Назва в оригіналі:The Aviator
Рік: 2004
«Біографічні» стрічки ніколи не належали до категорії моїх улюблених. Роздроблені на десятки років події та традиційна для жанру затягнутість – це лише вершина айсбергу причин такого ставлення. Від «Авіатора» я чекав непоганої картинки, літаків та відкритого неба. Що ж до історії якогось невідомого мені американського підприємця – це була справа другорядна.
Мої здогади виправдались рівно навпаки. Літаків попри назву у стрічці не так багато, натомість історія «невідомого підприємця» добряче зацікавила. Більше того, після перегляду я навіть витратив певний час на пошуки додаткової інформації про Говарда Хьюза. Персона м’яко кажучи неординарна, можна сказати навіть легендарна для США. Про Хьюза варто почитати незалежно від того, чи сподобався «Авіатор» чи ні. Ну, а щодо «авіаційної складової» у картині – то вона всього лише тло, на фоні якого вимальовується яскрава особистість. Це трохи суперечить назві фільму, але відповідає Говарду, оскільки польотами його життя зовсім не вичерпувалось.
Режисером «Авіатора» став Мартін Скорсезе, а виконавцем головної ролі Леонардо Ді Капріо. Знайомий тандем, чи не так? «Авіатор» постав черговою їхньою спробою отримати омріяну золоту статуетку – за «Найкращий фільм». Багато критиків навіть закидали Скорсезе в намаганні сподобатись саме журі, а не глядачу, що позначилось на особливостях картини. Зрештою головного «Оскара» стрічка так і не отримала… Мети вдалось досягти лише з наступної спроби – фільму «Відступники».
В чому «Авіатору» не відмовиш – так це у прекрасній грі акторів. Ді Капріо, Бланшет, Бекінсейл – вони відпрацьовують «свій хліб» на всі сто. Чого лише варте надзвичайно реально показане божевілля Говарда Хьюза.
Автори фільму скурпульозно підходять до будь-яких дрібниць – уважний глядач помітить як змінюється кольорова гамма стрічки відповідно до років в яких проходить дія фільму (таким чином відбувається копіювання палітри фільмів минулого – в системі «Сінемаколор» і «Техніколор»)
Опис життєвого шляху Говарда Хьюза в «Авіаторі» зупиняється посередині. Нові мільйони та мільярди, нові ідеї та компанії, нові розчарування та поглиблення хвороби – це все залишилось поза кадром. Але я впевнений, що фінал картини обрано більш ніж вдало. Символічний політ Хьюза на «H-4 Геркулес» в чомусь символізує його життя. Нехай цей літак піднявся в повітря всього один раз і пролетів лише 2 кілометри, але «авіатор» в чергове попри все і всупереч усім добився своєї мети…
Картина може викликати різні враження, але мало кого вона залишить байдужим.
Оцінка: 7/10
Мої здогади виправдались рівно навпаки. Літаків попри назву у стрічці не так багато, натомість історія «невідомого підприємця» добряче зацікавила. Більше того, після перегляду я навіть витратив певний час на пошуки додаткової інформації про Говарда Хьюза. Персона м’яко кажучи неординарна, можна сказати навіть легендарна для США. Про Хьюза варто почитати незалежно від того, чи сподобався «Авіатор» чи ні. Ну, а щодо «авіаційної складової» у картині – то вона всього лише тло, на фоні якого вимальовується яскрава особистість. Це трохи суперечить назві фільму, але відповідає Говарду, оскільки польотами його життя зовсім не вичерпувалось.
Режисером «Авіатора» став Мартін Скорсезе, а виконавцем головної ролі Леонардо Ді Капріо. Знайомий тандем, чи не так? «Авіатор» постав черговою їхньою спробою отримати омріяну золоту статуетку – за «Найкращий фільм». Багато критиків навіть закидали Скорсезе в намаганні сподобатись саме журі, а не глядачу, що позначилось на особливостях картини. Зрештою головного «Оскара» стрічка так і не отримала… Мети вдалось досягти лише з наступної спроби – фільму «Відступники».
В чому «Авіатору» не відмовиш – так це у прекрасній грі акторів. Ді Капріо, Бланшет, Бекінсейл – вони відпрацьовують «свій хліб» на всі сто. Чого лише варте надзвичайно реально показане божевілля Говарда Хьюза.
Автори фільму скурпульозно підходять до будь-яких дрібниць – уважний глядач помітить як змінюється кольорова гамма стрічки відповідно до років в яких проходить дія фільму (таким чином відбувається копіювання палітри фільмів минулого – в системі «Сінемаколор» і «Техніколор»)
Опис життєвого шляху Говарда Хьюза в «Авіаторі» зупиняється посередині. Нові мільйони та мільярди, нові ідеї та компанії, нові розчарування та поглиблення хвороби – це все залишилось поза кадром. Але я впевнений, що фінал картини обрано більш ніж вдало. Символічний політ Хьюза на «H-4 Геркулес» в чомусь символізує його життя. Нехай цей літак піднявся в повітря всього один раз і пролетів лише 2 кілометри, але «авіатор» в чергове попри все і всупереч усім добився своєї мети…
Картина може викликати різні враження, але мало кого вона залишить байдужим.
Немає коментарів:
Дописати коментар