Будучи прихильником творчості американського фантаста Джорджа Мартіна, я досить часто заходжу на російський фан-сайт письменника 7kingdoms.ru. Серед потоку новин про довгоочікувану прем’єру серіалу «Game of Thrones» від HBO і вихід «A Dance with Dragons» в липні, з цікавістю помітив лінки на дві статті Мартіна, де той розповідає про свої ТОП-10 фільмів в жанрі НФ та фентезі. За характеристикою кожної картини відчувається рука справжнього фанату жанру і прочитати ці дві статті виявилось досить пізнавально. Хоча було б дивно, якби один з найвідоміших письменників-фантастів не розбирався в фільмах про фантастику, правда ж? Не стану аналізувати «позиції та заслуженість» картин в списках – впевнений, що в кожної людини є власний список і власні думки, на які місця і які фільми ставити. Натомість серед згаданих Мартіном фільмів, я помітив кілька таких, які ще не бачив, і які могли б мене зацікавити. Про них піде мова сьогодні
A Scanner Darkly
Назва в оригіналі: A Scanner Darkly
Рік: 2006
Українська Вікіпедія радує дивовижним перекладом назви стрічки - «Помутніння». Для тих, кому важко відслідкувати етимологію цього іменника – зайдіть в російську Вікіпедію :) Scanner Darkly і справді важко перекласти. В мене свого варіанту, чесно кажучи, немає, але вже краще використовувати назву в оригіналі, аніж те україно-російське «Помутніння».
Стрічка дуже незвична, як це часто буває з фільмами знятими по мотивам творів Філіпа Діка. Культовою персоною в світі фантастики, між іншим. Відверто кажучи, я ніколи не розумів причини такого пієтету та захоплення перед людиною, яка чи не половину своїх творів написала перебуваючи в наркотичному дурмані. Так, в його творах є оригінальні ідеї, але їх аж ніяк не більше ніж в інших фантастів! Інша справа, що його незвичне життя завжди приваблюватимуть публіку більше, ніж традиційні будні рядового письменника.
Як би там не було, а Scanner Darkly, Дік написав проходячи реабілітацію від наркозалежності. Написав практично за лічені тижні. За ці ж лічені тижні майже через 30 років було й знято фільм. Кіану Рівз, Вайнона Райдер, Роберт Дауні молодший і компанія зібрались на двадцять днів в Техасі і видали «на гора» результат. Але цікаве не це, а те, що пост-продакшн зайняв … півтора роки. Всі відзняті матеріали піддали ротоскопії (художники поверх кожного знятого кадру малювали власний кадр). А це - надзвичайно ресурсоємка праця. Не зовсім ясно, чому використовували людей, а не комп’ютери. В будь-якому випадку, саме ротоскопія різко виділила стрічку з ряду подібних і дозволила реалізувати певні режисерські задумки та ефекти.
Чому я так «ходжу навколо», не переходячи до самого фільму? А не особливо є до чого переходити – перед нами історія про наркоманів (junkies), поліцейських по боротьбі з наркоманією (narcs) і жахливий наркотик Substance D. Душевні страждання героя Рівза, довжелезні діалоги «ні про що» Дауні молодшого, детективні повороти завдяки персонажу Вайнони Райдер – все це ніби і не погано, але все-одно не надто цікаво. А от що цікаво – так це scramble suit. Спеціальний костюм, який використовують агенти для приховування власної особистості. Дивовижний винахід фантазії Філіпа Діка, який чудово реалізований художниками в картині. Якщо не захочете дивитись фільм, перегляньте хоча б якийсь трейлер, де цей костюм показано.
Мало не забув – як ви думаєте, яка группа озвучила фільм? Правильно! Варіантів тут і бути не могло – Radiohead
Чи варто дивитись фільм? Попри власну не високу оцінку я скажу «так». Він оригінальний і ні на що не схожий, а це вже достоїнство. Ну і крім цього, ті, хто додивляться цей артхаус до кінця не будуть розчаровані кінцівкою.
90-2000 роки, оцінка:6/10
Темна зірка
Назва в оригіналі: Dark Star
Рік: 1974
Університетська робота Джона Карпентера знята за ультранизький бюджет як така собі пародія на картини про космос, штучний інтелект і мужніх космонавтів. Не варто шукати тут якихось прихованих посилів та глибоких думок. Людина розважилась і зняла кіно. Причому, деякі моменти там вийшли досить непогано – прибулець-талісман, заморожений мертвий капітан, що дає поради (це до речі запозичено з твору Філіпа Діка), ну і звичайно ж бомба зі штучним інтелектом. Її «Let there be light» ви запам'ятаэте надовго, якщо переглянете картину.
Карпентер зняв, фільм, написав музику, озвучив одного із персонажів, і навіть встиг таємно помститись жадібному продюсеру (в одному з моментів на екрані комп’ютера з’являється нецензурщина на його адресу). «Завдяки» економії якість відео і звуку – одні із найгірших, які ви можете собі уявити. З іншої сторони – припустимо, що хтось би надав Карпентеру мільйони на створення спецефектів. І як би ті спецефекти виглядали б зараз?
Враження від перегляду залишились змішаними. З однієї сторони – відверто слабеньке кінце зняте для розваги. З іншої, саме в ньому ви зможете побачити не один і не два прийоми, які потім будуть використані в фантастичних фільмах майбутнього. Починаючи від «Чужого» і далі по списку.
40-80 роки, оцінка:5/10
Заборонена планета
Назва в оригіналі: Forbidden Planet
Рік: 1956
Цей фільм Мартін гордо поставив «номером один» в своєму списку НФ. Що таки змусило мене стрічку переглянути. Нехай і через 55 років після прем’єри :)
Взагалі, завдяки даті «1956» я готовий «пробачити» фільму дуже багато. Особисто ви, багато знаєте відомих НФ картин знятих ДО цієї дати? Так ото ж. Зі сприйняттям спецефектів ніби розібрались – що у нас з сюжетом? Як не дивно, але епоха 50-их і тут дається взнаки. Ви звикли в фільмах до екіпажу психів та екстремалі, корумпованого начальства, розпусних жінок і кінцівок де всі гинуть? Забудьте про це. У нас фільм з 50-их років, а це значить, що в ходу фрази «красень капітан», «мужній порятунок» «прекрасна і наївна дочка великого вченого», «відданий екіпаж». Незвично, правда?
До речі, роль капітана тут виконує не хто інший як Леслі Нільсен.
Ближче закінчення фільму сюжет досить цікаво розкручується, але все одно не покидає відчуття, що ти дивишся казку. Гарно поставлену, з дорослими героями, але казку. А коли проходить розчулення з приводу зйомок НФ в 50-ті і перестаєш вірити в справжність почуттів на екрані, то приходить нудьга.
На сайті imdb на 2013 рік ніби заплановано рімейк. Мартін в своїй статті влучно і лаконічно написав що він думає про це: «Please, no!»
Я вже хотів було завершувати статтю, але вирішив полізти на форум «Кинопоиска», і ознайомитись із «гласом народа». Натрапив там на два дотепні коментарі, які тим не менше дуже влучно ілюструють різницю епох:
1) «В своё время поражал воображение спецэффектами (говорят людей с сеансов выносили)»
2) «Когда в фантазийном интерьере появилась девица в супер-миниюбке с прекрасными формами и тупыми репликами, так и представилось продолжение в духе современного порно, чисто в качестве психологической защиты, иначе диалоги раздражали»
40-80 роки, оцінка:6/10
Лише перший дивився, хоча давно дуже хочу і картину крутого Карпентера глянути, та настрою немає. А третій хочу глянути через робота, чий образ досить часто використовують творчі люди та капітана.
ВідповістиВидалитиПро "Помутніння" скажу більше, так як читав книжку. Технічно взагалі генільне виконання, що і казати. Хоча одне шкода, що я до цього не глянув "Євєйкинг лайф", де вперше використали цей прийом. Маю на увазі фільтрацию людей та своєрідний фон. Що до фільму в цілому, то... Якби знімав Т. Гіллім, було би діло. А тут ніби і дотримуються діалогів(майже дослівно), але сенсу ніякого. Адже якщо дотримуватися, то докінця, а як ні, то адаптувати, вони ж просто обрізали. Ось і вийшло, що ні риба, ні мясо. Хто не читав, не зрозумів нічогісінько. Але візуальне виконання це геніально, на висоті, що й казати.
То й що, що він був наркалигою?:-) А я люблю письменників наркоманів. Якби не Хантер Томпсон, не Філіп К. Дік та інші Берроузи і Кроненберги, було би нудно і тупо жити. Адже саме така незвична творчість допомагає поглибитися в якісь куточки мвітосприйняття, відкрити якісь интуітивні резерви, шляхи мислення та сприйняття
Книгу Філіпа Діка не читав, тому не можу порівняти її з картиною. Але чомусь мені здається, що письменник залишився б задоволений екранізацією. Режисер дуже старанно підходив до всіх дрібниць. В якості прикладу наведу таку деталь. В картині є епізод, де один з наркоманів безуспішно намагається покінчити з собою. Так ось, Дік якось зачитував цей епізод на радіо і творці фільму дуже хотіли поставити його голос в цю сцену. Але записи збереглись в настільки настільки поганій якості, що "голос за кадром" все-таки озвучила інша людина.
ВідповістиВидалитиЯ думаю ні. Хоча хто знає, але цю книжку ніби легко зняти, та той внутрішній монолог та поступове згасання показати і передати дуже важко. Герой попросту заганяє себе в клітку своєї свідомості, світло якої згасає. А тут це дуже погано показали, дуже скоротоли і зовсім не передали атмосферу. Я дуже давно дивився, треба предивитися, яку кінцівку вони тут показали. В книжці я приготувався до кінця, ніби все, фініта, аж ні. Книжку раджу дуже.
ВідповістиВидалитиФішка з оригинальним голосом за кадром це плюс, шкода не вдалося.
Автор книжки "Дикие сердца" був задоволений роботою Лінча, хоча той теж(куди без цього)змінив трохи. Але автор книги сказав так - "Це один з поглядів на цю історію. І мені такий погляд сподобався". Чи щось в цьому роді. Але в цьому випадку ні, в книжці трохи глибше. Особливо думки про мозок, подвійність півкуль... Все, мовчу)
моя оцінка «затьмарення» (scanner darkly) — 4/5 (тобто десь 8/10 за твоєю шкалою).
ВідповістиВидалитидвох інших не дивився — та й не прагнутиму переглянути, аж надто воно занафталінене якесь =)
Пост "Кінотиждень перший" я якось пропустив,тому цікавло було прочитати зараз, дякую.
ВідповістиВидалити"аж надто воно занафталінене якесь" - хм.. якісь подвійні стандарти. Ти ж не назвеш "нафталіновими" картини Хічкока або Чапліна? Я думаю, що по-справжньому старіють лише стрічки, яких "витягують" виключно спецефекти.