Привид

Назва в оригіналі:Ghost
Рік: 1990
imdb
КиноПоиск.Ru

Вже добре підзабута вітчизняним глядачем романтична комедія з елементами містики. Хтось бачив її ще на піратських відеокасетах, хтось на не менш піратських трансляціях регіональних телеканалів. Ввійшла в першу хвилю голлівудських картин, з якими почав знайомитись вітчизняний глядач після розвалу Союзу. Добра, наївна, проста і чуттєва стрічка про кохання до і навіть після смерті. Лауреат кількох премій «Оскар», номінувалась навіть на «найкращий фільм».
Особисто в мене переглянути цю картину повністю «від і до» вийшло лише нещодавно. До цього в пам’яті крутились лише певні уривки…. Що тут скажеш? Сьогодні на таке кіно дивишся вже зовсім по-іншому. Для тих років сюжет був по-справжньому несподіваним, а рівень зйомок спецефектів чи не захмарним. Ну а зараз… Зараз цікавим буде виключно гра акторів. Тобто те, що власне і вирішує, яке місце зрештою займе будь-яка картина в світовому кінематографі.
«Привид» далеко не шедевр, але впевнений, що свою нішу він відвоював. Це кіно і досі цікаво дивитись – а що може бути важливішим критерієм оцінки?!
З інтересом глянув на гру молодої Демі Мур, посміявся над амплуа Вупі Голдберг – таке враження, що вона створена саме для таких ролей :) Особливу увагу приділю відношенням головних героїв. Любов так просто словами не передаш, і на сцені не зіграєш. У Свейзі і Мур це вийшло навдивовижу легко. Достатньо просто глянути в їхні очі…
Рекомендую поцікавитись фінансовою стороною «Привида». Впевнений, що такий приголомшливий успіх і досі не дає спокою деяким голлівудським акулам кінематографу.
Прикро про це говорити, але приблизно два тижні тому виконавця головної ролі в цій картині – Патріка Суейзі – не стало.. Картина «Привид» вважається однією з найкращих в його кар’єрі.

Оцінка: 7/10

Вольт

Назва в оригіналі:Bolt
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Змішане в мене відношення до сучасних мультфільмів-блокбастерів. То на шедевр потрапиш, то на нудну посередність. Найпростіше, звичайно, ділити всі мульти на «піксаровські» та «непіксаровські» і ходити тільки на першу категорію :) Але якось і обмежувати себе не хочеться – раптом і у Дрімворкс чи Діснея щось вийде… Стоп! Що значить у Діснея? Вони ж ніби придбали студію Pixar ще в 2006! Так-то воно так, але от чогось одні мультфільми випускаються з логотипом симпатичної лампочки, а інші із замком Сплячої Красуні. І треба сказати, що різниця між ними просто колосальна. У правильності цієї тези я ще раз переконався, переглянувши мультфільм «Вольт».
Перші хвилин десять на екран дивишся з справжнім шоком. Так і хочеться негайно зупинити DVD-плеєр, витягнути диск і з нецензурною лексикою викинути його чим подалі. Згодом сюжет повертається до більш-менш прийнятної реальності і навіть пояснює цей [вирізано самоцензурою] початок. Але перший набір вражень вже є. В середині картини на глядача чекає невеличке «роуд-муві», в фіналі – нецікава розв'язка.
Розглянемо оригінальну задумку про розвінчання супергеройства. М-да…. В Штатах останні роки тільки те і роблять, що одні знімають фільми про супергероїв, а інші розвінчують їх. На цьому фоні наївна спроба «Вольта» якось виділитись заздалегідь приречена на провал.
Гадаю, уважний читач вже здогадався, що сюжет мультика мене, м’яко кажучи не «зачепив». «Ну і нехай з ним, дітям вистачить і цього!» - гадаю половина аргументів на захист мультфільму виглядатиме саме так. Гаразд, тобто мульт цілковито і виключно для дітей? Власне його автори так не вважають, мовляв «це кіно для всієї родини». А де ж тоді кумедні жарти? Де те єдине, що може зацікавити дорослих в цій простенькій історії?! Немає їх. Не знайдеш, навіть якщо дуже хочеться. Несмішний простенький дитячий мультфільм. Який стомлює і швидко набридає…
Традиційно виграшною стратегією є насичення мультфільмів великої кількістю алюзій та відсилок. Не виділяється в позитивний бік «Вольт» і тут. Це ж треба, натякнули на «Матрицю»! Ну просто варто приз за оригінальність давати :) (при умові, що після цього всіх сценаристів розженуть на курси перекваліфікації).
P.S. Треба буде глянути на піксаровський «Вверх» - пора збільшувати кількість позитивних рецензій про мультфільми на цьому блозі …

Оцінка: 5/10

Дім біля озера

Назва в оригіналі:The Lake House
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

Не так давно, в одній зовсім не «кінематографічній розмові» я почув назву цієї картини. Почув і навіть здивувався про себе, чому я і досі її не переглянув. До цього часу вже кілька разів по різним причинам відкладав перегляд, але тепер твердо вирішив нарешті подивитись.
Історія про двох людей, що живуть в одному домі, але в різний час та спілкуються між собою завдяки «чарівній поштовій скриньці» досить-таки небанальна. І нехай це рімейк, проте оригінальність походження сценарію особисто для мене не надто важлива.
В першу чергу, ця картина про любов , тому не очікуйте знайти тут хоча якісь атрибути фантастики та містики. Цього добра в стрічці абсолютний мінімум, просто-таки «крапля в морі». А шкода, публіка схожа на мене (тобто розпещена фільмами на зразок «Ефект метелика») не відмовилася б і від чогось більшого.
Вистачає запитань і до самого сценарію. Занадто багато складнощів, там де здавалось все можна вирішити двома-трьома словами. Натомість, потенційно цікаві епізоди режисер проскакує неначе на лихому коні. Одним словом - фільм сподобається в першу чергу жіночій аудиторії :)
З іншої сторони, картина зовсім небуденна. Розмірена романтична історія двох закоханих людей, яка може по-справжньому зачепити, якщо потрапить «під настрій». В даному випадку, до речі, дуже багато залежить від того, з якими думками в голові сядеш дивитись це кіно.
Стрічка про самотність та щастя, про вміння будувати своє життя та не руйнувати його іншим. Герої «розмовляють» між собою через листування, і, завдяки такій опосередкованості, виникає відчуття, що вони спілкуються і з глядачем. В картині зустрічається прекрасна метафора – про те, як справжній архітектор повинен вміти «піймати світло», будуючи проект свого життя. Головні герої теж намагаються піймати світло, ось не для своїх будинків, а для своєї душі…
Щодо кінцівки…то, незважаючи на бажання трохи поспойлерити, все-таки промовчу. Зрештою саме вона і є одним із найсильніших моментів фільму.
До речі, під час написання рецензії, згадав, що в свій час десь читав відгук на цей фільм. І справді на сайті «Мой мир» знайшлась знайома стаття. Слава не став довго розписувати особливості картини, оскільки вона його не надто вразила, проте в підсумках напрочуд точно вказав можливу цільову аудиторію для картини :) Тут я абсолютно згідний, стрічку найкраще дивитись в компанії з небайдужою дівчиною. Тоді деякі кінематографічні недоліки непомітно відходять на другий план :)

Оцінка: 7/10

Рожева пантера 2

Назва в оригіналі:The Pink Panther 2
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Картина, яку точно бачив кожен третій, а критикував кожен другий. Саме так, в мене на повному серйозі виникли підозри, що бідолашний фільм критикувало більше людей, аніж його бачили. «Що? Знову там Стів Мартін ганьбиться в ролі блазня-детектива?! Та це на сто відсотків повний провал!» - якщо збирати резюме вражень в інтернеті на цю картину, то воно буде приблизно таким.
Скажу відверто – картина далека навіть до рівня комедій «середньої руки», проте…. і абсолютно несмішною її не назвеш. Пригоди Клюзо в маєтку мистецтвознавця, падіння з балкону Папи Римського, зрештою поїздка Енді Гарсія по сходам на відрі – викличуть сміх навіть у найзапеклішого критика цієї екранізації. Не можу також не відмітити тонку сатиру на модні нині фемінізм та емансипацію. Вміло замасковані сценаристом ходи в очі абсолютно не кидаються, проте уважний глядач їх звичайно ж не пропустить.
Прикро, але на цьому набір позитивних фраз для цієї псевдофранцузької комедії в мене закінчується. Що ж тоді непомірним вантажем тягне «Рожеву пантеру номер два» на дно глядацьких симпатій? Спробую відповісти у художньому стилі. Уявіть, що ви бачили сон, прокинулись, а вже через 5 хвилин абсолютно нічого не пам’ятаєте, більше того – немає жодного бажання щось згадувати. З цією стрічкою ситуація аналогічно. Сіра, інколи тягуча картина з сюжетом гідним пера восьмикласника. І, незважаючи на наведені вище приклади, майже без хорошого гумору.
Одним словом, не гірше від першої частини, але.. Ну ви мене зрозуміли :) Добре, що цього разу хоча б Бейонсі на зйомки не запросили. Впевнений, це одразу знизило планку самоокупності картини на кілька мільйонів в європейській валюті.
По-справжньому шкода Жана Рено – йому віддали таку сіру та безхребетну роль, що інколи починаєш сумніватись, що саме ця людина радувала нас в таких кумедних стрічках як «Васабі» та «Корсіканець». Таке враження, що режисер вирішив зняти картину так, щоб ніхто і не помітив там участі Рено.
«Дивитись чи не дивитись?»- можливо спитають ті, хто не встиг ні подивитись, ні покритикувати. «Хлопці, перед вами халтура, але при бажанні можна і подивитись» - відповім я їм :)
P.S. Зазвичай я не надто приділяю увагу дрібним і дуже дрібним деталям, проте «секундні» кадри із видом нічного Колізея по-справжньому вражають.

Оцінка: 6/10

Форсаж 4

Назва в оригіналі:Fast & Furious
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

В кінематографі як ніде доречний образ курки, що несе золоті яйця. Особливо в американському. Якщо дебютній картині вдається зібрати хоча б якусь касу – чекайте на продовження. Інколи доходить просто до абсурду, коли кількість серій в франчайзі починає вимірюватись цифрами «шість», «сім» і так далі. В серії «Швидкий та несамовитий», яка стараннями локалізаторів набула значно цікавішої назви «Форсаж», поки що вирішили зупинитись на цифрі «чотири».
Старі герої повертаються і об’єднують в боротьбі із могутнім наркобароном Лос Анджелеса. Помста, обов’язок - в кожного свої мотиви. Головне, що вони знову в команді. Ось і вся зав’язка. Ви будете сміятись, але я чомусь наївно чекав від творців картини більшого.
Шкода, але доводиться констатувати, що замість самобутнього та несхожого фільму, глядачі отримали типовий бойовичок зі стандартним джентльменським набором: «поліція», «наркотики», «Мексика», «Лос Анджелес», «поліцейський-бунтар», «мудрий шеф» тощо. В свій час перший «Форсаж» створив нову нішу в кінематографі, і рішення покинути її видається більш ніж дивним. Власне, це сталось ще в другій частині франчайзу. Третій фільм – «Токійський дрифт» вийшов несподівано непоганим, головним чином завдяки зміні обстановки. Проте четверта частина знову повернулась до набридлої схеми під назвою «поліцейські-бандити-наркотики-США».
В картині всього лише одна сцена з міськими перегонами. Саме її, а також оригінальний спосіб таємного перетину кордону з Мексикою можна занести до плюсів картини. Все решта, починаючи із беззубого сюжету (пограбування бензовозу на самому початку картини – взагалі вершина безглуздості) і закінчуючи шаблонною грою більшості акторів – в мінус.
Він Дізель в котре довів, що без допомоги режисера власними силами всю картину витягнути він не зможе. Пол Уокер? Його гра в добрій та наївній картині 2006 року «Білий полон» мені сподобалась значно більше.
Так, фільм дивитися можна. Бажання вимкнути плеєр майже не виникає, але з цікавістю спостерігати за тим, як поліція Міста Янголів в чергове намагається спіймати чергового невловимого Великого Поганого Хлопця!? Вам ще це не набридло?

Оцінка: 6/10