Назва в оригіналі:Being John Malkovich
Рік: 1999
Одна з картин по сценарію одіозного Чарлі Кауфмана. І якщо «Вічне сяяння чистого розуму» я ще так-сяк оцінив, то погляд на світ очима Малковича дався мені значно важче.
Вже сама ідея стрічки - «Я знайшов вхід в голову Джона Малковича. За кілька баксів всі бажаючі можуть туди потрапити!» - примушує запастися неабияким терпінням, щоб продовжити перегляд. Ніхто не говорить про реалістичність, але така «подача матеріалу» в картині періодично наводить на думки про тверезість режисера та сценариста.
«Не оцінив ти концепт!» - чую я крики із залу. Чому ж не оцінив? Ще й як оцінив, от тільки до сих пір не можу для себе вирішити, де саме той концепт починається, а здоровий глузд закінчується.
Чого тільки варте агентство розташоване на «половині поверху» з ніби спеціально недолугим міні-фільмом, який це пояснює. А світогляд героїв фільму!? Зізнаюсь, інколи ловив себе на думці, що всі головні герої – це не що інше як банда збочинців. Натомість букету суспільних проблем, які ніби намагався висвітити сценарист, я так і не помітив.
Одною з найбільш яскравих і водночас найбільш складних для сприйняття виявилась сцена погоні по мозку Джона Малковича. Щоб спокійно дивитись на цей калейдоскоп потрібна неабияка витримка.
До речі, про акторів. Не полініться почитати їхні прізвища – там багато відомих облич, яких непросто впізнати «в гримі». Наприклад, розпізнати Камерон Діаз практично неможливо. Я з великим здивуванням прочитав її ім’я в фінальних титрах.
Картину я б назвав скоріше «бути Чарлі Кауфманом». Незвичність та оригінальність задають весь тон кінофільму, але далеко не всі задумки та виверти режисера можуть зрозуміти інші.
Стрічка не залишила мене байдужим, проте й на позитивні враження не напрацювала. Навіть не знаю, чи зміг би я її комусь ще порекомендувати. У відгуках на «Кинопоиску» хтось рекомендував дивитись картину мінімум двічі, для того щоб її по-справжньому оцінити. Хм.. можливо, він і правий. Але поки я подивився стрічку лише один раз, тому оцінка відповідна :)
Оцінка: 6/10
Вже сама ідея стрічки - «Я знайшов вхід в голову Джона Малковича. За кілька баксів всі бажаючі можуть туди потрапити!» - примушує запастися неабияким терпінням, щоб продовжити перегляд. Ніхто не говорить про реалістичність, але така «подача матеріалу» в картині періодично наводить на думки про тверезість режисера та сценариста.
«Не оцінив ти концепт!» - чую я крики із залу. Чому ж не оцінив? Ще й як оцінив, от тільки до сих пір не можу для себе вирішити, де саме той концепт починається, а здоровий глузд закінчується.
Чого тільки варте агентство розташоване на «половині поверху» з ніби спеціально недолугим міні-фільмом, який це пояснює. А світогляд героїв фільму!? Зізнаюсь, інколи ловив себе на думці, що всі головні герої – це не що інше як банда збочинців. Натомість букету суспільних проблем, які ніби намагався висвітити сценарист, я так і не помітив.
Одною з найбільш яскравих і водночас найбільш складних для сприйняття виявилась сцена погоні по мозку Джона Малковича. Щоб спокійно дивитись на цей калейдоскоп потрібна неабияка витримка.
До речі, про акторів. Не полініться почитати їхні прізвища – там багато відомих облич, яких непросто впізнати «в гримі». Наприклад, розпізнати Камерон Діаз практично неможливо. Я з великим здивуванням прочитав її ім’я в фінальних титрах.
Картину я б назвав скоріше «бути Чарлі Кауфманом». Незвичність та оригінальність задають весь тон кінофільму, але далеко не всі задумки та виверти режисера можуть зрозуміти інші.
Стрічка не залишила мене байдужим, проте й на позитивні враження не напрацювала. Навіть не знаю, чи зміг би я її комусь ще порекомендувати. У відгуках на «Кинопоиску» хтось рекомендував дивитись картину мінімум двічі, для того щоб її по-справжньому оцінити. Хм.. можливо, він і правий. Але поки я подивився стрічку лише один раз, тому оцінка відповідна :)
Натомість букету суспільних проблем, які ніби намагався висвітити сценарист, я так і не помітив.
ВідповістиВидалитишкода. як тобі таке для прикладу: кожен хоче бути кимось іншим, мати якесь інше життя, де все буде якось краще, повніше, достойніше. проте ми закриваємо очі на ціну.
а чарлі намагається залишитися собою. чому? через силу характеру -- чи через слабкість? і чи вдалося це йому?
або ось інше для прикладу. джон малкович в голові... джона малковича. "малкович, малкович-малкович, малкович!" чи це не спроба показати зосередженість кожного з нас на собі коханому?
дуже шкода, що і цій стрічці ти поставив стандартні 6/10 =( я б спокійніше сприйняв 2/10 -- лише б посміхнувся і пішов би переглянути фільм. хоч і знаю, що трохи боляче буде дивитися -- аж занадто все-таки він оголює "букет суспільних проблем", це завжди трохи болить.
"а чарлі намагається залишитися собою" -- мав на увазі, звісно ж, крейга -- але хотів дати алюзію на оте "бути чарлі кауфманом". потім перечитав -- і зрозумів, що не очевидно =)
ВідповістиВидалитиВся справа, мабуть, в тому, що ти зміг побачити через павутину цього по-справжнього НЕСТАНДАРТНОГО фільму ідеї режисера, а я до них добратись не зміг. Візьмемо цей приклад – «кожен хоче бути кимось іншим, мати якесь інше життя». Проста і ясна теза, але для чого, щоб висловити її, використовується настільки складний (як для мене-глядача) шлях?
ВідповістиВидалитиСтосовно оцінки, то я як завжди ставлю стільки, на скільки для мене фільм напрацював, незважаючи на те, шаблонна та оцінка чи ні. Картина мені не сподобалась, але вона настільки незвична, що хоча б за це я не постави їй оцінку нижче шести. Я знаю, що цей фільм – один з твоїх улюблених, тому не сприймай близько до серця оцінки звичайних цінителів кіно :)
> не сприймай близько до серця оцінки звичайних цінителів кіно
ВідповістиВидалитио, та я не переймаюся, все було написано в доброму гуморі.
Стосовно оцінки, то я як завжди ставлю стільки, на скільки для мене фільм напрацював
приходжу в цей блог за суб'єктивністю. знаходжу її в текстах -- але не знаходжу в оцінках, тож вередую =) але то дрібничка.