Назва в оригіналі:День выборов
Рік: 2007
Другий російський фільм переглянутий мною за останні неповні 36 годин. Проте, якщо після «Домового», враження були достатньо «плюсові», то «Вибори…» змусили серйозно задуматись, що час витрачений на їх перегляд можна було б провести корисніше.
Який основний зміст комедії? Розсмішити глядача хорошим гумором. Який основний зміст хорошої комедії ? Розсмішити глядача незабутнім гумором. А тепер, найголовніше питання – чи багато було за останній час російських фільмів з незабутнім чи просто хорошим гумором? Моя відповідь – ні. Не зміг розвіяти таке переконання і «День виборів».
Розмірене як течія Волги кіно, з цілим ворохом штампів, запозичених з початку 90-х та кількома жартами адаптованими під сучасність. Вкотре доводиться згадувати, яку медвежу послугу зробив для інших російських комедій цикл про «національні особливості». Пора вже перестати рівнятись на «Міхалича і Ко»! Те, що було смішним вчора, сьогодні вже трохи набридло. Натомість, складається враження, що кожен другий російський режисер перед зйомками власної комедії чи не на підсвідомому рівні згадує про легендарні пригоди російських мисливців та рибаків. На перший погляд «День виборів», мало чим нагадує «національний» цикл, але якщо придивитись…
Взагалі, єдине, що хоча б якось витягує стрічку – це виступ музичних агіт-колективів, в ролі яких виступає цілий ряд сучасних виконавців – починаючи від «БИ-2» і закінчуючи Макаревичем. Справді цікава знахідка, яку, за словами очевидців, вже успішно використали в наступному фільмі «Квартету І» - «День радіо».
Взагалі-то «День Виборів», я вирішив подивитись завдяки масі позитивних відгуків в мережі. Там же (дещо згодом) я вирішив почитати, що все-таки в цьому фільмі особливого, щоб хоч якось скрасити розчарування від перегляду. Виявилось, що ця картина позиціонувалась як якісний зразок «інтелектуального» гумору з масою алюзій, відсилок та натяків. Що ж, можливо, певні жарти були зрозумілі виключно росіянам. Це логічно. Але ж не всі! По-справжньому кумедних епізодів в картині особисто я нарахував аж цілих три. Тому особливо цікаво було перечитувати рецензії на фільм, в яких автори наводили фрагменти «неймовірного гумору» в стрічці. Ось лише один приклад «вибухового жарту» - відповідь героя Уткіна (в житті відомого футбольного коментатора) на питання як зіграли «Спартак з «Сатурном» - «Ви знаєте, я футболом не цікавлюсь…».
Смішно…
Оцінка: 5/10
Який основний зміст комедії? Розсмішити глядача хорошим гумором. Який основний зміст хорошої комедії ? Розсмішити глядача незабутнім гумором. А тепер, найголовніше питання – чи багато було за останній час російських фільмів з незабутнім чи просто хорошим гумором? Моя відповідь – ні. Не зміг розвіяти таке переконання і «День виборів».
Розмірене як течія Волги кіно, з цілим ворохом штампів, запозичених з початку 90-х та кількома жартами адаптованими під сучасність. Вкотре доводиться згадувати, яку медвежу послугу зробив для інших російських комедій цикл про «національні особливості». Пора вже перестати рівнятись на «Міхалича і Ко»! Те, що було смішним вчора, сьогодні вже трохи набридло. Натомість, складається враження, що кожен другий російський режисер перед зйомками власної комедії чи не на підсвідомому рівні згадує про легендарні пригоди російських мисливців та рибаків. На перший погляд «День виборів», мало чим нагадує «національний» цикл, але якщо придивитись…
Взагалі, єдине, що хоча б якось витягує стрічку – це виступ музичних агіт-колективів, в ролі яких виступає цілий ряд сучасних виконавців – починаючи від «БИ-2» і закінчуючи Макаревичем. Справді цікава знахідка, яку, за словами очевидців, вже успішно використали в наступному фільмі «Квартету І» - «День радіо».
Взагалі-то «День Виборів», я вирішив подивитись завдяки масі позитивних відгуків в мережі. Там же (дещо згодом) я вирішив почитати, що все-таки в цьому фільмі особливого, щоб хоч якось скрасити розчарування від перегляду. Виявилось, що ця картина позиціонувалась як якісний зразок «інтелектуального» гумору з масою алюзій, відсилок та натяків. Що ж, можливо, певні жарти були зрозумілі виключно росіянам. Це логічно. Але ж не всі! По-справжньому кумедних епізодів в картині особисто я нарахував аж цілих три. Тому особливо цікаво було перечитувати рецензії на фільм, в яких автори наводили фрагменти «неймовірного гумору» в стрічці. Ось лише один приклад «вибухового жарту» - відповідь героя Уткіна (в житті відомого футбольного коментатора) на питання як зіграли «Спартак з «Сатурном» - «Ви знаєте, я футболом не цікавлюсь…».
Смішно…
Немає коментарів:
Дописати коментар