Ігри та розплата

Життя Девіда Гейла

Назва в оригіналі:The Life of David Gale
Рік: 2003
imdb
КиноПоиск.Ru

Ви зручно влаштовуєтесь в кріслі, дістаєте записничок і піднімаєте очі на вашого співрозмовника. Очевидно, він готовий розповісти щось цікаве, проте нікуди не поспішає. Не варто спішити і вам, адже коли з легкою посмішкою Кевін Спейсі перейде до своєї історії, відрізнити, де в ній реальність, ви вже не зможете. «Звичайні підозрювані», «Планета Ка-Пекс» і ось тепер «Життя Девіда Гейла» - фактично кожен з цих різних фільмів обертається навколо неквапливої розповіді героя Кевіна Спейсі, яку той розповідає ошелешеному співбесіднику та не менш ошелешеному глядачу. При такому початку досвідчені кіномани одразу починають передбачати кінцівку в стилі «Первісного страху» з Нортоном і Гіром чи тих же «Звичайних підозрюваних».
В чомусь вони праві, проте історія життя Девіда Гейла примудряється залишитись оригінальною до самого кінця, не скочуючись до запозичення.
Тема засуджених до смертної кари не обділена увагою Голівудом. На цю тематику картини різного жанру виходять періодично. Тому «затравка» сьогоднішнього фільму на щось оригінальне не претендує: за кілька днів до своєї страти засуджений звертається до популярного таблоїду з пропозицією дати своє останнє інтерв’ю. Газетярі з готовністю вігукуються на це і в Техас з камерою та напарником відправляється героїня Кейт Уінслет. Саме їй доведеться побувати в шкурі «співрозмовника Кевіна Спейсі».
Картина сподобалась. Навіть незважаючи на те, що я не підтримую ідею по скасуванню смертної кари, яку пропагують творці фільму. Десь сюжет, звичайно, провисав, десь логічніше було б чекати зовсім іншого, але в цілому – стрічка досить добротна. Триллер, який можна рекомендувати будь-якому цінителю жанру.

Оцінка: 7/10
90-2000 роки,оцінка:7/10

Жорстокі ігри

Назва в оригіналі: Cruel Intentions
Рік: 1999
imdb
КиноПоиск.Ru

А от стрічка «Жорстокі наміри» симпатій не викликала. Без сумніву – це одна із легенд кінематографу 90-их, але це ще не причина для мене автоматично заносити її в свій favourite list.
Ідея картини, без сумніву, нетривіальна. Двоє молодих людей, не обмежених в фінансовому плані, смак життя знаходять в тонкому маніпулюванні долями інших. І треба сказати, у них це виходить. Ось тільки показано це все часто-густо з таким перебільшенням і пафосом, що, дивлячись на екран, замість захоплення скоріше можна відчути лише скепсис та нудьгу. Я далекий від возвеличення пересічної людини, але ті бездумні олов’яні солдатики, якими виглядають всі, хто оточує Себастьяна та Катрін, явний перегин творців картини.
Так звані інтриги та комбінації, які плетуть наші герої тягнуть максимум на 10 клас середньої школи. Недивно, що саме школярам та студентам це кіно сподобалось найбільше :)
Особливо обурливо виглядає кінцівка. Думаю, це кіно бачили вже всі крім мене, тому особливо не намаюсь приховати фінал. Схоже, що не тільки актори, але й режисери настільки захопились ідеєю «ігор», що для них навіть смерть людини виглядає менш важливою, аніж кількахвилинне засудження натовпом окремо взятої персони. А натовп (це очевидно, хоча й не показано в стрічці) по-пролетарськи похитає головою, розійдеться, а через місяць із захопленням знову буде захоплюватись об’єктом сьогоднішнього осуду… Але режисеру, звичайно, видніше.

Оцінка: 6/10
90-2000 роки, оцінка:6/10