пʼятницю, 11 червня 2010 р.

Клінт Іствуд представляє


Не перестаю дивуватись акторському та режисерському таланту цього американця. Кожний наступний його фільм, що я переглядаю, відкриває для мене щось нове. Якихось 10 років назад Клінт Іствуд в моїй уяві міцно асоціювався виключно з посередніми ролями в картинах на зразок «Брудний Гаррі». Крутий коп, погані хлопці – вам ця пластинка знайома. Але пройшов час, я значно вдосконалив знайомство з цим актором і був змушений повністю поміняти свою думку. Іствуд «виявився» прекрасним актором і ще кращим режисером. Майже кожна його режисерська робота за останні 20 років по-своєму знакова і про три з них я зараз розповім.


Непрощенний



Назва в оригіналі:Unforgiven
Рік: 1992
imdb
КиноПоиск.Ru

Поруч з «Танцюючим з вовками», цей фільм є найвідомішим вестерном знятим в 90-ті. Це саме справжній вестерн 90-их, із зовсім іншою оцінкою тодішньої сучасності, вчинків та людей. «Думаюче кіно», кіно в якому значно більш реальніше показано Дикий Захід, аніж у класичних вестернах 60-70 років, коли публіку захоплювали сурові герої зі швидкими револьверами, котрі спокійнісінько ступали по трупам своїх ворогів.
Я б навіть назвав цей фільм «антивестерном» - настільки успішно Іствуд розвінчує популярні штампи в цьому жанрі.
Історія про найманого вбивцю на пенсії, котрий вирішує повернутись «у справу» заради солідної винагороди зовсім недарма отримала Оскар, як кращий фільм (це саме, до речі, стосується і «Танцюючого з вовками» з Кевіном Костнером). Сумна, трагічна, правдива – можете самі підбирати епітети, але це справжнє КІНО, яке варто дивитись.
Оцінка: 7/10
,

Підміна



Назва в оригіналі: Changeling
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Досить несподіваний тандем Іствуда-режисера та Джолі-акторки в історичній драмі 30-их років, що базується на реальній історії. Рівень картини традиційно для Іствуда надзвичайно високий.
В пересічної жительки Пасадени зникає син. Через кілька місяців поліція його знаходить, але насправді вона знаходить .. не ту дитину. В той же час усі газети трублять про справу маніяка-убивці, який орудує неподалік.
Всі придирки до сюжету я заздалегідь прибрав, оскільки він намагався максимально відповідати реальній історії, за якою картину знято. Тому краще зосередитись саме на чомусь іншому. Скажімо, на грі акторів.
Звичайно, найцікавіше було спостерігати за тим, як Анджеліна Джолі впорається з роллю невтішної матері. І ви знаєте, в неї майже вийшло. Виявляється, якщо на жінку натягнути мішкоподібне плаття, зробити бездарну зачіску та нахлобучити на голову капелюшок, що по формі нагадує горшок для квітів, то навіть від сексуальності Джолі не залишиться і сліду. Ось тільки проблема в тому, що деякі актриси для драматичних ролей не підходять в принципі, і це було видно, в ті рідкі моменти, коли героїня Джолі дозволяла собі посмішку. Ці посмішки в моменті руйнували весь трагічний образ, який актриса старанно вибудовувала весь фільм. Що ж, все одно, експеримент був достойний, і я впевнений, що все-одно ніхто крім Іствуда Анджеліну в такому амплуа би не зняв.
Як це завжди буває в Іствуда, на голлівудську кінцівку не варто розраховувати – режисер все зробить по своєму. Якщо у вас досить міцні нерви, то фільм просто обов’язковий до перегляду.
Оцінка: 7/10
,

Гран Торіно



Назва в оригіналі:Gran Torino
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

З розглянутого сьогодні тріо ця картина мені сподобалась найбільше. Серед неймовірного переплетіння проблем, які розглядає режисер – а це і сімейні відносини, і соціальні питання, і релігія, і расові питання, місце людини в своєму житті – мені вдалося розгледіти те, що так успішно маскують всі інші американські режисери – СПРАВЖНЮ СУЧАСНУ АМЕРИКУ.
Зізнаюсь, картина мене зачепила. Особливо це стосується її якоїсь відчайдушної прямоти та чесності. Від нас ніщо не приховують за фасадами фальшивих посмішок та наборами бездушних речень. Тільки реальність. Безумовно, ті питання, які піднімає режисер є спільними для всього світу, а не лише виключно для США. Проте побачити, що ТАКЕ кіно посмів зняти саме американський режисер – дорого вартує.
Не буду традиційно розмірковувати про акторську гру, сценарій, чи якийсь там саундтрек. Про все це зручно говорити... , але сьогодні хочеться сказати про фільм в цілому.
Щоб подивитись цю картину знадобиться мужність. Мужність побачити у вигаданому містечку Іствуда свій світ, світ, в якому ми живемо…
У свій час 79-річний Клінт Іствуд заявив, що роль в «Гран Торіно» стане останньою в його кар’єрі. Іствуд неначе виступає у власній лізі – знімає, що вважає за потрібне і показує, те що хоче показати. Його фільми – це стрічки від Особистості. Що ж, залишається сподіватись, що в якості режисера видатний американець порадує нас ще не раз.

Оцінка: 8/10
,

середу, 9 червня 2010 р.

Ігри та розплата

Життя Девіда Гейла



Назва в оригіналі:The Life of David Gale
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru


Ви зручно влаштовуєтесь в кріслі, дістаєте записничок і піднімаєте очі на вашого співрозмовника. Очевидно, він готовий розповісти щось цікаве, проте нікуди не поспішає. Не варто спішити і вам, адже коли з легкою посмішкою Кевін Спейсі перейде до своєї історії, відрізнити, де в ній реальність, ви вже не зможете. «Звичайні підозрювані», «Планета Ка-Пекс» і ось тепер «Життя Девіда Гейла» - фактично кожен з цих різних фільмів обертається навколо неквапливої розповіді героя Кевіна Спейсі, яку той розповідає ошелешеному співбесіднику та не менш ошелешеному глядачу. При такому початку досвідчені кіномани одразу починають передбачати кінцівку в стилі «Первісного страху» з Нортоном і Гіром чи тих же «Звичайних підозрюваних».
В чомусь вони праві, проте історія життя Девіда Гейла примудряється залишитись оригінальною до самого кінця, не скочуючись до запозичення.
Тема засуджених до смертної кари не обділена увагою Голівудом. На цю тематику картини різного жанру виходять періодично. Тому «затравка» сьогоднішнього фільму на щось оригінальне не претендує: за кілька днів до своєї страти засуджений звертається до популярного таблоїду з пропозицією дати своє останнє інтерв’ю. Газетярі з готовністю вігукуються на це і в Техас з камерою та напарником відправляється героїня Кейт Уінслет. Саме їй доведеться побувати в шкурі «співрозмовника Кевіна Спейсі».
Картина сподобалась. Навіть незважаючи на те, що я не підтримую ідею по скасуванню смертної кари, яку пропагують творці фільму. Десь сюжет, звичайно, провисав, десь логічніше було б чекати зовсім іншого, але в цілому – стрічка досить добротна. Триллер, який можна рекомендувати будь-якому цінителю жанру.
Оцінка: 7/10
,

Жорстокі ігри



Назва в оригіналі: Cruel Intentions
Рік: 1999
imdb
КиноПоиск.Ru

А от стрічка «Жорстокі наміри» симпатій не викликала. Без сумніву – це одна із легенд кінематографу 90-их, але це ще не причина для мене автоматично заносити її в свій favourite list.
Ідея картини, без сумніву, нетривіальна. Двоє молодих людей, не обмежених в фінансовому плані, смак життя знаходять в тонкому маніпулюванні долями інших. І треба сказати, у них це виходить. Ось тільки показано це все часто-густо з таким перебільшенням і пафосом, що, дивлячись на екран, замість захоплення скоріше можна відчути лише скепсис та нудьгу. Я далекий від возвеличення пересічної людини, але ті бездумні олов’яні солдатики, якими виглядають всі, хто оточує Себастьяна та Катрін, явний перегин творців картини.
Так звані інтриги та комбінації, які плетуть наші герої тягнуть максимум на 10 клас середньої школи. Недивно, що саме школярам та студентам це кіно сподобалось найбільше :)
Особливо обурливо виглядає кінцівка. Думаю, це кіно бачили вже всі крім мене, тому особливо не намаюсь приховати фінал. Схоже, що не тільки актори, але й режисери настільки захопились ідеєю «ігор», що для них навіть смерть людини виглядає менш важливою, аніж кількахвилинне засудження натовпом окремо взятої персони. А натовп (це очевидно, хоча й не показано в стрічці) по-пролетарськи похитає головою, розійдеться, а через місяць із захопленням знову буде захоплюватись об’єктом сьогоднішнього осуду… Але режисеру, звичайно, видніше.
Оцінка: 6/10
,