Назва в оригіналі:Fargo
Рік: 1995
2008 рік. Картині «Старим тут не місце» дають Оскар в категорії «Найкращий фільм», а я відкриваю для себе таке явище в кінематографі як брати Коени. Навмисне використовую термін «явище», оскільки для митців такого масштабу банальне «режисери» буде замало. Я бачив їхні картини і до цього - іронічні «Ігри джентльменів», культовий в певних кругах, проте не надто припавший мені до душі «Великий Лебовський». Окремим пунктом стоїть «Прочитати та спалити» - поки що єдина картина Коенів, яка мені не сподобалась. Але саме після «No Country for Old Men» я по-справжньому зміг оцінити величезний талант цього дуету. Фільми Коенів вчать цінувати кожен кадр. Вони вчать думати. Завдяки ним я в чергове заново відкриваю для себе світ кінематографа.
Про «Серйозну людину» я вже писав. Наскільки пригадую, тоді постав лише «7» - занадто низька оцінка для фільму, котрий я згадував і через два місяці після перегляду. Після цього почергово були переглянуті «Бартон Фінк», «Де ж ти брате?» і «Фарго». Я навмисно не дивлюсь всі їхні фільми «підряд», розтягуючи задоволення, немов гурман в ресторані. Про поневіряння сценариста в Голівуді та Одісею Джорджа Клуні я обов’язково напишу в майбутньому, а сьогодні спробую поділитись враженнями про «Фарго».
Ви колись щось чули про Міннесоту? Штат тисячі озер, «штат суслика». Штат чудернацьких акцентів та батьківщина Коенів. Вони народились та виросли в пригороді Міннеаполіса.
Фільм базується на реальних подіях. Саме таке неправдиве повідомлення хитрі Коени розмістили на початку картини, для того щоб глядач «краще повірив в цю історію».
Я думаю, ніхто надто не образиться, якщо я не затримаюсь на звичайному описі сюжету, який крутиться навколо викрадення дочки багатія заради викупу. Для цього існують спеціалізовані сайти, два з котрих я завжди вказую поруч із заголовком кожного фільму, про який пишу. Натомість одразу перейду до найцікавішого – вражень.
Десь вище, я вже згадував про цінність кожного кадра. Це складно пояснити – і ніби якісь звичайні люди, і ніби в не надто екзотичних ситуаціях – а ти дивишся з захопленням і просто не можеш відірватись! У всіх картинах Коенів ти відчуваєш справжню атмосферу того місця, де це все відбувається. В мене не надто великий досвід перегляду фільмів на мові оригіналу, але фільми Коенів у цьому плані одні з найскладніших. Яка гра слів, яка злива ідіом! Оцініть цей шматок звичайного діалогу, який я не полінився витягти із субтитрів:
- You got to listen to me on this one, Wade.
- Heck, you don't know. You're just whistling Dixie here.
- I'm saying, the cops, they can advise us on this. I'm saying, call a professional.
- No. No cops. That's final.
- This is my deal here, Wade. Jean is my wife, here.
- I gotta tell you, Wade, I'm leaning to Jerry's viewpoint here. We gotta protect Jean.
- We're not holding any cards. They got them all, so they call the shots.
- You're darn tootin'. - Damn it.
- I'm telling ya.
- Well, why don't we?
- I'm thinking we should offer them half a million.
- Now, come on, here! No way, Wade. No way.
- We're not horse-trading here, Wade.
- Yah.
- We gotta bite the bullet on this.
- Yah.
Акценти в картині шикарні. Коли поліцейська допитує двох проституток і всі троє активно використовують оце ‘Yah’ , без сміху та захоплення на цю сцену дивитись просто неможливо.
Скажу чесно, після цієї стрічки штат Міннесота я запам’ятаю надовго. Ці пейзажі, ці люди, ця мова, цей стиль життя та мислення… Ви, наприклад, чули про таку штуку як «Minnesota nice»? Виявляється, це специфічний стиль поведінки характерний для жителів цього штату.
Додам кілька слів і про пейзажі – зйомкам серйозно заважала одна з найтепліших зим в тих краях за останні 100 років. Використовували навіть фальшивий сніг, що прекрасно видно по великій кількості незамерзлої води в кадрі.
Впевнений, ви не знайдете в стрічці чогось екстраординарного. Я, наприклад, не знайшов. Натомість просто зрозумів – ось такі картини і називаються справжнім кінематографом.
Доводилось зустрічати думку, що «Фарго» - це один із найпростіших фільмів Коенів. Не знаю. Безумовно, «Фарго» - не «Бартон Фінк», але по яким критеріям його називати простим? Він простий, бо в ньому по ходу дійства «всього» дві відсилки до картин Стенлі Кубрика? Смішно.
На завершення хочеться розповісти про один кумедний факт. Чому саме «Фарго» я вибрав для перегляду? Через довжелезний список нагород з кінофестивалів? Ні, я про нагороди тоді і не знав. Подивитись стрічку мене «змусила» ось ця картинка під назвою «Сполучені Штати Кінофільмів» (клікніть на ній для повного перегляду):
Замість кожного штату – назва фільму, з яким найбільше цей штат асоціюється. Не пам’ятаю, в якому блозі я її знайшов, зате добре пригадую одне з питань в коментарях: «місто Фарго знаходиться Північній Дакоті – чому на карті фільм представляє Міннесоту?». Нехай це прозвучить смішно, але саме ця географічна дилема і стала останньою соломинкою по якій я вибрав наступний фільм Коенів для перегляду.
До речі, зверніть увагу, скільки взагалі картин Коенів на цій мапі. Не знаю як вам, а мені це багато про що говорить.
90-2000 роки, оцінка:8/10
