Назва в оригіналі:Eagle Eye
Рік: 2008
Щось я давно не писав про такий популярний в глядача жанр як «голлівудський блокбастер». «На гачку» (а може, все-таки «Орлине око»??) цілком підпадає під таку характеристику – як по бюджету, розмаху, акторам і спецефектам так і по своїй кінематографічній «цінності».
Суперсучасний комп’ютер зі штучним інтелектом виходить із під контролю і намагається знищити правлячу верхівку США, використовуючи для цього ні в чому не повинних випадкових людей. Сценарій настільки «новий», що його сміливо можна записувати в кінокласику.
«Замах на президента», «дистанційне управління будь-якою електронікою», «новітня вибухівка», «мужні високосвідомі громадяни США», «суворі агенти ФБР», «перегони на авто зі спецефектами» - прочитали все це? Вважайте ви переглянули картину «На гачку». Найсумніше те, що в перелічених сценах-фрагментах немає нічого поганого, просто-напросто вони настільки часто використовуються в американському кінематографі, що встигають добряче набриднути.
Незважаючи на лейбл «фантастика», автори картини всіляко намагаються змусити глядача повірити, що подібний розвиток подій можливий. Не знаю… Бажання аналізувати реалістичність зображених подій в мене немає, скажу лише що постійні вказівки бунтівного комп’ютера на інформаційних табло та екранах протягом всього фільму замість трепету («а раптом це можливе??») викликають іронічну посмішку :)
Що стосується виконавця головної ролі Шая – «Трансформери форева!» -Лебьофа, то грати трагічно-патріотичні ролі – це явно не для нього. Стихія цього актора, на мій погляд – пригодницько-комедійне кіно, що підтверджують навіть окремі сцени «На гачку».
Все пізнається в порівнянні. Незважаючи на шквал критики, яким я вже встиг нагородити блокбастер, картина виглядає досить пристойно на фоні своїх голлівудських «екшн-побратимів». І як не парадоксально це писати, але інколи спостерігати за тим, що відбувається на екрані, достатньо цікаво.
Таким чином, стрічку можна рекомендувати до перегляду на випадок кінематографічного «безриб’я» або просто людям, які ще зовсім не втомились від традиційного голлівудського кліше.
Оцінка: 6/10
Суперсучасний комп’ютер зі штучним інтелектом виходить із під контролю і намагається знищити правлячу верхівку США, використовуючи для цього ні в чому не повинних випадкових людей. Сценарій настільки «новий», що його сміливо можна записувати в кінокласику.
«Замах на президента», «дистанційне управління будь-якою електронікою», «новітня вибухівка», «мужні високосвідомі громадяни США», «суворі агенти ФБР», «перегони на авто зі спецефектами» - прочитали все це? Вважайте ви переглянули картину «На гачку». Найсумніше те, що в перелічених сценах-фрагментах немає нічого поганого, просто-напросто вони настільки часто використовуються в американському кінематографі, що встигають добряче набриднути.
Незважаючи на лейбл «фантастика», автори картини всіляко намагаються змусити глядача повірити, що подібний розвиток подій можливий. Не знаю… Бажання аналізувати реалістичність зображених подій в мене немає, скажу лише що постійні вказівки бунтівного комп’ютера на інформаційних табло та екранах протягом всього фільму замість трепету («а раптом це можливе??») викликають іронічну посмішку :)
Що стосується виконавця головної ролі Шая – «Трансформери форева!» -Лебьофа, то грати трагічно-патріотичні ролі – це явно не для нього. Стихія цього актора, на мій погляд – пригодницько-комедійне кіно, що підтверджують навіть окремі сцени «На гачку».
Все пізнається в порівнянні. Незважаючи на шквал критики, яким я вже встиг нагородити блокбастер, картина виглядає досить пристойно на фоні своїх голлівудських «екшн-побратимів». І як не парадоксально це писати, але інколи спостерігати за тим, що відбувається на екрані, достатньо цікаво.
Таким чином, стрічку можна рекомендувати до перегляду на випадок кінематографічного «безриб’я» або просто людям, які ще зовсім не втомились від традиційного голлівудського кліше.
нещодавно також переглянув цей фільм. з рецензією частково згоден: розважальне кіно, в кожній детальці якого пізнається сучасний цифровий голівуд.
ВідповістиВидалитивтім, це той випадок, коли фільм -- як на свою категорію, -- непоганий. себто, він цілком "тримається купи": нічого надзвичайного не обіцяє, але справно утримує увагу глядача від початку до самого кінця, не витрачаючи дорогоцінний хронометраж на лишні (в цьому жанрі) психологію, сентименти тощо. все, що треба -- відміряно аптечними вагами в точно визначених багатолітнім досвідом пропорціях.
результат: півтори години пролітають непомітно, після чого можна глибоко вдихнути, вийти з кінотеатру і... забути.
персональний рейтинг: 3/5
p.s. я дивився вдома на 20-ти дюймах. жалкувати не буду, але це таки кіно, яке можна і треба дивитися в кінотеатрі.
Згоден і з рецензією, і з попереднім коментатором. Достатньо "прохідний" фільм на знайому тему, але раз подивитись можна.
ВідповістиВидалити