День, коли Земля зупинилась

Назва в оригіналі: The Day the Earth Stood Still
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Жанр наукової фантастики завжди відносився до моїх улюблених. Як в кінематографі, так і в літературі. Часто можна почути закиди кінокритиків на тему мовляв: «Фантастика – це несерйозне кіно». Однак при цьому вони чомусь забувають уточнити – наскільки складно ЯКІСНО зняти це «несерйозне кіно». Мова, звичайно, не про спецефекти, які вже давно масово перебрались в жанр бойовиків. Проблема в тому, що фантастика це зовсім не набір «космічний корабель, зелений монстр, бластер» - а таку тезу, як показує практика, в змозі зрозуміти далеко не кожен сучасний режисер з командою сценаристів. Як наслідок, маємо цілий мішок дешевого «фантастичного» ширвжитку, який надійно підірвав реноме НФ як жанру, і обмаль справді хороших фільмів.
Однією із спроб виправити ситуацію я розцінював «День, коли Земля зупинилась». Визнаю, що початок картини мої очікування виправдав - дійство реально затягує. Але дуже швидко вся інтрига зникає неначе мильна бульбашка. І починається таке…
В будь-якому жанрі потрібно змусити глядача повірити в те, що відбувається. Неважливо якими засобами – переконливою акторською грою, сценарієм, спецефектами в кінці-кінців. Схоже, що творці картини теж десь чули про цю тезу, але всі їхні спроби реалізувати її руйнуються через просто-таки комічний сценарій. Спостерігаючи за спробами військових захопити «страшного робота» і за лісовими прогулянками Кіано Рівза, мимоволі ловиш себе на думці, що помилково ввімкнув диск чергової голлівудської кінопародії на зразок «Нереального блокбастера»…
Всі ці беззмістовні метання головних героїв можна спробувати списати на глибокий «філософський підтекст». От лише проблема - весь «підтекст» картини запросто поміщається на кількох агітаційних плакатах під час чергового мітингу «зелених».
Дивлячись на псевдо-хмару, яка знищувала все живе і неживе в кінці картини, я остаточно перестав слідкувати за перипетіями на екрані. Натомість з’явилась думка, що голлівудські режисер в пошуках достойних спецефектів здогадались звернутись до літературної НФ, зокрема хмара явно запозичена з творчості Станіслава Лема. До речі - на початку огляду я вже згадував як мало знімають зараз хорошої наукової фантастики. Не в останню чергу це відбувається ще й через брак ідей. Але навіщо придумувати велосипед і писати власні сценарії чи просто знімати рімейки, як це зробили з «Днем…»? Чи не простіше пошукати достойний сценарій в літературних шедеврах наукової фантастики? Взяти хоча б того ж Лема. Хто сказав, що «Соляріс» - це єдиний з його романів достойний екранізації?? Я б з величезним задоволенням подивився на екранізацію «Непереможного». Прекрасний роман, який ще й вигідно відрізняється від інших своєю «вродженою кінематографічністю».
Але це все пусті розмови… Поки що нам пропонують фантастику про літаючі прозорі кулі, тому оцінювати доводиться саме її.

Оцінка: 6/10