Назва в оригіналі: Bangkok Dangerous
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru
В кінці цього літа в світовому прокаті гучно провалились одразу два фільми за участю відомих та харизматичних голлівудських акторів. Можна багато розмірковувати про сторонні чинники, які стали цьому виною, а можна просто задати собі одне просте питання. Можливо, слабкі касові збори в цьому випадку якраз і відображають кінематографічну цінність цих стрічок?
Про «Вавилон Н. Е.» з Віном Дізелем, гадаю, ще буде можливість поговорити, а сьогодні більш детально зупинимось на стрічці за участю Ніколаса Кейджа. Останнім часом справи в актора йдуть доволі кепсько – картини за його участю все частіше розчаровують. В одному із своїх інтерв’ю, Кейдж навіть заявив, що через відсутність хороших пропозицій в цікавих проектах, він роздумує над тим, щоб полишити кінематограф. Гадаю, це перебільшення, але… Дуже б не хотілось, щоб Кейдж повторив долю Жана Клода Ван Дамма і Дольфа Лунгрена – справжніх зірок 90-х, які пізніше потроху скотились до участі в малобюджетних та низькоякісних проектах.
Але повернемось до героя огляду. Стрічка є рімейком на фільм 1999 року. Режисерами як тоді, так і зараз стали брати Панг. Тільки от цього разу на головну роль взяли голлівудського актора, та й сценарій довелось дещо «адаптувати».
В результаті, глядач отримав звичайнісінький посередній бойовик з певними претензіями на драму. Набір класичних штампів про найманого вбивцю, абсолютна передбачуваність, фінальна перестрілка від якої віє духом «касетних» бойовиків початку 90 років. До всіх мінусів я хотів додати ще й нелогічну кінцівку, але передумав - зрештою, тільки вона не дозволяє назвати фільм повністю вторинним.
Незважаючи на фінансову невдачу картини, сама тенденція зйомок східного кіно, повністю адаптованого на західного глядача є доволі неординарною і, можливо, при більш старанному підході матиме успіх.
Дотепно, але підчас дії фільму, його автори не забувають активно піарити Бангкок, як своєрідну туристичну перлину. Тут вам і незабутня місцева кухня, і привітні місцеві жителі і навіть добрі слони на вулицях. Підхід цілком зрозумілий і виправданий. Гадаю, зовсім не рідкі були випадки, коли глядачі виходили з кінотеатру зневажливо відгукуючись про стрічку і одночасно беручи Таїланд на замітку, як «місце куди можна поїхати наступної відпустки».
Зла іронія долі полягає в тому, що всього через кілька місяців після прем’єри стрічки, в Таїланді почались громадянські заворушення. Гадаю, у багатьох все ще стоять перед очима телекадри з десятками тисяч туристів, які не могли покинути країну. Бангкок і справді став небезпечним.
Оцінка:6/10
Про «Вавилон Н. Е.» з Віном Дізелем, гадаю, ще буде можливість поговорити, а сьогодні більш детально зупинимось на стрічці за участю Ніколаса Кейджа. Останнім часом справи в актора йдуть доволі кепсько – картини за його участю все частіше розчаровують. В одному із своїх інтерв’ю, Кейдж навіть заявив, що через відсутність хороших пропозицій в цікавих проектах, він роздумує над тим, щоб полишити кінематограф. Гадаю, це перебільшення, але… Дуже б не хотілось, щоб Кейдж повторив долю Жана Клода Ван Дамма і Дольфа Лунгрена – справжніх зірок 90-х, які пізніше потроху скотились до участі в малобюджетних та низькоякісних проектах.
Але повернемось до героя огляду. Стрічка є рімейком на фільм 1999 року. Режисерами як тоді, так і зараз стали брати Панг. Тільки от цього разу на головну роль взяли голлівудського актора, та й сценарій довелось дещо «адаптувати».
В результаті, глядач отримав звичайнісінький посередній бойовик з певними претензіями на драму. Набір класичних штампів про найманого вбивцю, абсолютна передбачуваність, фінальна перестрілка від якої віє духом «касетних» бойовиків початку 90 років. До всіх мінусів я хотів додати ще й нелогічну кінцівку, але передумав - зрештою, тільки вона не дозволяє назвати фільм повністю вторинним.
Незважаючи на фінансову невдачу картини, сама тенденція зйомок східного кіно, повністю адаптованого на західного глядача є доволі неординарною і, можливо, при більш старанному підході матиме успіх.
Дотепно, але підчас дії фільму, його автори не забувають активно піарити Бангкок, як своєрідну туристичну перлину. Тут вам і незабутня місцева кухня, і привітні місцеві жителі і навіть добрі слони на вулицях. Підхід цілком зрозумілий і виправданий. Гадаю, зовсім не рідкі були випадки, коли глядачі виходили з кінотеатру зневажливо відгукуючись про стрічку і одночасно беручи Таїланд на замітку, як «місце куди можна поїхати наступної відпустки».
Зла іронія долі полягає в тому, що всього через кілька місяців після прем’єри стрічки, в Таїланді почались громадянські заворушення. Гадаю, у багатьох все ще стоять перед очима телекадри з десятками тисяч туристів, які не могли покинути країну. Бангкок і справді став небезпечним.
Немає коментарів:
Дописати коментар