Назва в оригіналі: Transporter 3
Рік: 2008
Не так давно в цьому блозі я розмірковував про успішність акторської кар’єри Джейсона Стейтема, аналізуючи останню стрічку за його участю. І ось, на черзі вже нова картина з харизматичним британцем в головній ролі.
Перший «Перевізник» вийшов доволі нерівним – багато плюсів картини успішно урівноважувались не менш численними мінусами. Другу частину франчайзу я взагалі примудрився пропустити – не в останню чергу через негативні відгуки своїх знайомих. А от третьому «Перевізнику» я вирішив присвятити трохи вільного часу, в основному, знову ж таки завдяки відгукам – тільки цього разу позитивним, і не від знайомих, а з інтернету.
Що тут скажеш? Згадуючи нещодавно переглянутий «Квант милосердя», з’являються відчуття дежавю. Інші герої, інші події, зрештою інший бюджет – а от безглуздість все та ж. Зрештою, при написанні цієї рецензії можна було б особливо нічого не видумувати, а просто скористатись методом “copy&paste” – благо «добротність» стрічок це дозволяє.
Особливого бажання розбирати епізоди і окремі сцени фільму, чесно кажучи, немає. Чого тільки варта надзвичайно «оригінальна» зав’язка з викраденням дочки міністра. Можна, звичайно, трохи поспекулювати на тему чи впоралась Наташа Рудакова з роллю «пересічної українки», про реальність і нереальність певних трюків в картині, про методику показу бойових сцен, яка на жаль, має багато спільного з «Квантом милосердя»… Можна, але навіщо? Коли загальний рівень стрічки змушує згадати фільми якості «Хітмена», то про що взагалі розмовляти?
До речі, в мене є одна вірна прикмета - як тільки в сучасних фільмах події на екрані починають розгортатись на території Східної Європи (особливо це стосується Румунії та Угорщини) – чекай черговий кінематографічний брак. Не підвела ця прикмета і зараз.
Щоправда те, що Україну в картині чи не вперше показано як нормальну європейську країну, а не як «азіатського підпільного продавця атомної зброї» (такий образ дуже полюбляють американські режисери) звичайно, приємно здивувало.
Можна припустити, що я просто занадто необ’єктивний і жанр сучасного бойовика просто «не сприймаю». Можливо… але от тільки минулорічній «Точці обстрілу» я готовий поставити у власному рейтингу 10 з 10, і взагалі вважаю одним з найкращих фільмів 2008 року. А «Точка обстрілу» теж, між іншим, цілком підпадає під класифікацію «сучасний бойовик».
Читати відгуки та враження – справа хороша, але краще це все-таки робити ПІСЛЯ перегляду, а не ДО. Інакше є ризик через відгуки інших або пропустити хорошу картину, або потрапити на чергову посередність, як це трапилось сьогодні зі мною.
Оцінка: 5/10
Перший «Перевізник» вийшов доволі нерівним – багато плюсів картини успішно урівноважувались не менш численними мінусами. Другу частину франчайзу я взагалі примудрився пропустити – не в останню чергу через негативні відгуки своїх знайомих. А от третьому «Перевізнику» я вирішив присвятити трохи вільного часу, в основному, знову ж таки завдяки відгукам – тільки цього разу позитивним, і не від знайомих, а з інтернету.
Що тут скажеш? Згадуючи нещодавно переглянутий «Квант милосердя», з’являються відчуття дежавю. Інші герої, інші події, зрештою інший бюджет – а от безглуздість все та ж. Зрештою, при написанні цієї рецензії можна було б особливо нічого не видумувати, а просто скористатись методом “copy&paste” – благо «добротність» стрічок це дозволяє.
Особливого бажання розбирати епізоди і окремі сцени фільму, чесно кажучи, немає. Чого тільки варта надзвичайно «оригінальна» зав’язка з викраденням дочки міністра. Можна, звичайно, трохи поспекулювати на тему чи впоралась Наташа Рудакова з роллю «пересічної українки», про реальність і нереальність певних трюків в картині, про методику показу бойових сцен, яка на жаль, має багато спільного з «Квантом милосердя»… Можна, але навіщо? Коли загальний рівень стрічки змушує згадати фільми якості «Хітмена», то про що взагалі розмовляти?
До речі, в мене є одна вірна прикмета - як тільки в сучасних фільмах події на екрані починають розгортатись на території Східної Європи (особливо це стосується Румунії та Угорщини) – чекай черговий кінематографічний брак. Не підвела ця прикмета і зараз.
Щоправда те, що Україну в картині чи не вперше показано як нормальну європейську країну, а не як «азіатського підпільного продавця атомної зброї» (такий образ дуже полюбляють американські режисери) звичайно, приємно здивувало.
Можна припустити, що я просто занадто необ’єктивний і жанр сучасного бойовика просто «не сприймаю». Можливо… але от тільки минулорічній «Точці обстрілу» я готовий поставити у власному рейтингу 10 з 10, і взагалі вважаю одним з найкращих фільмів 2008 року. А «Точка обстрілу» теж, між іншим, цілком підпадає під класифікацію «сучасний бойовик».
Читати відгуки та враження – справа хороша, але краще це все-таки робити ПІСЛЯ перегляду, а не ДО. Інакше є ризик через відгуки інших або пропустити хорошу картину, або потрапити на чергову посередність, як це трапилось сьогодні зі мною.
ну...
ВідповістиВидалитимені там сподобалась одна фраза про українців та рос., а так фільм не дуже...
добре, що українки не такі, як у фільмі.
"мені там сподобалась одна фраза про українців та рос" - найцікавіше те, скільки бурхливих емоцій саме ця фраза викликала на російських кіношних форумах (для прикладу, можна глянути на Kinopoisk) - починаючи від образ і закінчуючи обуренням :)
ВідповістиВидалити