Назва в оригіналі:Watchmen
Рік: 2009
Картина, яка стала для мене однією з найбільших несподіванок цього кінематографічного року. Після перегляду «Росомахи»(все ніяк не зберусь написати розгромний огляд), який всі охрестили «добротним» нічого путнього від «Хранителів» не очікував. Виявилось, що у картин не те що немає нічого спільного – вони практично з різних планет. «Чергова примітивна екранізація чергового коміксу» насправді виявилась яскравим, сильним і неповторним фільмом. Не знаю, чи існує жанр «комікс-навпаки». Якщо існує, то саме туди безсумнівно можна записувати «Хранителів». Не так часто після перегляду картини буває настільки складно скласти разом думки і описати власні враження.
Альтернативна історія. 1985 рік. В Штатах супергерої така ж реальність, як телефон чи телевізор. Ніксона обирають на черговий термін. В’єтнам давно покорений. Радянський Союз поводиться все агресивніше і здається, що ядерна війна неминуча.
Фільм вийшов напрочуд незвичним. Щоб зрозуміти це, цілком достатньо подивитись стартові титри стрічки. Вони захоплюють і лякають, вони розповідають і пояснюють, вони відкривають душу картини. Їхню неймовірність відмічали практично всі автори рецензій на «Хранителів». Не стоятиму осторонь і я. Браво!
Картина, в якій неможливо передбачити кожен наступний крок сюжету і спрогнозувати подальший розвиток подій. Картина, яку дивишся неначе заново відкриваючи для себе кінематограф – з справжнім інтересом та захопленням.
З чим можна порівняти «Хранителів»? Очевидно, НЕ з попередньою роботою Зака Снайдера – стрічкою «300 спартанців». Той фільм мене повністю розчарував своєю простотою і пафосом. Напевно, найбільш схожим кіно до «Хранителів» я б назвав «Місто гріхів» Роберта Родрігеса - з певною долею умовності, звичайно.
Історія в стилі нуар замішана з науковою фантастикою, фільмом катастроф, драмою, пародією - список можна продовжити. Чого тільки варті харизматичні головні герої картини! Власне по історії життя кожного із них можна знімати окремий фільм.
Так вийшло, що фільм я дивився на протязі двох вечорів. Так, я чудово знаю, як втрачається дух картини при подібних «розривах». Одначе у випадку з «Хранителями» їхня унікальність дозволяє уникнути цього. Достатно було просто почути скрипучий голос Роршаха, як все інше відступало на інший план і я з головою поринав у дивовижний світ «Хранителів». В результаті отримав два прекрасних кіновечора замість одного :)
Як не дивно не підкачала навіть кінцівка. Картина по-своєму залишилась непередбачуваною до кінця. Власне кажучи, одразу після перегляду мене потягнуло передивитись «Хранителів» знову . Ніяк не відпускає почуття, що стрічка може ще багато чого «сказати».
На жаль, “Хранителі” зацікавлять далеко не всіх. Комусь це кіно може здатись занадто затягнутим, хтось заявить, що воно банально «ні про що». І я можу тільки здогадуватись, що відчували батьки, які вирішили повести дітей на цей «комікс» .
Але… за це ми і любимо кінематограф, що кожен бере з нього своє...
Оцінка: 8/10
Альтернативна історія. 1985 рік. В Штатах супергерої така ж реальність, як телефон чи телевізор. Ніксона обирають на черговий термін. В’єтнам давно покорений. Радянський Союз поводиться все агресивніше і здається, що ядерна війна неминуча.
Фільм вийшов напрочуд незвичним. Щоб зрозуміти це, цілком достатньо подивитись стартові титри стрічки. Вони захоплюють і лякають, вони розповідають і пояснюють, вони відкривають душу картини. Їхню неймовірність відмічали практично всі автори рецензій на «Хранителів». Не стоятиму осторонь і я. Браво!
Картина, в якій неможливо передбачити кожен наступний крок сюжету і спрогнозувати подальший розвиток подій. Картина, яку дивишся неначе заново відкриваючи для себе кінематограф – з справжнім інтересом та захопленням.
З чим можна порівняти «Хранителів»? Очевидно, НЕ з попередньою роботою Зака Снайдера – стрічкою «300 спартанців». Той фільм мене повністю розчарував своєю простотою і пафосом. Напевно, найбільш схожим кіно до «Хранителів» я б назвав «Місто гріхів» Роберта Родрігеса - з певною долею умовності, звичайно.
Історія в стилі нуар замішана з науковою фантастикою, фільмом катастроф, драмою, пародією - список можна продовжити. Чого тільки варті харизматичні головні герої картини! Власне по історії життя кожного із них можна знімати окремий фільм.
Так вийшло, що фільм я дивився на протязі двох вечорів. Так, я чудово знаю, як втрачається дух картини при подібних «розривах». Одначе у випадку з «Хранителями» їхня унікальність дозволяє уникнути цього. Достатно було просто почути скрипучий голос Роршаха, як все інше відступало на інший план і я з головою поринав у дивовижний світ «Хранителів». В результаті отримав два прекрасних кіновечора замість одного :)
Як не дивно не підкачала навіть кінцівка. Картина по-своєму залишилась непередбачуваною до кінця. Власне кажучи, одразу після перегляду мене потягнуло передивитись «Хранителів» знову . Ніяк не відпускає почуття, що стрічка може ще багато чого «сказати».
На жаль, “Хранителі” зацікавлять далеко не всіх. Комусь це кіно може здатись занадто затягнутим, хтось заявить, що воно банально «ні про що». І я можу тільки здогадуватись, що відчували батьки, які вирішили повести дітей на цей «комікс» .
Але… за це ми і любимо кінематограф, що кожен бере з нього своє...
О так. Це дійсно КІНО. Не зміг написати відгук після першого перегляду. Забагато було вражень. Тепер знайшов режисерську версію - і от після її перегляду точно поділюсь думками (які уже зараз десь схожі на твої).
ВідповістиВидалитиПриємно бачити, що не тільки в мене одного картина викликала такі позитивні враження… Шкода лише, що світова аудиторія не надто поділяє наші смаки :) Адже в прокаті навіть сіренький четвертий Форсаж зібрав вдвічі більше…
ВідповістиВидалитиТак більшість як ходила в кіно "пожувати попкорн" так і буде ходити, люди не бажають думати під час перегляду фільма, і це абсолютно зрозуміло (і в принципі, нормально, дивлячись на те, що зараз коїться в реалі). Тому "Форсаж" і збирає більше "Хранителів".
ВідповістиВидалити