Назва в оригіналі:Valkyrie
Рік: 2008
Найкраще охарактеризувати цю картину може фраза вичитана на одному з кінофорумів – «І ніби знаєш чим все закінчиться, проте все одно сподіваєшся до останнього…». Екранізація невдалого замаху на Гітлера апріорі не мала шансів на сценарну інтригу – адже перед нами історична драма, а не жанр альтернативної історії. Як виявилось, інтрига - це ще далеко не все, фільм по-справжньому «не відпускав» до останньої секунди, а його фінальний акорд попри свою передбачуваність мало кого залишить байдужим…
Не варто очікувати звичних декорацій про другу світову війну – бойові дії практично відсутні на екрані, а круг головних діючих осіб в основному зводиться до вищого керівництва Вермахту. Картина надзвичайно точно відтворює всі деталі змови, і якщо порівнювати фільм з реальною історією, то відмінності практично відсутні. Навіть з суто пізнавальної точки зору, подивитись «Операція Валькірія» досить корисно, особливо приймаючи до уваги, що на наших теренах ця історія не надто відома. Натомість в Німеччині після війни невдалих змовників реабілітували, ними пишаються. Хто зна, як би все повернулось у випадку успіху…. Але, як правильно кажуть, історія не терпить умовностей.
Звісно повна відповідність фільму історії – це лише частина айсбергу, тло, на фоні якого розгортається справжня драма. За подіями того дня – 20 липня 1944 року – спостерігаєш з тихим сумом та важким каменем на душі. Напруга не полишає майже до останнього, і тільки коли в очах одного з лідерів заколоту полковника Штауфенберга гасне надія, розумієш – все закінчено.
Продемонструвавши світовій спільноті Німеччину того часу під таким кутом, режисер ніби створює фільм, багато в чому покликаний … до примирення. І те, що там були люди, які боролись проти нацистського режиму, теж багато чого коштує.
Дуже незвично бачити в такій ролі Тома Круза. Так, актор вже давно залишив епоху фільмів рівня Top Gun позаду, проте все одно, його роль полковника Штауфенберга приємно дивує. Надзвичайно органічно виглядає й решта акторів, хоча, як на мій смак, для виконання головних ролей могли б запросити і трохи більше корінних німців.
Резюме – міцна історична драма з атмосферою безнадії. Буде цікава всім, хто знає, що надія все-таки не зникає …
Оцінка: 7/10
Не варто очікувати звичних декорацій про другу світову війну – бойові дії практично відсутні на екрані, а круг головних діючих осіб в основному зводиться до вищого керівництва Вермахту. Картина надзвичайно точно відтворює всі деталі змови, і якщо порівнювати фільм з реальною історією, то відмінності практично відсутні. Навіть з суто пізнавальної точки зору, подивитись «Операція Валькірія» досить корисно, особливо приймаючи до уваги, що на наших теренах ця історія не надто відома. Натомість в Німеччині після війни невдалих змовників реабілітували, ними пишаються. Хто зна, як би все повернулось у випадку успіху…. Але, як правильно кажуть, історія не терпить умовностей.
Звісно повна відповідність фільму історії – це лише частина айсбергу, тло, на фоні якого розгортається справжня драма. За подіями того дня – 20 липня 1944 року – спостерігаєш з тихим сумом та важким каменем на душі. Напруга не полишає майже до останнього, і тільки коли в очах одного з лідерів заколоту полковника Штауфенберга гасне надія, розумієш – все закінчено.
Продемонструвавши світовій спільноті Німеччину того часу під таким кутом, режисер ніби створює фільм, багато в чому покликаний … до примирення. І те, що там були люди, які боролись проти нацистського режиму, теж багато чого коштує.
Дуже незвично бачити в такій ролі Тома Круза. Так, актор вже давно залишив епоху фільмів рівня Top Gun позаду, проте все одно, його роль полковника Штауфенберга приємно дивує. Надзвичайно органічно виглядає й решта акторів, хоча, як на мій смак, для виконання головних ролей могли б запросити і трохи більше корінних німців.
Резюме – міцна історична драма з атмосферою безнадії. Буде цікава всім, хто знає, що надія все-таки не зникає …
Оцінка: 7/10
Фільм дійсно гарний. І Круз тут на свому місці. На 4 з 5.
ВідповістиВидалити