Назва в оригіналі:Smokin' Aces
Рік: 2006
Якось, подорожуючи сторінками блога slava.in.ua, я натрапив на досить схвальну рецензію картини, яку в свій час байдуже пропустив. «Козирні тузи» - якщо б хтось поставив собі за задачу відштовхнути глядача від фільму, то більш вдалішої назви годі було й шукати. А тут ще сценарій просто таки кричить: «Цей фільм не варто дивитись!».
«Важливий свідок/мафія/ФБР/мисливці за головами/пентхауз/карти/казино» – не знаю як вас, а мене, коли я бачу подібну «інтригу» тягне на сон. Проте цього разу виявилось, що все не так як здається, і я не пожалкував про перегляд.
Фільм вийшов досить незвичним – якщо у своєму початку він більше нагадує британську кримінальну комедію в стилі Гая Річі або одну із стрічок Тарантіно, то ближче до фіналу картина перетворюється на справжню драму. Це одночасно її перевага і … недолік. Так, цей фінт вносить своє різнобарв’я, але, на мій смак, режисер намагається поєднати те, що не поєднується в принципі. Саме тому після перегляду залишаються трохи двоякі почуття. Налаштувавшись на одне,глядачу важко перебудовуватись по ходу перегляду. Принаймні, я це відчув.
Ще один момент - під час перегляду головне розібратись в хитросплетіннях сюжету за перші 10 хвилин – далі все піде «по накатаній траекторії».
Щодо картинки, то тут операторська робота просто на висоті. Окремі сцени і досі стоять перед очима – мова йде зокрема про трагічну перестрілку на пістолетах в ліфті готелю. Жорстокості в картині вистачає, щоправда режисер все-таки не ризикує переступати «рейтингову» межу.
До плюсів стрічки слід віднести ще й музичне оформлення. Композитор Клінт Мансел відомий широкому вітчизняному загалу в першу чергу своєю роботою в стрічці «Реквієм по мрії». Впевнений, що навіть ті хто не бачили цей фільм, не одноразову чули його основний саундтрек. В «Козирних тузах» композитор теж не «відбував номер» - чого лише варта композиція, що звучить в фіналі картини.
При бажанні, фільм, звичайно, можна і покритикувати – без недоліків та певних штампів все-таки не обійшлось. Але … не хочеться :) Будемо вважати, що у випадку, коли фільм сподобався, честь вишукувати в ньому недоліки можна делегувати й комусь іншому :)
Підбиваючи підсумки, скажу, що режисеру вдалось приготувати дуже незвичне блюдо з традиційних компонентів. Не шедевр і навіть не хіт сезону, проте досить непоганий варіант для перегляду в один із вільних вечорів.
Оцінка: 7/10
«Важливий свідок/мафія/ФБР/мисливці за головами/пентхауз/карти/казино» – не знаю як вас, а мене, коли я бачу подібну «інтригу» тягне на сон. Проте цього разу виявилось, що все не так як здається, і я не пожалкував про перегляд.
Фільм вийшов досить незвичним – якщо у своєму початку він більше нагадує британську кримінальну комедію в стилі Гая Річі або одну із стрічок Тарантіно, то ближче до фіналу картина перетворюється на справжню драму. Це одночасно її перевага і … недолік. Так, цей фінт вносить своє різнобарв’я, але, на мій смак, режисер намагається поєднати те, що не поєднується в принципі. Саме тому після перегляду залишаються трохи двоякі почуття. Налаштувавшись на одне,глядачу важко перебудовуватись по ходу перегляду. Принаймні, я це відчув.
Ще один момент - під час перегляду головне розібратись в хитросплетіннях сюжету за перші 10 хвилин – далі все піде «по накатаній траекторії».
Щодо картинки, то тут операторська робота просто на висоті. Окремі сцени і досі стоять перед очима – мова йде зокрема про трагічну перестрілку на пістолетах в ліфті готелю. Жорстокості в картині вистачає, щоправда режисер все-таки не ризикує переступати «рейтингову» межу.
До плюсів стрічки слід віднести ще й музичне оформлення. Композитор Клінт Мансел відомий широкому вітчизняному загалу в першу чергу своєю роботою в стрічці «Реквієм по мрії». Впевнений, що навіть ті хто не бачили цей фільм, не одноразову чули його основний саундтрек. В «Козирних тузах» композитор теж не «відбував номер» - чого лише варта композиція, що звучить в фіналі картини.
При бажанні, фільм, звичайно, можна і покритикувати – без недоліків та певних штампів все-таки не обійшлось. Але … не хочеться :) Будемо вважати, що у випадку, коли фільм сподобався, честь вишукувати в ньому недоліки можна делегувати й комусь іншому :)
Підбиваючи підсумки, скажу, що режисеру вдалось приготувати дуже незвичне блюдо з традиційних компонентів. Не шедевр і навіть не хіт сезону, проте досить непоганий варіант для перегляду в один із вільних вечорів.
Оцінка: 7/10
Дуже яскравий вийшов у Карнахана бойовичок. Більш за все мене порадував акторський склад - влучно підібрані актори. 4- з 5. Мої думки тут - http://door-into-cinema.blogspot.com/2009/06/blog-post_12.html#comments
ВідповістиВидалити"Мої думки тут..." - лінк чомусь вставився не коректно, але в будь-якому разі, я знаю де шукати твій відгук :)
ВідповістиВидалитиБільше того, завдяки тій рецензії я і прийняв рішення переглянути цей фільм, про що чесно повідомляю на початку власної рецензії :)
Дякую) Знав би ти як важко працювати з блогспотом в моєму улюбленому файрфоксі - глючить неймовірно(((
ВідповістиВидалити