І навіть не срібло...

Продовжую ділитись розчарувннями про переглянуті фільми. Цього разу мова йтиме про картини з фантастично-пригодницьким нахилом.

Зоряний шлях

Назва в оригіналі:Star Trek
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Люблю наукову фантастику. Надзвичано. Але чим знімати фільми на зразок «Стар Треку», то вже краще не знімати нічого. Так, легендарний серіал в якості основи. Так, оригінальний та багатий всесвіт. Так, чергові мільйони вкладені в спецефекти. Але це все забувається, коли намагаєшся вдуматись в той абсурд, що демонструється на екрані. Таке враження, що режисер намагається вигадати свій власний жанр з жорстким віковим цензом – людей старших за 16 років пускати на сеанс категорично не рекомендується. Ось тільки проблема – вся фанатська база «Стар Треку» вже давно перетнула цей вік.
Наведу лише єдиний епізод, який цілковито характеризує картину. Космічна флотилія відправляється в рейд. Проте один корабель все ніяк не може здійснити стрибок в гіперпростір. Діалог на капітанському мостику:
- Нічого не розумію… А ви точно відключили гравітаційні компенсатори?!
- Ой, вибачте, я забув, сер…

Оцінка: 4/10
новинки,оцінка:4/10

Воїни світла

Назва в оригіналі: Daybreakers
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Ви коли-небудь намагались підрахувати скільки всього фільмів про вампірів було вами переглянуто? Якщо ні, то і не намагайтесь. В мене інколи складається враження, що єдиний жанр, який може посперечатись по кількості знятих картин з вампірською тематикою – це романтичні комедії. Автори «Дейбрейкерс» намагались підійти до справи творчо – нам демонструється такий-собі світ «навпаки». Вампіри – абсолютна більшість жителів планети. Кількість ще не ініційованих людей зменшується з кожним днем. Взагалі-то люди і досі існують лише через одну банальну причину – вони служать кормовою базою.
Власне цей «нестандартний» підхід – єдине, що можна записати в заслугу картині. Все решта – повтори, штампи, непереконлива акторська гра і провальна кінцівка. Мабуть в якомусь з каліфорнійських ангарів завалялось забагато каністр з фальшивою кров’ю, яку обов’язково треба було якось використати. Іншої причини в режисера влаштовувати таку різню в фіналі я просто не бачу. А ці наївні спроби заінтригувати глядача можливим продовженням… Ех..

Оцінка: 6/10
новинки, оцінка:6/10

Міла мла

Назва в оригіналі:Whiteout
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Антарктика та Кейт Бекінсейл – ці два фактори переважили низькі глядацькі рейтинги на ІМДБ та КіноПоиску. Тепліше вдягнувшись я приготувався слідкувати за пригодами героїні Бекінсейл по розслідуванні низки вбивств, що відбуваються на найпівденнішому континенті Землі. Але вже перша сцена (флешбек з п’яними росіянами на борту військового корабля) чітко прояснила якість цього «кіна». «Біла мла» - це хороший варіант в якості запасного ДВД, коли рішуче немає що подивитись. Не більше. Лінійний сюжет, якісь надумані труднощі та інтриги. Любителів достовірності теж чекає розчарування – нічого більш менш об’єктивного про Антарктику не показано. Схоже, що єдина інформація, якою володів режисер перед зйомками про цей континент, це стійке переконання – «там холодно».
Підіб’ємо баланс по картині. В актив можна записати красиву Кейт, в пасив – все решта.

Оцінка: 5/10
новинки, оцінка:5/10

Населений острів: Сутичка

Назва в оригіналі: Обитаемый остров: Схватка
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Із здивуванням побачив цей фільм в правому сайдбарі свого блогу. Я ще не позбавився від цієї картини? Вже і не пам’ятаю, що за низьку оцінку я вліпив першій частині, але оцінка за другу вищою не буде. «На вскидку» можу згадати лише дві сильні сцени: діалог Мак Сима з «оракулом» в ямі, та першу хвилину, коли Мандрівник побачив, як всі навколо нього падають в депресії під дією випромінювача. Дві сцени – це замало для всього фільму.
Чому в якості головного протистояння другої частини було обрано дуель Мак Сима і Мандрівника, коли вони по суті союзники? Мабуть, цим питанням режисера Бондарчука просто дістали :) Про жодну інтригу теж говорити не приходиться - росіяни зняли кіно чітко по книзі, мабуть сподіваючись, що Стругацьких читало не так вже й багато людей серед сучасного глядача. Спецефекти – я ніби потоптався по них в першій рецензії тому більше нічого говорити не стану.
На початку сьогоднішнього посту я написав, що краще нічого не знімати, аніж знімати речі на зразок «Стар Треку». До «Населеного острову» ці слова віднести не можна, але все ж таки фільм вийшов досить посереднім.

Оцінка: 5/10
новинки, оцінка:5/10

Контакт

Назва в оригіналі:Contact
Рік: 1997
imdb
КиноПоиск.Ru

Така собі «життєва» фантастика, адже події описані в стрічці можуть трапитись в будь-який момент існування людства.
Не затягнуло. Можливо, основна причина – це те, що головним героєм картини є жінка, якій весь час намагаються поставити підніжку підступні чоловіки :) Якщо ж відкинути жарти, то в сухому залишку залишиться надмірно затягнутий, але при цьому все-таки непоганий фільм про трудові будні астронома-мрійниці. Фантастична складова стрічки мене не вразила, а от побутова (зневіра, інтриги, приписування собі чужих заслуг, сліпа людська дурість) змальована чудово. Не шедевр звичайно, але, можливо, саме цей фільм варто показувати людям, які мають свою Мрію і йдуть до неї попри все.
Щодо кінцівки… В мене є похмура підозра, що в разі справжнього Контакту все скоріше відбудеться по сценарію змальованому в «9 районі», а не по тій ідеалістичній картинці показаній нам тут.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10

Не все те золото...

Сьогодні не буде ні схвальних вигуків, ні рекомендацій в стилі «Дивитись обов’язково». Серед переглянутих картин неминуче трапляються стрічки, які розчаровують. Про них і напишу сьогодні. Фільми, про які мова йтиме нижче слабенькими, звичайно не назвеш. Це серйозні, відомі проекти, деякі з них навіть іменують шедеврами. Але чимось вразити або зацікавити вони мене, на жаль, не змогли…

Інопланетянин

Назва в оригіналі:E.T.: The Extra-Terrestrial
Рік: 1982
imdb
КиноПоиск.Ru

Легендарна картина Спілберга виявилась настільки нудною для мене, що я ледве дотягнув до кінцівки. Мабуть, щоб вподобати цей фільм треба бути не просто дитиною, а ще й жити у 80-ті роки. В моєму ж випадку прірва між очікуваннями та реальністю виявилась величезною. Попри дитячий сюжет я сподівався побачити якийсь посил режисера дорослим, але… не дочекався. Під кінець фільму парочка головних героїв мене навіть почала дратувати.
Як свідчить історія кінематографа, величезна кількість просто обожнює цю картину. Схоже до цієї когорти я не ввійду. Єдина цікава річ, що приглянулась – сцена польоту велосипеда на фоні місяця. Я нарешті побачив, з якого саме фільму Спілберг взяв собі логотип :)

Оцінка: 5/10
40-80 роки, оцінка:5/10

Мисливець на оленів

Назва в оригіналі: Deer Hunter
Рік: 1978
imdb
КиноПоиск.Ru

Ще один «зубр» в своєму жанрі. Поруч з «Апокаліпсисом сьогодні» та ще рядом картин «Мисливець» вважається канонічною картиною на тему В’єтнаму в американському кінематографі. Молоді Де Ніро та Уокен зіграли прекрасно, але… Фільм не сподобався. Сцени в’єтнамського полону з російською рулеткою, безумовно забудуться нескоро, але не покидає думка, що весь фільм знімався лише заради них. Якщо хронометраж скоротити б на годину – картина ні на краплю не постраждала. Побутові сцени бідного промислового штатівського міста, епізоди із задумливим обличчям Де Ніро, власне саме полювання на оленів – все це виглядає якось незв’язно і непереконливо.
Безумовно, стрічка зовсім не пересічна, але порівняння з «Апокаліпсисом» буде явно на користь останнього. Хоча… «Апокаліпсис» демонструє глядачу війну, а «Мисливець» - те, що ця війна робить з людиною…

Оцінка: 6/10
40-80 роки, оцінка:6/10

Теленовини

Назва в оригіналі:Broadcast News
Рік: 1987
imdb
КиноПоиск.Ru

В свій час фільм мав кілька номінацій на Оскар, крім того «журналістські» стрічки завжди викликали в мене інтерес. На повірку, картина виявилась нудненькою історією кількох тележурналістів, які працюють в одній компанії, тихо конкуруючи один із одним. Непоганий посібник, щоб дізнатись як працювала американська телекухня в ті роки, але не більше. Ідея «кар’єра понад усе» дуже типова для американських фільмів, а тому банальна для глядача. От якби вони раптом зняли фільм про взаємовиручку та взаємодопомогу на робочому фронті… Але так не буває :)
Що? Джек Ніколсон в якості додаткового «бонусу»? Не спрацювало.

Оцінка: 5/10
40-80 роки, оцінка:5/10

Ляльки

Назва в оригіналі:ドールズ
Рік: 2002
imdb
КиноПоиск.Ru

Гроза японського кінематографу Такеші Кітано постійно «уникав» моєї уваги. Після перегляду ляльок, я думаю, ця тенденція продовжиться. Боюсь, я ще надто далекий від сприйняття філософії цього режисера. А шкода, деякі картини «зі Сходу» мені в свій час надзвичайно сподобались, і я мав сміливість сподіватись, що «Ляльки» - одна з найкращих робіт японського майстра - теж не розчарує. Розчарувала. Кілька красивих графічних образів, складна для глядача подача матеріалу, надумані історії кохання – ось і все, чим запам’яталось це кіно. Я чесно намагався розгледіти щось «неймовірне» в цьому фільмі, але здається це саме той випадок, коли ти не можеш знайти чорну кішку в темній кімнаті, бо її там немає.
Якщо ви захочете особисто оцінити цю картину, то рекомендую не зважати на масову істерію вигуків «Це ж Кітано» та «безсумнівний шедевр». Просто подивіться та оцініть самотужки.

Оцінка: 5/10
90-2000 роки, оцінка:5/10

Муха, Муха 2

Назва в оригіналі:The Fly, The Fly II
Рік: 1986, 1989
imdb,imdb
КиноПоиск.Ru,КиноПоиск.Ru

Сьогодні справжній вінегрет жанрів. Якби я побачив, що хтось пише в одному матеріалі про «Ляльок» Кітано та «Муху» Кроненберга – то сміявся б ще довго. Але виділяти окремий пост котрійсь із цих картин буде непомірною розкішшю, тому «маємо те, що маємо».
Досить відома страшилка 80-их (пам’ятаю, років 13-14 тому я не ризикнув її дивитись по ТВ) вважається режисерським піком Девіда Кроненберга. Продовження (про нього теж ділюсь враженнями) зняте постановником спецефектів до першої частини - Крісом Уоланом – було значно прохолодніше зустрінуте широкою публікою, проте і воно мало комерційний успіх.
Я схильний поставити ці дві стрічки в один ряд, попри певну різницю в жанрі. В першому випадку – мінімум акторів, максимум бридких спецефектів та саспенсу. «Муха 2» успішно зберегла «бридкі спецефекти», при цьому непомітно перекочувавши в жанр sci-fi бойовика.
Сьогодні обидві картини сприймаються без жодного натяку на страх (щебпак – після епохи аутичних чорноволосих маленьких дівчат!) і без претензій на оригінальність.
Важко сказати, скільки науково-фантастичних картин запозичили в «Мух» якісь елементи, але те, що творіння Кроненберга і Уолеса були серйозним проривом в жанрі – безсумнівний факт.

Оцінка: 6/10
40-80 роки, оцінка:6/10

Все не так як здається...

І знову загальною рисою картин, про які я розповім сьогодні, являються ігри режисера зі своїм глядачем. Десь все більш-менш зрозуміло (“13 поверх”), десь не зрозуміло майже нічого (“Малхоланд Драйв”), а десь уже сам глядач може відмовитись сприйняти гірку правду (“Острів проклятих”). В будь-якому випадку, всі три стрічки по-справжньому неперевершені — вони лише потребують особливого підходу...

Малхоланд Драйв

Назва в оригіналі:Mulholland Dr.
Рік: 2001
imdb
КиноПоиск.Ru

На початку січня було оголошено підсумки голосування кінокритиків Лос-Анджелеса, згідно якого найкращим фільмом десятиліття названо “Малхоланд Драйв”. Рейтинги — річ більш ніж суб'єктивна, проте про “шедевральність” “Малхоланд Драйв” мені доводилось чути не одноразово. Зрештою, настав час познайомитись із творчістю Девіда Лінча.
Що можна сказати? Дуже неординарний проект. Фільм, котрий спочатку знімався як серіал, потім був взагалі заморожений і зрештою випущений в прокат завдяки окремо дознятому матеріалу.
Гра акторів, робота оператора, композитора — чудово, але не за це я запам'ятаю в “Малхоланд Драйв”. Картина залишиться в моїй пам'яті, а також спогадах тисяч інших глядачів через свій загадковий сюжет. Сюжет, однозначної трактовки якого не існує і досі. На даний момент ще ніхто не дав повне і вичерпне тлумачення картині, в той час як єдина людина, котра може це зробити (режисер) вперто мовчить, обмежившись коротким списком підказок для глядача.
Так, існує більш-менш загальноприйнятна версія подій того, що відбулось (її ви можете знайти на різних кінофорумах), але іронія долі полягає в тому, що картина дозволяє без зайвих зусиль висунути абсолютно протилежне трактування сюжету.
Сюжет крутиться навколо акторського життя в Голівуді, що, м'яко кажучи, вже всім набридло. Але Лінч знімає своє кіно так, назвати якісь сцени в його фільмі штампами не повертається язик.
Я не можу сказати, що мені дуже сподобався “Малхоланд Драйв”. Важко вподобати те, чого майже не розумієш :-) Але саме ця загадковість, можливість вибудувати неначе з конструктора свою трактовку подій і є головною ізюминкою фільму.
Якщо колись вам здасться, що навколо все ясно та зрозуміло — передивіться фільм Левіда Лінча, і ця ілюзія зникне :-)
P.S. Не можу не зауважити наскільки чарівно звучать в картині два хіти 60 років: Конні Стівенс "Sixteen Reasons" та Лінди Скотт "I've Told Ev'ry Little Star"

Оцінка: 7/10
90-2000 роки, оцінка:7/10

Острів проклятих

Назва в оригіналі: Shutter Island
Рік: 2010
imdb
КиноПоиск.Ru

Схоже, що тандем Скорсезе та Ді Капріо — це явище всерйоз та надовго. Ді Капріо вже давно позбувся сумнівної слави “зірки Титаніка” і його теперішні ролі по праву визнаються одними з найкращих в сучасному кіно.
“Проклятий острів” - це темна та важка картина. 1954 рік, на острів де знаходиться клініка для лікування психічно хворих злочинців прибуває тандем федеральних маршалів для розслідування обставин втечі однієї з “пацієнток”. Розслідування веде маршалів все далі і далі, доводячи до тієї точки, коли для того, щоб дізнатись правду може просто не вистачити духу.
Взагалі, попередній абзац можна сміливо забути. Ні він, ні трейлери і анонси стрічки не дають жодного уявлення про що вона НАСПРАВДІ.
Кілька нюансів, на яких хотілося б зупинитись. Фільм дуже стильний та атмосферний. Суворий скелястий острів-тюрма, божевільні пацієнти, суворі охоронці, притворно ввічливий штат лікарів, страшна буря, що насувається на острів. Що не кажи, а Мартін Скорсезе вміє нагнітати...
Величезним плюсом я б назвав час дії картини - якби його перенесли в наші дні, то дивитись було б і на половину не так цікаво.
Фільм триває довгі 2 години 20 хвилин, але воно того варте. Режисер уміло штовхає глядача з однієї крайності в іншу, і в результаті ви вже не знаєте чому вірити. Власне і по закінченні фільму я не був впевнений, що зрозумів кінцівку ПРАВИЛЬНО, але прокрутивши в пам'яті фільм спочатку, зрозумів — в кінцівці Скорсезе двояких трактувань бути не може.
Не хочу якимось чином розкривати таємниці сюжету, але все-таки поясню в чому мене фільм засмутив. Я до самого кінця вірив, що розв'язка буде в стилі “Гри” з Майклом Дагласом. Але вона виявилась в стилі “Ігри розуму” з Расселом Кроу...

Оцінка: 7/10
новинки, оцінка:7/10

13 поверх

Назва в оригіналі:The Thirteenth Floor
Рік: 1999
imdb
КиноПоиск.Ru

По великому рахунку, дві попередні картини звичайно ж потужніші у всіх аспектах (режисура, операторська робота і т.д.), але саме “13 поверху” я вирішив поставити дещо вищу оцінку. Не можу повністю аргументувати свій вибір нічим іншим як банальною фразою “більше сподобався”. Не знаю... Можливо цьому посприяло те, що в цій картині задум режисера найбільш очевидний і він відкриває всі карти в фіналі, на відміну від Лінча і Скорсезе.
“13 поверх” вийшов за кілька місяців до прем'єри “Матриці”, і, як нам тепер добре відомо, попри схожу задумку не отримав навіть десятої частини слави та популярності фільму братів Вачовських. На мій смак “Матриця” як фільм вийшов “сильнішим”, і недаремно культовою стала саме вона. Інша справа, що на хвилі популярності цієї стрічки незаслужено забули про її попередників - “Темне місто”, “13 поверх”...
Сюжет, як вже не складно здогадатись, в “13 поверсі” обертається навколо віртуальної реальності. Ви не побачите тут неймовірних спецефектів та сутичок в режимі слоу-мо, але, як не дивно, фільми про віртуальну реальність можна дивитись і без цього джентльменського набору. Замість гонок та стрибків з даху на дах, режисер більше зосередився на філософських питаннях. Ніби нічого складного, ніби чергова комп'ютерна корпорація придумує черговий віртуальний світ (Лос Анджелес 1937 року) і ніби все повинно закінчитись без інтриги, але... Одним словом, я впевнений, що стрічка вас не розчарує.
...“Хе!” - чути вигуки із залу. “Кому це потрібно! Що може бути філософського і розумного в такому жанрі!” Невдоволений глядач потроху покидає кінозал, навіть не задумуючись, що весь його світ, всі його знайомі та й він сам — може виявитись лише набором байт на чиємусь комп'ютері...

Оцінка: 8/10
90-2000 роки, оцінка:8/10

500 днів нової та реальної Амелі

За кілька днів до Нового року, подорожуючи по просторам тенет, наштовхнувся на цікавий пост “широко відомого у вузьких колах” Алекса Екслера, в якому той розмірковував на тему новорічних та різдвяних фільмів. З особливою теплотою популярний блоггер відгукнувся про дві стрічки: “Реальна любов” та “Нова Різдвяна казка”. Жодну з них на той момент я не бачив, тому мій “to-watch-list” одразу поповнився ще двома кандитатами. Через кілька днів я їх переглянув, проте відгук пишу лише зараз. Крім цих фільмів в сьогоднішній пост увійдуть ще й такі картини як “Амелі” та “500 днів літа”. Всі чотири стрічки характеризуються певним нальотом романтики та кохання — на противагу моєму попередньому посту, фільми в котрому були, мабуть, аж занадто суворі та похмурі :)

Реальна любов

Назва в оригіналі:Love Actually
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru

Припускаю, що цю картину крутили на вітчизняному телебаченні не раз і не два, проте раніше я її не бачив. Фільм-конструктор, який складається з кількох паралельних історій звичайних людей з обов'язковим щасливим фіналом, який звичайно ж припаде на Різдво.
Кохання панує над усіма, починаючи від португальскої служниці і закінчуючи британським прем'єр міністром — такий головний посил стрічки. Ідея настільки ж нова, наскільки новий світ в якому ми живемо. Але завдяки оригінальній побудові сюжету та по-спражньому щирим посмішкам акторів стрічку дивитись цікаво та приємно. “Реальна любов” не розширює границю жанра, не приковує ланцюгами до екрану, не перехоплює подих в очікуванні і не змушує реготати до нестями. Але це зовсім не заважає їй просто бути хорошим фільмом.
Одним словом, якщо буде потрібно створити відповідний настрій перед якимось святом — перегляньте “Реальну любов”. І у вашій душі стане трохи тепліше.

Оцінка: 7/10
90-2000 роки, оцінка:7/10

Нова Різдвяна казка

Назва в оригіналі: Scrooged
Рік: 1988
imdb
КиноПоиск.Ru

На відміну від попередньої стрічки, “Нова Різдвяна казка”(в оригіналі фільм називається “Скнара”, по назві твору Ч. Діккенса) не така легка і проста, адже режисер береться за таку нетривіальну справу як пошук доброти в серці жорсткої та червствої людини. “Жорстокий і черствий” у нас Біл Мюррей, а коли в картині знімається такий актор, для мене це стає аналогічним до знаку “кіноякості”. Проте одночасно це означає, що від фільму годі очікувати банальних штампів. Можливо саме тому під Різдво та Новий Рік наші канали традиційно крутять “Один вдома” та “Міцний горішок”, а не кіно з Мюрреєм...
Прикро, але версія фільму яку я дивився була з одноголосим перекладом жахливої якості, що дещо “підмочило” враження від фільму.
Коротко про головного героя — молодий президент телекомпанії полюбляє тероризувати всіх своїх підлеглих, немає друзів та сім'ї, а Різдво — це лише день коли на телебаченні одні з найвищих глядацьких рейтингів. З таким типом неодмінно слід щось робити! Героя Мюррея по черзі відвідують духи минулого, теперішнього і майбутнього Різдва намагаючись виправити характер телемагната, котрий пручається з усім наявним у нього цинізмом та залізною волею.
Все це звучить дещо незвично, проте фільм без сумніву вартий перегляду!
Як мінімум всі отримають насолоду від блискучої акторської гри, а як максимум дехто задумається над собою та своїм життям...

Оцінка: 7/10
40-80 роки, оцінка:7/10

Амелі

Назва в оригіналі:Le fabuleux destin d'Amélie Poulain
Рік: 2001
imdb
КиноПоиск.Ru

Ох вже ці франзузькі фільми... Інколи просто хочеться поділити весь кінематограф на світовий та французький. Цей невловимий шарм, ця незабутня атмосфера... Напевно я буду не надто далеким від правди, якщо назву “Амелі” одним з найвідоміших французьких фільмів за останнє десятиліття. Неодноразово я чув згадки про це кіно, і щоразу то брак часу, то відсутність бажання не давали мені його переглянути.
В цьому абзаці мав би бути опис сюжету, але, згадавши про що саме картина, я просто посміхнуся. Тут треба не читати, а дивитись :) Звичайна француженка працює в звичайному французькому кафе і живе звичайним життям... потрохи впливаючи на життя інших. Ось тільки на своє життя вона вплинути боїться...
Про цей фільм як ніколи важко написати щось по суті. Можливо тому, що ця картина скоріше не послідовність подій, а такий собі різнобарвний набір почуттів та емоцій. Ви можете описати почуття?
У відгуках на “Кинопоиску” пишуть, що згодом було знято безліч наслідувань, але безуспішно. Адже Амелі — вона одна, та й талант Жан-П'єра Жене є далеко не в кожного. Дивіться, оцінюйте, насолоджуйтесь.
P.S. Хочу одразу застерегти любителів дивитись трейлери фільму ДО його перегляду він одної простенької “пастки”, на яку я сам успішно клюнув. В фільмі немає жодної магії, чудес і чародійства — там все реальне. А певні спецефекти на екрані являють собою звичайний “посилюючий метод” від режисера.

Оцінка: 8/10
90-2000 роки, оцінка:8/10

500 днів літа

Назва в оригіналі:(500) Days of Summer
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Вже досить давно я не зустрічав настільки нешаблонних, оригінальних та яскравих молодіжних картин з американською пропискою. В принципі, можна було б сказати, що фільм просто “потрапив під настрій”, але це не зовсім не так. Атмосфера картини настільки чарівна і тепла, що можу гарантувати — навіть після важкого дня ви закінчите її перегляд з посмішкою на вустах.
І знову ж таки, в котре за сьогодні констатую, що в сюжеті нічого надзвичайного немає — хлопець зустрічається з дівчиною. Ось і все. Але ж наскільки класно все знято! Моменти щастя та розчарування, банальні розмови та емоції, звичні стереотипи та помилки — на все це дивишся ніби під трохи іншим кутом, і все якимось містичним чином виглядає ніби бачиш це ... вперше. Режисер майстерно підкреслює все важливе і ключове у людських відносинах. І немов сам перетворюється на глядача, спостерігаючи за своїми героями. Я і близько не очікував отримати настільки неординарний фільм на таку ординарну тему. Не знаю на рахунок запорожців в степах України, але те, що хороші кіномайстри не перевелись в Штатах — це беззаперечний факт.
До речі. Від жіночої частини кіноаудиторії частенько можна почути думку, згідно якої чоловіки не вміють по-справжньому оцінити “романтичний жанр” і лише кепкують з нього. А насправді вся справа в якості! Скажімо я дійсно не можу оцінити і дивитись безкінечне серіальне мило чи типовий маспродукт, які так наполегливо торують собі шлях на наші екрани. Що ж таке справжня якість? Перегляньте “500 дні літа” і ви дізнаєтесь.
P.S. Вкотре переконався наскільки важко інколи буває локалізаторам. Ну як, як адекватно перекласти цю фантастичну фразу в кінці картини?
— Nice to meet you. I'm Autumn.

Оцінка: 8/10
новинки, оцінка:8/10

Стрибок в свідомість

Сьогодні я розповім про три прекрасні картини, які тим не менш зможуть переглянути не всі. Режисери цих фільмів, граючись з людською свідомістю немов з іграшкою, часто використовують доволі важкі методи, тому не можу гарантувати, що герої сьогоднішнього огляду прийдуться до смаку кожному.

Пам'ятай

Назва в оригіналі:Memento
Рік: 2000
imdb
КиноПоиск.Ru

Переглянувши “Темного лицаря”, я задався логічним питанням — хто ж режисер цього шедевру? Виявилось, такий собі британець Крістофер Нолан. Його останні роботи до “Лицаря” були “Бетмен Початок” та “Престиж”. Фільми, як на мій смак непогані, але не видатні — особливо ця сентенція вірна для простенького пріквела “Бетмена”. Після того я “залишив” Нолана у спокої, аж поки не натрапив на одну з дебютних робіт британця — триллер “Мементо”, який згідно історії кінематографу і приніс йому світову знаменитість.
Сказати, що фільм вражає — це нічого не сказати. Кіноексперименти режисера з глядачем тут просто приголомшують.
Леонард Шелбі страждає на рідкісну хворобу — і нього не працює короткотермінова пам'ять і він не здатен запам'ятати нічого з того, що трапилось 15 хвилин назад. Своє минуле він пам'ятає до певного рубежу — трагедії, що трапилась в його сім'ї. В його будинок вдерлись грабіжники, його дружину було вбито, а сам він ледве вижив, якщо таке існування можна назвати повноцінним життям. Єдина мета його існування — помста. Щоб не забути про те, що трапилось, він використовує татуювання на своєму тілі, фотографії з написами, записки. А ще йому допомагають якісь люди, точніше Леонард думає, що йому допомагають...
Вражаючий сюжет творці фільму підкріпили ефективним трюком. Адже фільм нам демонструють в зворотній послідовності. До цього я бачив подібне лише в французькій “Незворотності” Гаспара Ное (той фільм вийшов на 2 роки пізніше, хто-зна, можливо Ное і запозичив у Нолана такий “обернений” хронометраж...).
Якщо ви гадаєте, що оскільки нам одразу показують фінал, то “все ясно” - я вас розчарую. Далеко не “все ясно” навіть після закінчення фільму. “Мементо” - це картина, яку не осягнути одним поглядом. Ще довго після перегляду ви згадуватимете кадри фільму та відкриватимете для себе нові драматичні моменти.
До речі, на спеціальному виданні фільму на ДВД у глядача є можливість переглянути стрічку у “правильному” хронографічно вірному порядку, хоча я не уявляю як можна дивитись цю картину в іншому, протилежному до задумки режисера ракурсі.
Стрічка по-справжньому сподобалась. Оригінальністю. Силою. Переконливістю. Якщо ви її ще не бачили — ні в якому випадку не пропустіть.
Щодо Нолана, то, натхненний неймовірністю “Мементо”, я планую ще переглянути “Безсоння” 2002 року та з інтересом чекаю “Початок”(Inception) — прем'єра картини з 200-мільйонним бюджетом запланована на літо.

Оцінка: 8/10
90-2000 роки, оцінка:8/10

Машиніст

Назва в оригіналі: El maquinista
Рік: 2004
imdb
КиноПоиск.Ru

А ось і ще один старий знайомий по “Темному лицарю” - Крістіан Бейл. В “Машиністі” його ледве можна впізнати, оскільки, як пишуть, в свій час для цієї ролі актор скинув більше 30 кілограм. Моторошний іспанський триллер зможуть додивитись далеко не всі, проте ті, хто витримає, будуть винагороджені достойним фіналом.
Сюжету як такого практично немає — все крутиться навколо головного героя, який ... не спить уже багато місяців. Його постійно мучать видіння та кошмари - як наслідок, бідолаха вже перестає розрізняти реальність та фікцію. Невизначеність де правда, а де уява мучить не тільки Тревора Резніка, але й глядача, оскільки режисер не дає жодних натяків на цю тему. Картина по-справжньому важка. Зловісна, темна, липка атмосфера панує на екрані. Весь час чогось очікуєш і весь час твої сподівання виявляються марним. Залишається хіба що подякувати режисеру за те, що той не став доповнювати і без того моторошну картину елементами хоррора. Проте, все це знято не заради одного процесу. В кінці картини вщент збентеженому глядачу все-таки буде дане пояснення на всі питання.
Ось тільки чи втішить воно вас?

Оцінка: 7/10
90-2000 роки, оцінка:7/10

Місто темряви

Назва в оригіналі:Dark City
Рік: 1998
imdb
КиноПоиск.Ru

Раса прибульців знаходится на грані вимирання. Попри всю свою могутність, яка дозволяє навіть змінювати реальність. Подорожуючи по галактиці, вони натрапляють на одну населену планету, жителі котрої можуть стати рятівним ключем до виживання.... Ласкаво просимо у Місто темряви — штучно створений світ, який повністю змінюється щоночі. Міняються будинки, вулиці і ... навіть спогади людей. Все це робится з єдиною метою — дослідити людство та вияснити секрет його існування.
Картина виявилась несподівано захоплюючою та цікавою. Я наштовхнувся на неї практично випадково, власне з найцікавішими фільмами так буває завжди :)
“Темна фантастика в стилі нуар” - ось як би я охарактеризував жанр фільму. Затягуючий сюжет поступово розгортається перед очима глядача, відповідаючи на одні запитання і одночасно ставлячи інші (не скажу, що кінцівка надто не передбачувана, проте свій шарм в ній безумовно є). Хороша гра акторів - без зайвого пафосу та драматизму, саме на стільки на скільки потрібно.
Якісний та колоритний фільм — один з небагатьох, які я без сумніву можу рекомендувати любителям жанру... Хоча останню фразу з успіхом можна застосувати до всіх трьох картин в сьогоднішньому огляді :)
Кілька цікавих “уривочних” моментів, які хотілося б виокремити — благо картина дає певну поживу для роздумів. По-перше цікавий шлях, яким змінюється об'єктивна реальність в стрічці. На відміну від інших фільмів такої тематики (взяти ту ж “Матрицю” зняту на рік пізніше на цих же декораціях) — реальність тут ПО-СПРАВЖНЬОМУ змінюється, тобто відбувається зміна матеріального замість класичних ігор зі свідомістю головного персонажа. Свідомістю в фільмі теж маніпулюють, але з іншою метою. По-друге, варто звернути увагу на ті нетривіальні питання, відповіді на які намагаються знайти прибульці. Ось неточна цитата з картини: “Якщо вам імплантувати інші спогади, чи станете ви жити відносно них? Що таке людина? Придаток до своєї пам'яті, чи щось значно більше?”
P.S. Мені так здається, чи якщо в якійсь картині знімається Дженіфер Конеллі, то обов'язково слід чекати появу довгого пірсу в океан? ;)

Оцінка: 7/10
90-2000 роки, оцінка:7/10