вівторок, 31 серпня 2010 р.

Панда за кермом в ожеледь


Сьогодні мова піде виключно про жанр, який люблять всі - мультики ;-)

Панда Кунг Фу



Назва в оригіналі:Kung Fu Panda
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru


Останніми роками класифікувати американські мультики стає все легше. Якщо в титрах значиться такий собі «Піксар» - то сміливо можна очікувати на якісну в усіх значеннях картину. Якщо ж глядацьке око натрапляє на логотипи «Дрімворкса» та інших халтурщиків – мультик сміливо можна вимикати. Проте з цього правила бувають серйозні винятки. «Пада Кунг Фу» - один із них.
Прислухавшись до схвальних відгуків знайомих, я вирішив пожертвувати двома годинами вільного часу заради перегляду нехитрої історії про добродушну панду-кухаря, якому випала нагода спробувати перетворитись на «Воїна Дракона». І… як не дивно, історія мені сподобалась. Хоча чому тільки історія? Сподобався весь мультик, починаючи він алегоричного початку і закінчуючи чудовою музичною композицею "Kung Fu Fighting" в фінальних титрах.
Не сказати б, що сюжет мультика є вершиною оригінальності, проте все це подано під таким смачним соусом, що про відсутність оригінальності перестаєш думати майже одразу. Додатковим бонусом я б назвав легку атмосферу Сходу, яка присутня майже в кожному кадрі. Творцям картини вдалось передати цей «подих Сходу» не скочуючись до відвертого безглуздя або зарозумного цитування. Щодо гумору, то хоча він і не стоїть в якості самоцілі картини, проте я впевнений, що практично для будь-якого глядача кілька щирих посмішок гарантовано.
Мультфільми – це досить специфічний жанр в плані акторської майстерності. Адже присутність актора як правило зводиться до озвучування свого персонажу. Я надзвичайно рідко дивлюсь на прізвища в графі «ролі озвучували», але, зізнаюсь, після перегляду було цікаво довідатись, що голосами головних героїв до нас промовляли такі відомі особистості як Джек Блек, Дастін Хофман, Анджеліна Джолі, Джекі Чан… До речі, про Джолі (Tigress) – ніколи б не подумав, що в неї настільки грубий голос в порівнянні з іншими акторками. А точніше з Люсі Лю (Viper).
На завершення хочу навести одну прекрасну цитату з мультика. Щоправда її красу можна оцінити лише в англійському варіанті:
There's a saying: Yesterday is history. Tomorrow is a mystery. Today is a gift. That's why it is called the present.
Насправді автором цього вислову є Alice Morse Earle, проте в мене він завжди асоціюватиметься з мультиком про панду :-)
Оцінка: 7/10
,

Тачки



Назва в оригіналі: Cars
Рік: 2006
imdb
КиноПоиск.Ru

Зараз я скажу неймовірне – великі та могутні «Тачки» мені сподобались менше, аніж «Панда Кунг Фу». Дорослі «ВАЛЛ-І» та «Вперед і вгору» значно підняли планку очікування, тому більш дитячі «Тачки» трохи розчарували.
Попри це не можу не віддати належне і чудовій ідеї (це ж треба придумати такий світ!) і не менш чудовій реалізації (ще б пак, хто як не Піксар!). Шкода лише, що запалу на сюжет залишилось мало, тому в хід пішли типові голлівудські штампи: «міський хлопець – провінційне містечко», «пихата зірка – випробування славою», «талановитий гонщик – мудрий наставник», «прогрес стирає нашу самобутність»… Звичайно, подібний список при бажанні можна скласти для будь-якої картини, але чомусь від «Тачок» та Піксара я очікував більшого.
Окремо згадується, звичайно, наш український дубляж. Він надовго став справжнім еталоном, на який можуть рівнятись інші. «Чи не випити б вам кварту оливи?» - таких шедеврів в мультику можна знайти не один десяток.
Одним словом, якісний добротний мультик, котрий припаде до вподоби багатьом і котрий … мене все-таки розчарував. З іншої сторони, ніби не за горами друга частина. Хтозна, може вона виявиться кращою?
Оцінка: 6/10
,

Льодовиковий період 3



Назва в оригіналі:Ice Age: Dawn of the Dinosaurs
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Третій «Льодовиковий період» я переглянув більше року тому ще в кінотеатрі. Але вирішив згадати про нього лише зараз. Якщо «Панду» я б рішуче поставив на поличку з написом «Сподобалось», то «Льодовиковий період 3» я б не менш рішуче поставив… хоча ні, на такі речі мені було б шкода будь-яких поличок.
І це при тому, що третя частина льодовикової саги однозначно кумедніша за своїх попередників. Стара знайома шаблезуба білка та мисливець на динозаврів звичайно не дають глядачу занудьгувати, але цього замало, щоб «витягнути» мультик. В ньому немає того «чогось невловимого», що є в «Панді». Натомість в наявності безліч бездумних діалогів, примітивні в основній масі жарти і повна відсутність хоча б якоїсь ідеї.
Звіринець пройшовся з точки «А» в точку «Б», а потім назад, по дорозі намагаючись розважити глядача. Визнаю, що основній глядацькій масі в кінотеатрі цього виявилось більше ніж досить. А от мені – ні. Можливо, я занадто багато вимагаю від підстаркуватого тигра та флегматичного мамонта?
Додам ще одне спостереження, яке підтвердилось на сеансі «Льовикогвого періоду». Я про ці белькотіння, щодо необхідності повернення до дубляжу російською. Всіх «активістів» подібного роду варто час від часу водити на сеанси комедійного жанру – нехай вони спочатку послухають як публіка щиро регоче над адаптованим українськими жартами, а вже потім розповідають про «неякісний і незрозумілий дубляж».
Оцінка: 4/10
,

субота, 21 серпня 2010 р.

Початок


Назва в оригіналі:Inception
Рік: 2010

Нарешті! Нарешті я переглянув найочікуваніший для мене фільм цього року. І як солодко та приємно відчувати що всі оптимістичні очікування справдились. Прекрасна фантастика! Картина, з дивовижним сюжетом, незрівнянними акторами, чудо-оператором, геніальним композитором - і так, людиною, яка зібрала це все разом і показала нам. Крістофер Нолан не підвів. Ні себе, ні глядача.
Який же багатогранний жанр… Фантастика – це не просто бластери чи дракони, космічні флоти чи школи магів. Нолан вказує нам на справжній «початок» фантастики. Фантастика – це наші мрії. Мрії, в яких живе кожна людина, мрії, світи яких обмежені лише можливостями нашого розуму.
Питання «а чи реально це?», що крокує з героями весь фільм, не відпускає глядача до самого фіналу. Перед нами бойовик, без жодної загибелі, триллер без негативних героїв, казка з неясної кінцівкою. Зрозуміло, що порівняння з «Матрицею» не оминути, проте я б скоріше згадав останню роботу Мартіна Скорсезе за участю того ж таки Ді Капріо. А взагалі, «Острів проклятих» і, особливо, «Початок» - це найкраще з тих новинок, які я бачив цього року.
Режисер старанно пояснює глядачу «закони і правила гри». Але на кожну відповідь приходяться два нові питання. І це подобається. Подобається дивитись на екран з повною непевністю, що буде далі.
Ігри з часом та реальністю під музику Ціммера настільки затягують, що до тями повертаєшся лише з фінальними титрами. Рідко, який фільм може похвалитись «вдалим хронометражем», адже обов’язково якісь сцени здадуться зайвими, або навпаки – нерозкритими. У Нолана ж кожен кадр, кожна хвилина виглядають на своєму місці.
Питання «чи дивитись?» тут буде риторичним. А от питання чи зніме хтось найближчим часом щось на рівні «Інсепшн» якраз дуже актуальне.
….Після завершення картини – з абсолютно «нолановським» фіналом, звичайно ж, спробував проаналізувати власні почуття. І зі здивуванням побачив там легку печаль, яку залишила після себе стрічка. Можливо, це почуття прийшло від простого усвідомлення, що ми ніколи не дізнаємось де справжня межа наших мрій…

Оцінка: 9/10
,

неділя, 4 липня 2010 р.

В очікуванні півфіналів...


Чемпіонат світу по футболу практично на місяць приковує увагу доброї половини планети. Неймовірним зусиллям відриваючись від футболу – благо до півфіналів ще два дні – я згадую про кінематограф і про цей блог :)
Сьогодні мова піде про кілька картин, які я переглянув ще до Мундіалю і враження про які не хочеться втрачати за невблаганною рікою часу.


Скажений спецназ



Назва в оригіналі:The Men Who Stare at Goats
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru


Після тріумфуючого «Старим тут не місце» брати Коени «порадували» спільноту сумнівним «Прочитати та спалити». Відгуки були неймовірні. «Геніально!», «Браво, яка сатира та іронія!» - хоча, пояснити в чому геніальність і що там такого, публіка в основному не могла. Просто фільм зняли Коени – а це вже відома марка. Звичайно ж, ніхто не зізнається, що він просто-напросто не «в’їхав» про що була картина. Приблизно через рік, вже інший режисер знімає свій аналог «Прочитати та спалити» - «Скажений спецназ». Попри значно солідніший акторський склад, картина представляє собою все ту ж мішанину нісенітниць. Але цього разу Коени за камерою не стоять, тому кінокритики радують нас розгромними рецензіями і зневажливими відгуками.
Як не складно зрозуміти, мені не сподобалась жодна з тих двох картин. Можна скільки завгодно розповідати про «геніальні тонкі алюзії» на ФБР/ЦРУ/КазнаЩО, але кіно, м’яко кажучи «не їде». Режисер може забавлятись собі скільки завгодно. Але для чого видавати фінальний результат за щось надзвичайне? «Скажений спецназ» - це ніщо інше як беззуба, квола та несмішна сатира на штатівські спецслужби. І я навіть не впевнений, що деякі глядачі зможуть додивитись її хоча б до середини.
Оцінка: 5/10
,

Серйозна людина



Назва в оригіналі: A Serious Man
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Поговоривши про невдалі копії невдалих проектів братів Коенів змінимо русло розмови. Чому не поговорити… скажімо про вдалі проекти братів Коенів? :-)
Я не знав що очікувати від цієї картини. З Коенами можна бути впевненим хіба що в несподіваному та відкритому фіналі. До того ж, і анонс лякав глядача, що велика частина стрічки базується на розгляді єврейських суспільних та релігійних питань, які сторонньому глядачу можуть бути просто незрозумілі. Однак все обійшлося. Коени ніде не перегнули палку, і на виході ми отримали якісну трагікомедію, котра мало кого залишить байдужим.
Чудовий самобутній фільм, без вираженого початку і з типовим «коенівським» закінченням.
Можна, звичайно, проводити якісь паралелі з іншими схожими стрічками. Дивуватись наполегливості братів, які вкотре проголошують, що доля важливіша і сильніша волі людини. Сміятись та співчувати з історії, що розгортається на екрані. Впізнавати частинки власного життя в цій картині.
Зрештою, можна дивитись і насолоджуватись, а аналіз залишити «нудним» кінорецензентам. І хтось із них обов’язково видасть щось подібне:
«Значення та роль вчинків, волі і бажань людини в цьому житті безкінечно прямує до нуля» - математична формула від Коенів.
Оцінка: 7/10
,

9



Назва в оригіналі:9
Рік: 2009
imdb
КиноПоиск.Ru

Інтригуючий проект, яки за потенціалом міг стати одним із найкращих мультфільмів останніх років… але не став. До головних достоїнств картини безумовно потрібно віднести унікальний сюжет.
9 ляльок з тканини в постапокаліптичному світі - останні живі істоти на цій планеті. Перед враженим глядачем поступово розкривається дивовижна драматична історія, яка повинна була б «витягнути» стрічку при будь-яких обставинах. Але не змогла. Чому так не трапилось? Я не знаю, і боюсь що цього не знають і самі творці мультфільма.
Допускаю, що стрічку згубила надмірна кількість динамічних сцен. Безумовно, без стрибків і погонь сучасного глядача заманити в кінотеатри майже не можливо, але в цій історії такі атрибути виявились зайвими. А ще діалоги… Інколи краще зберігати тишу, аніж псувати гармонію бездумними реченнями.
В будь-якому разі, мультик вартий уваги, особливо для тих, які щиро вірять що мультфільми – це виключно дійство на зразок «Мадагаскара в Льодовиковому періоді».
Оцінка: 6/10
,

Кін-дза-дза!



Назва в оригіналі: Кин-дза-дза!
Рік: 1986
imdb
КиноПоиск.Ru

Так вийшло, що культову картину 80-х я подивився лише нещодавно. Враження розділились. Безумовно прекрасна акторська гра і самобутня історія варті лише найкращих епітетів. З іншої сторони ось те наївне «викривання та сатира» в наш час виглядають, м’яко кажучи застарілим.
Я можу зрозуміти, чому в картини настільки міфічний ореол – в ТІЙ країні будь-що зняте нетипово швидко завойовувало шалену популярність. Ось тільки жанру фантастика невідомі рамки між країнами, а Данелія створив суто радянську картину, з радянськими стереотипами і про радянське суспільство. Ось чому в міжнародному прокаті фільм так і не отримав масштабного визнання. Та й взагалі, нарочито недбале зображення всього «нереального» в стрічці говорить саме за себе – фантастика режисеру потрібна лише як ширма, на фоні якої відбувається все основне. Такий підхід мені чужий – оскільки фантастику я ніколи не сприймав як банальний фон.
Мабуть, я не зможу віднести «Кін-дза-дза» до золотого пантеону картин радянської доби, але… це і не важливо :-)
Оцінка: 7/10
,

пʼятниця, 11 червня 2010 р.

Клінт Іствуд представляє


Не перестаю дивуватись акторському та режисерському таланту цього американця. Кожний наступний його фільм, що я переглядаю, відкриває для мене щось нове. Якихось 10 років назад Клінт Іствуд в моїй уяві міцно асоціювався виключно з посередніми ролями в картинах на зразок «Брудний Гаррі». Крутий коп, погані хлопці – вам ця пластинка знайома. Але пройшов час, я значно вдосконалив знайомство з цим актором і був змушений повністю поміняти свою думку. Іствуд «виявився» прекрасним актором і ще кращим режисером. Майже кожна його режисерська робота за останні 20 років по-своєму знакова і про три з них я зараз розповім.


Непрощенний



Назва в оригіналі:Unforgiven
Рік: 1992
imdb
КиноПоиск.Ru

Поруч з «Танцюючим з вовками», цей фільм є найвідомішим вестерном знятим в 90-ті. Це саме справжній вестерн 90-их, із зовсім іншою оцінкою тодішньої сучасності, вчинків та людей. «Думаюче кіно», кіно в якому значно більш реальніше показано Дикий Захід, аніж у класичних вестернах 60-70 років, коли публіку захоплювали сурові герої зі швидкими револьверами, котрі спокійнісінько ступали по трупам своїх ворогів.
Я б навіть назвав цей фільм «антивестерном» - настільки успішно Іствуд розвінчує популярні штампи в цьому жанрі.
Історія про найманого вбивцю на пенсії, котрий вирішує повернутись «у справу» заради солідної винагороди зовсім недарма отримала Оскар, як кращий фільм (це саме, до речі, стосується і «Танцюючого з вовками» з Кевіном Костнером). Сумна, трагічна, правдива – можете самі підбирати епітети, але це справжнє КІНО, яке варто дивитись.
Оцінка: 7/10
,

Підміна



Назва в оригіналі: Changeling
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Досить несподіваний тандем Іствуда-режисера та Джолі-акторки в історичній драмі 30-их років, що базується на реальній історії. Рівень картини традиційно для Іствуда надзвичайно високий.
В пересічної жительки Пасадени зникає син. Через кілька місяців поліція його знаходить, але насправді вона знаходить .. не ту дитину. В той же час усі газети трублять про справу маніяка-убивці, який орудує неподалік.
Всі придирки до сюжету я заздалегідь прибрав, оскільки він намагався максимально відповідати реальній історії, за якою картину знято. Тому краще зосередитись саме на чомусь іншому. Скажімо, на грі акторів.
Звичайно, найцікавіше було спостерігати за тим, як Анджеліна Джолі впорається з роллю невтішної матері. І ви знаєте, в неї майже вийшло. Виявляється, якщо на жінку натягнути мішкоподібне плаття, зробити бездарну зачіску та нахлобучити на голову капелюшок, що по формі нагадує горшок для квітів, то навіть від сексуальності Джолі не залишиться і сліду. Ось тільки проблема в тому, що деякі актриси для драматичних ролей не підходять в принципі, і це було видно, в ті рідкі моменти, коли героїня Джолі дозволяла собі посмішку. Ці посмішки в моменті руйнували весь трагічний образ, який актриса старанно вибудовувала весь фільм. Що ж, все одно, експеримент був достойний, і я впевнений, що все-одно ніхто крім Іствуда Анджеліну в такому амплуа би не зняв.
Як це завжди буває в Іствуда, на голлівудську кінцівку не варто розраховувати – режисер все зробить по своєму. Якщо у вас досить міцні нерви, то фільм просто обов’язковий до перегляду.
Оцінка: 7/10
,

Гран Торіно



Назва в оригіналі:Gran Torino
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

З розглянутого сьогодні тріо ця картина мені сподобалась найбільше. Серед неймовірного переплетіння проблем, які розглядає режисер – а це і сімейні відносини, і соціальні питання, і релігія, і расові питання, місце людини в своєму житті – мені вдалося розгледіти те, що так успішно маскують всі інші американські режисери – СПРАВЖНЮ СУЧАСНУ АМЕРИКУ.
Зізнаюсь, картина мене зачепила. Особливо це стосується її якоїсь відчайдушної прямоти та чесності. Від нас ніщо не приховують за фасадами фальшивих посмішок та наборами бездушних речень. Тільки реальність. Безумовно, ті питання, які піднімає режисер є спільними для всього світу, а не лише виключно для США. Проте побачити, що ТАКЕ кіно посмів зняти саме американський режисер – дорого вартує.
Не буду традиційно розмірковувати про акторську гру, сценарій, чи якийсь там саундтрек. Про все це зручно говорити... , але сьогодні хочеться сказати про фільм в цілому.
Щоб подивитись цю картину знадобиться мужність. Мужність побачити у вигаданому містечку Іствуда свій світ, світ, в якому ми живемо…
У свій час 79-річний Клінт Іствуд заявив, що роль в «Гран Торіно» стане останньою в його кар’єрі. Іствуд неначе виступає у власній лізі – знімає, що вважає за потрібне і показує, те що хоче показати. Його фільми – це стрічки від Особистості. Що ж, залишається сподіватись, що в якості режисера видатний американець порадує нас ще не раз.

Оцінка: 8/10
,

середа, 9 червня 2010 р.

Ігри та розплата

Життя Девіда Гейла



Назва в оригіналі:The Life of David Gale
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru


Ви зручно влаштовуєтесь в кріслі, дістаєте записничок і піднімаєте очі на вашого співрозмовника. Очевидно, він готовий розповісти щось цікаве, проте нікуди не поспішає. Не варто спішити і вам, адже коли з легкою посмішкою Кевін Спейсі перейде до своєї історії, відрізнити, де в ній реальність, ви вже не зможете. «Звичайні підозрювані», «Планета Ка-Пекс» і ось тепер «Життя Девіда Гейла» - фактично кожен з цих різних фільмів обертається навколо неквапливої розповіді героя Кевіна Спейсі, яку той розповідає ошелешеному співбесіднику та не менш ошелешеному глядачу. При такому початку досвідчені кіномани одразу починають передбачати кінцівку в стилі «Первісного страху» з Нортоном і Гіром чи тих же «Звичайних підозрюваних».
В чомусь вони праві, проте історія життя Девіда Гейла примудряється залишитись оригінальною до самого кінця, не скочуючись до запозичення.
Тема засуджених до смертної кари не обділена увагою Голівудом. На цю тематику картини різного жанру виходять періодично. Тому «затравка» сьогоднішнього фільму на щось оригінальне не претендує: за кілька днів до своєї страти засуджений звертається до популярного таблоїду з пропозицією дати своє останнє інтерв’ю. Газетярі з готовністю вігукуються на це і в Техас з камерою та напарником відправляється героїня Кейт Уінслет. Саме їй доведеться побувати в шкурі «співрозмовника Кевіна Спейсі».
Картина сподобалась. Навіть незважаючи на те, що я не підтримую ідею по скасуванню смертної кари, яку пропагують творці фільму. Десь сюжет, звичайно, провисав, десь логічніше було б чекати зовсім іншого, але в цілому – стрічка досить добротна. Триллер, який можна рекомендувати будь-якому цінителю жанру.
Оцінка: 7/10
,

Жорстокі ігри



Назва в оригіналі: Cruel Intentions
Рік: 1999
imdb
КиноПоиск.Ru

А от стрічка «Жорстокі наміри» симпатій не викликала. Без сумніву – це одна із легенд кінематографу 90-их, але це ще не причина для мене автоматично заносити її в свій favourite list.
Ідея картини, без сумніву, нетривіальна. Двоє молодих людей, не обмежених в фінансовому плані, смак життя знаходять в тонкому маніпулюванні долями інших. І треба сказати, у них це виходить. Ось тільки показано це все часто-густо з таким перебільшенням і пафосом, що, дивлячись на екран, замість захоплення скоріше можна відчути лише скепсис та нудьгу. Я далекий від возвеличення пересічної людини, але ті бездумні олов’яні солдатики, якими виглядають всі, хто оточує Себастьяна та Катрін, явний перегин творців картини.
Так звані інтриги та комбінації, які плетуть наші герої тягнуть максимум на 10 клас середньої школи. Недивно, що саме школярам та студентам це кіно сподобалось найбільше :)
Особливо обурливо виглядає кінцівка. Думаю, це кіно бачили вже всі крім мене, тому особливо не намаюсь приховати фінал. Схоже, що не тільки актори, але й режисери настільки захопились ідеєю «ігор», що для них навіть смерть людини виглядає менш важливою, аніж кількахвилинне засудження натовпом окремо взятої персони. А натовп (це очевидно, хоча й не показано в стрічці) по-пролетарськи похитає головою, розійдеться, а через місяць із захопленням знову буде захоплюватись об’єктом сьогоднішнього осуду… Але режисеру, звичайно, видніше.
Оцінка: 6/10
,