Назва в оригіналі: Rear Window
Рік: 1954
imdb
КиноПоиск.Ru
Ну що ж, от мені і вдалось познайомитись із творчістю Альфреда Хічкока. Пробіли в знаннях кінокласики рано чи пізно доводиться усувати. Про цього режисера я не знав практично нічого, окрім класичних штампів – «культовий режисер минулого» та «майстер жаху». Більше того, я щиро вважав, що Хічкок… американець (для тих, хто досі вважає так само, уточню, що Хічкок англієць, просто відомим він став вже в США). Я далекий від думки, що будь-яка людина, яка цікавиться кінематографом, повинна знати про таких «зубрів» кіно як Хічкок чи Кубрик «все і на зубок». Навіть, якщо її підняти серед ночі :) Такі речі пропоную залишити кінокритикам і біографам. А от ознайомитись із творчістю визначних режисерів минулого - ніколи зайвим не буде.
Найвідоміші фільми Хічкока – це, наскільки я розумію, «Психо» та «Птахи». До цих стрічок, можливо, доберусь дещо згодом. А сьогодні вирішив зупинитись саме на «Вікні в двір». Ця картина зацікавила мене своїм незвичним сюжетом – прикований до крісла через перелом ноги фотограф у вікно спостерігає за життям інших людей і випадково стає свідком подій, які «дуже схожі» на вбивство.
«Вікно у двір» вважається классикою світового кінематографу, а на подібний сюжет вже неодноразово знімались рімейки. За що ж так оцінили цю стрічку? Немає нічого простішого за відповідь на це питання, достатньо просто подивитись фільм.
Оригінальною є сама манера зйомки – глядач, як і головний герой, все бачить лише з однієї точки –з квартири фотографа. За весь, фільм камера практично не покидає свого розташування. І ця особливість, завдяки майстерності режисера, абсолютно непомітна ( якщо тільки не акцентувати ній увагу, як я це роблю зараз).
Сюжет зовсім не обмежується інтригою – «а чи було насправді вбивство?». Перед очима глядача розгортається справжня картина життя багатьох людей, які живуть по сусідству – їхні успіхи, проблеми, радості, печалі. Вікно в двір – це вікно в життя людей.
Для адекватної оцінки стрічки обов'язково потрібно пам'ятати рік картини – 1954. В той час, зрозуміло, і знімали по іншому, і фільми сприймали не так як зараз. Тому не варто очікувати від фільму Хічкока «атрибутів успішності» сьогоднішніх картин. Цей фільм просто ІНШИЙ.
Оцінка: 8/10
Найвідоміші фільми Хічкока – це, наскільки я розумію, «Психо» та «Птахи». До цих стрічок, можливо, доберусь дещо згодом. А сьогодні вирішив зупинитись саме на «Вікні в двір». Ця картина зацікавила мене своїм незвичним сюжетом – прикований до крісла через перелом ноги фотограф у вікно спостерігає за життям інших людей і випадково стає свідком подій, які «дуже схожі» на вбивство.
«Вікно у двір» вважається классикою світового кінематографу, а на подібний сюжет вже неодноразово знімались рімейки. За що ж так оцінили цю стрічку? Немає нічого простішого за відповідь на це питання, достатньо просто подивитись фільм.
Оригінальною є сама манера зйомки – глядач, як і головний герой, все бачить лише з однієї точки –з квартири фотографа. За весь, фільм камера практично не покидає свого розташування. І ця особливість, завдяки майстерності режисера, абсолютно непомітна ( якщо тільки не акцентувати ній увагу, як я це роблю зараз).
Сюжет зовсім не обмежується інтригою – «а чи було насправді вбивство?». Перед очима глядача розгортається справжня картина життя багатьох людей, які живуть по сусідству – їхні успіхи, проблеми, радості, печалі. Вікно в двір – це вікно в життя людей.
Для адекватної оцінки стрічки обов'язково потрібно пам'ятати рік картини – 1954. В той час, зрозуміло, і знімали по іншому, і фільми сприймали не так як зараз. Тому не варто очікувати від фільму Хічкока «атрибутів успішності» сьогоднішніх картин. Цей фільм просто ІНШИЙ.
Немає коментарів:
Дописати коментар