четвер, 11 грудня 2008 р.

Адмірал


Назва в оригіналі: Адмиралъ
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru

Цей фільм наробив багато галасу восени, особливо в Росії. Найбільше акцентувалась увага на фінансові збори картини. Справді, каса зібрана стрічкою заслуговує на повагу, особливо як для російського кінематографу. Що ж … таке сьогодення - в наш час про успішність фільму судять по сумарній касі, а не по художнім заслугам. Успішні збори далеко не завжди залежать від режисера, на сцену виходять промоушен, маркетинг і ще безліч непомітних на перший погляд речей. Однак , переглянувши фільм, берусь стверджувати, що в даному випадку спрацювала проста формула «Хороша стрічка – хороша каса».
Важко створити інтригу в фільмі основаному на історичних подіях, однак для багатьох глядачів(я в їхньому числі) доля адмірала Колчака до перегляду була оповита туманом. З точки зору власної освіти – мінус, з точки зору інтересу до картини – плюс.
Змушений зізнатись, що в фільмі мене цікавила не стільки головна сюжетна лінія (кохання та життя адмірала), скільки фон, на якому вона розвивалась. Так вже повелось, до подій, які відбувались в той час ставлення …. неоднозначне. Тому особливо цікаво було подивитись на якісну екранізацію тих років без люб’язних підказок «єдиної партії». Під час перегляду глядач повністю поринає в атмосферу того часу, і навіть починає жити тим життям.
Гра акторів досить переконлива, хоча особисто мене дещо здивував вибір режисера кандидатури на головну роль. Справа не у віці – Колчак зовсім не був сивочолим старцем – але от не вистачало Хабенському чогось «адміральського» і все!
В принципі, фільм вийшов би цілком самодостатнім і без застосування особливих спецефектів. Навіть при зйомках масштабних батальних сцен. Як приклад, наведу моторошну штикову атаку військ Капеля. А от створені комп’ютером броненосці на початку фільму виглядаю дещо по-іграшковому.
Як це часто буває в хороших фільмах, перед очима після перегляду ще довго стоять окремі епізоди і сценки, які ще неодноразово прокручуються, обдумуються. Особливо запам’ятався епізод, коли адмірал виходить від Керенського до Ганни і повз них проходить гурт нахабних і п’яних солдат. Сцена триває всього декілька секунд, головні герої мовчать, але скільки сказано стає насправді!
Фільм вийшов добротним і … важким. Важким, тому що правдивим. А правда, вона рідко буває простою і легкою.
Оцінка:8/10

Немає коментарів:

Дописати коментар