
І це при тому, що третя частина льодовикової саги однозначно кумедніша за своїх попередників. Стара знайома шаблезуба білка та мисливець на динозаврів звичайно не дають глядачу занудьгувати, але цього замало, щоб «витягнути» мультик. В ньому немає того «чогось невловимого», що є в «Панді». Натомість в наявності безліч бездумних діалогів, примітивні в основній масі жарти і повна відсутність хоча б якоїсь ідеї.
Звіринець пройшовся з точки «А» в точку «Б», а потім назад, по дорозі намагаючись розважити глядача. Визнаю, що основній глядацькій масі в кінотеатрі цього виявилось більше ніж досить. А от мені – ні. Можливо, я занадто багато вимагаю від підстаркуватого тигра та флегматичного мамонта?
Додам ще одне спостереження, яке підтвердилось на сеансі «Льовикогвого періоду». Я про ці белькотіння, щодо необхідності повернення до дубляжу російською. Всіх «активістів» подібного роду варто час від часу водити на сеанси комедійного жанру – нехай вони спочатку послухають як публіка щиро регоче над адаптованим українськими жартами, а вже потім розповідають про «неякісний і незрозумілий дубляж».
Оцінка: 4/10
,

субота, 21 серпня 2010 р.

Початок


Назва в оригіналі:Inception
Рік: 2010

Нарешті! Нарешті я переглянув найочікуваніший для мене фільм цього року. І як солодко та приємно відчувати що всі оптимістичні очікування справдились. Прекрасна фантастика! Картина, з дивовижним сюжетом, незрівнянними акторами, чудо-оператором, геніальним композитором - і так, людиною, яка зібрала це все разом і показала нам. Крістофер Нолан не підвів. Ні себе, ні глядача.
Який же багатогранний жанр… Фантастика – це не просто бластери чи дракони, космічні флоти чи школи магів. Нолан вказує нам на справжній «початок» фантастики. Фантастика – це наші мрії. Мрії, в яких живе кожна людина, мрії, світи яких обмежені лише можливостями нашого розуму.
Питання «а чи реально це?», що крокує з героями весь фільм, не відпускає глядача до самого фіналу. Перед нами бойовик, без жодної загибелі, триллер без негативних героїв, казка з неясної кінцівкою. Зрозуміло, що порівняння з «Матрицею» не оминути, проте я б скоріше згадав останню роботу Мартіна Скорсезе за участю того ж таки Ді Капріо. А взагалі, «Острів проклятих» і, особливо, «Початок» - це найкраще з тих новинок, які я бачив цього року.
Режисер старанно пояснює глядачу «закони і правила гри». Але на кожну відповідь приходяться два нові питання. І це подобається. Подобається дивитись на екран з повною непевністю, що буде далі.
Ігри з часом та реальністю під музику Ціммера настільки затягують, що до тями повертаєшся лише з фінальними титрами. Рідко, який фільм може похвалитись «вдалим хронометражем», адже обов’язково якісь сцени здадуться зайвими, або навпаки – нерозкритими. У Нолана ж кожен кадр, кожна хвилина виглядають на своєму місці.
Питання «чи дивитись?» тут буде риторичним. А от питання чи зніме хтось найближчим часом щось на рівні «Інсепшн» якраз дуже актуальне.
….Після завершення картини – з абсолютно «нолановським» фіналом, звичайно ж, спробував проаналізувати власні почуття. І зі здивуванням побачив там легку печаль, яку залишила після себе стрічка. Можливо, це почуття прийшло від простого усвідомлення, що ми ніколи не дізнаємось де справжня межа наших мрій…

Оцінка: 9/10
,