Назва в оригіналі:Citizen Kane
Рік: 1941
Не стану довго ходити навколо, а одразу скажу, що по багатьом рейтингам кінокритиків «Громадянин Кейн» - це найкращий фільм за всі часи. Ось так, не більше, і не менше. Повний набір основних «Оскарів» в 1942 році та приставка «шедевр» на десятиліття. Картина, яка в деяких речах залишається актуальною і понині. Якщо в кінематографі існував би список картин, які кожен цінитель кіно зобов’язаний подивитись, то стрічка Орсона Уеллса неодмінно ввійшла б до нього.
Мене, звичайно, ніхто переглядати цю картину не зобов’язував, але цікавість дізнатись, що ж це все-таки за «найкращий фільм за всі часи» врешті-решт перемогла.
На жаль, підчас перегляду в мене так і не виникло відчуття, що цю стрічку без вагань можна записувати в «кращі з кращих». Добротна картина з непоганим сюжетом і мудрою та сумною кінцівкою. Але не більше. Я знаю, що «Громадянин Кейн» в багатьох аспектах випередив свій час і привніс багато нового в кінематограф. Жодним чином не маю намір заперечувати його роль в історії кіно. В той же час, я більш ніж впевнений, що мало хто з моїх сучасників знайде в цій картині щось по-справжньому неординарне. Як приклад, наведу стиль розгортання подій. Екскурсом в минуле, після того як глядачу показують чим все закінчилось, зараз нікого не здивуєш, в той час як в ті роки це було справжнім проривом. І тим не менше, я все-таки хотів би порекомендувати стрічку до перегляду. Хоча б для того, щоб побачити один з найяскравіших зразків західного кінематографу 40-вих років.
До речі, стрічку характеризують безліч цікавих подробиць. Зокрема, на момент зйомок картини її режисеру було …26 років. Крім того довгий час після прем’єри вона перебувала в певній тіні – в США цьому активно «сприяв» Рендольф Хірст, відомий газетний магнат, який мимоволі став прототипом для Кейна. Щодо решти світу, то по цілком зрозумілим причинам в ті роки усім було не до кіно.
Під завісу огляду не можу не уникнути спокуси порівняти «Громадянина Кейна» з стрічкою, якій я присвятив попередній відгук – «Авіатором». Обидві картини розповідають в основному про події 20-40 років, в центрі сюжету обох – історія сильної особистості. Але ж наскільки вони різні! Між ними просто ціла прірва епох. Дивлячись на них і порівнюючи те, що не порівнюється в принципі, можна побачити третю історію – історію розвитку кінематографа.
Оцінка: 7/10
Мене, звичайно, ніхто переглядати цю картину не зобов’язував, але цікавість дізнатись, що ж це все-таки за «найкращий фільм за всі часи» врешті-решт перемогла.
На жаль, підчас перегляду в мене так і не виникло відчуття, що цю стрічку без вагань можна записувати в «кращі з кращих». Добротна картина з непоганим сюжетом і мудрою та сумною кінцівкою. Але не більше. Я знаю, що «Громадянин Кейн» в багатьох аспектах випередив свій час і привніс багато нового в кінематограф. Жодним чином не маю намір заперечувати його роль в історії кіно. В той же час, я більш ніж впевнений, що мало хто з моїх сучасників знайде в цій картині щось по-справжньому неординарне. Як приклад, наведу стиль розгортання подій. Екскурсом в минуле, після того як глядачу показують чим все закінчилось, зараз нікого не здивуєш, в той час як в ті роки це було справжнім проривом. І тим не менше, я все-таки хотів би порекомендувати стрічку до перегляду. Хоча б для того, щоб побачити один з найяскравіших зразків західного кінематографу 40-вих років.
До речі, стрічку характеризують безліч цікавих подробиць. Зокрема, на момент зйомок картини її режисеру було …26 років. Крім того довгий час після прем’єри вона перебувала в певній тіні – в США цьому активно «сприяв» Рендольф Хірст, відомий газетний магнат, який мимоволі став прототипом для Кейна. Щодо решти світу, то по цілком зрозумілим причинам в ті роки усім було не до кіно.
Під завісу огляду не можу не уникнути спокуси порівняти «Громадянина Кейна» з стрічкою, якій я присвятив попередній відгук – «Авіатором». Обидві картини розповідають в основному про події 20-40 років, в центрі сюжету обох – історія сильної особистості. Але ж наскільки вони різні! Між ними просто ціла прірва епох. Дивлячись на них і порівнюючи те, що не порівнюється в принципі, можна побачити третю історію – історію розвитку кінематографа.
да... Піратам 6 а Кейну 7... нічого смак розвивається з часом ;)
ВідповістиВидалитиДругим «Піратам» я, наприклад взагалі 7 поставив… ;)
ВідповістиВидалитиА по темі, то цікаво було б почитати не тільки ваші враження про мій смак, а й про сам фільм. :)
2цінитель
ВідповістиВидалити> враження про мій смак
мені видається, що коментар стосувався не стільки смаків однієї конкретної людини, скільки розвитку смаків у історичній перспективі =)
2анонім
> цікаво було б почитати не тільки ваші враження про мій смак, а й про сам фільм
якщо це той анонім, про якого я думаю -- приєднуюся, цікаво.
Цікаво, що Цінитель розуміє під "бутоном троянди"?
ВідповістиВидалити+ у рецензію я б додав, що якщо хтось хоче побачити 100% американське кіно, то нехай подивиться Кейна.
2 С.Манту : «що Цінитель розуміє під «бутоном троянди?»
ВідповістиВидалитиХм.. В даному контексті, для мене – це якась унікальна для кожної людини цінність, щось важливе для неї і абсолютно ординарне для всіх інших.
До речі, я так розумію, це питання є наслідком недавнього перегляду картини?
Щодо «100% американського», то як на мене ті ж «Трансформери» точнісінько такі ж на 100% американські. Абсолютно різні картини, в яких спільне одне – вони віддзеркалюють американську життєву філософію тієї епохи, в якій були зняті.
... я так розумію, це питання є наслідком недавнього перегляду картини? ...
ВідповістиВидалитиТа ні, просто переглядав матеріали про американську демократію... виплив Кейн... і у жодній рецензії не побачив здогаду, що бутон - це кубок який подарували друзі-працівники газети Кейну.
Я розумію сенс, підтекст... "бутону" але от такого конкретного здогаду ніде не побачив.