Назва в оригіналі:Righteous Kill
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru
В своєму минулому пості я доволі жорстко «пройшовся» по стрічці «Ми з майбутнього». Здавалося , що сьогоднішня картина дозволить говорити про себе в зовсім інших тонах. Тільки одні головні герої чого варті, а якщо там буде ще й більш-менш прийнятний сюжет з інтригою…Але не так сталось, як гадалось. При абсолютній несхожості двох картин, одна спільна риса в них таки знайшлась: від перегляду обох не отримуєш жодного задоволення.
Від «Права на вбивство» очікували багато, при чому це стосувалось не тільки від записних фанатів Аль Пачіно та Роберта Де Ніро. Щодо мене, то побачити щось по своїй напруженості схоже на «Сутичку» не сподівався, але на добротний продукт розраховував. На жаль, перегляд показав, що якими б геніальними не були актори, на одній харизмі фільм не витягнеш. Можна було б звалити провал стрічки на невмілого режисера, але в мене інколи закрадаються сумніви, що цей фільм взагалі хтось режисував.
Звичайно, важко придумати щось нове в історії американських копів-напарників з якогось умовного мегаполісу (Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Сан-Франциско – вибір міста не такий вже і важливий). Ще важче підтримувати інтригу, яка була б оригінальною може років 10-15 тому, але аж ніяк не зараз. Одним словом, любителям інтриги можу порекомендувати краще ще раз передивитись «Звичайних підозрюваних» - однозначно буде цікавіше.
Відкидаючи бідність сюжету, можна припустити, що стрічку могли витягнути імена акторів. І справді, досить приємно спостерігати за грою двох заслужених метрів американського кіно. Саме завдяки їм, порожні і непотрібні діалоги, якими щедро насичений фільм, набувають хоча б якогось змісту. Але щиро кажучи, хотілося б щоб третя зустріч Де Ніро і Пачіно на великому екрані відбулась в дещо іншому кіно.
Навіть одразу після перегляду картини, ловиш себе на думці, що про стрічку по суті нічого згадати. Прямий як рейки сюжет, не поспішаючи, несе глядачів від початку і до самого кінця, пропонуючи на останній зупинці «надзвичайно несподіваний поворот подій». Найгірше те, що й емоцій особливих не виникає. А звідки їм бути, якщо практично все зображене на екрані, вже неодноразово демонстрували глядачу?
Підсумовуючи, хочеться ще раз висловити жаль, що маючи в наявності такий акторський склад, автори замість Фільму з великої літери, спромоглись лише на черговий промисловий продукт фабрики Голівуд.
Оцінка: 6/10
Від «Права на вбивство» очікували багато, при чому це стосувалось не тільки від записних фанатів Аль Пачіно та Роберта Де Ніро. Щодо мене, то побачити щось по своїй напруженості схоже на «Сутичку» не сподівався, але на добротний продукт розраховував. На жаль, перегляд показав, що якими б геніальними не були актори, на одній харизмі фільм не витягнеш. Можна було б звалити провал стрічки на невмілого режисера, але в мене інколи закрадаються сумніви, що цей фільм взагалі хтось режисував.
Звичайно, важко придумати щось нове в історії американських копів-напарників з якогось умовного мегаполісу (Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Сан-Франциско – вибір міста не такий вже і важливий). Ще важче підтримувати інтригу, яка була б оригінальною може років 10-15 тому, але аж ніяк не зараз. Одним словом, любителям інтриги можу порекомендувати краще ще раз передивитись «Звичайних підозрюваних» - однозначно буде цікавіше.
Відкидаючи бідність сюжету, можна припустити, що стрічку могли витягнути імена акторів. І справді, досить приємно спостерігати за грою двох заслужених метрів американського кіно. Саме завдяки їм, порожні і непотрібні діалоги, якими щедро насичений фільм, набувають хоча б якогось змісту. Але щиро кажучи, хотілося б щоб третя зустріч Де Ніро і Пачіно на великому екрані відбулась в дещо іншому кіно.
Навіть одразу після перегляду картини, ловиш себе на думці, що про стрічку по суті нічого згадати. Прямий як рейки сюжет, не поспішаючи, несе глядачів від початку і до самого кінця, пропонуючи на останній зупинці «надзвичайно несподіваний поворот подій». Найгірше те, що й емоцій особливих не виникає. А звідки їм бути, якщо практично все зображене на екрані, вже неодноразово демонстрували глядачу?
Підсумовуючи, хочеться ще раз висловити жаль, що маючи в наявності такий акторський склад, автори замість Фільму з великої літери, спромоглись лише на черговий промисловий продукт фабрики Голівуд.
Немає коментарів:
Дописати коментар