Назва в оригіналі:Ca$h
Рік: 2008
imdb
КиноПоиск.Ru
Черговий фільм про чергових шахраїв. Черговий? Тема для стрічки вибрана справді безсмертна. Сюжети можуть повторюватись, режисери «зичити» один в одного цілі епізоди, але обман в суспільстві житиме завжди. Ця тематика завжди була і буде справжньою житницею для сценаристів.
Французьке кіно завжди було щедрим на імпозантних авантюристів. Достатньо згадати неперевершеного Жана-Поля Бельмондо. Тому не берусь порівнювати цю стрічку з еталонами жанру. Можливо, тому, що знаю на чию користь буде це порівняння.
На перший погляд (він же остаточний) «Пропащі шахраї» - це легке, «літнє» кіно, не обтяжене модними нині глобальними проблемами. Без претензії на щось видатне. Я б навіть сказав, класичний представник «середнього класу в кінематографі» :)
Приємно знову було побачити Жана Рено. Не можу пригадати жодної стрічки за його участю, коли б гра цього актора розчарувала. І ніби вже є ціле покоління нових французьких акторів, але все-одно при словосполученні «сучасний французький актор» першим згадується саме Рено.
Ну, а повертаючись до фільму…Його основна особливість – це постійний обман. Інколи персонажів стрічки, інколи глядачів. Спочатку це подобається, потім трохи набридає. До того ж розв’язка фільму зовсім не вражає своєю витонченістю. Більше того, навіть дещо розчаровує. Воно й не дивно, адже насправді виявляється… Хоча ні, залишу інтригу для тих, хто ще не дивився цю картини.
Незважаючи на сьогоднішні процеси глобалізації, які торкаються і кінематографу, при перегляді відчуваєш, що «Пропащі шахраї» - саме французький фільм. В першу чергу це стосується малопомітних дрібниць, які не надто кидаються в очі. Але, зрештою, саме завдяки ним безпомилково відчуваєш, що ось цей чи інший епізоди зняті саме французькою камерою…
Не надто люблю популярний штамп «подивитись – і забути», але ця стрічка повністю підпадає під нього. Є трохи вільного часу? Тоді вперед до екранів. Легкий гумор, загадковий фінал, французький шарм – що ще потрібно, щоб ненадовго втекти від звичної буденності?
Оцінка: 6/10
Французьке кіно завжди було щедрим на імпозантних авантюристів. Достатньо згадати неперевершеного Жана-Поля Бельмондо. Тому не берусь порівнювати цю стрічку з еталонами жанру. Можливо, тому, що знаю на чию користь буде це порівняння.
На перший погляд (він же остаточний) «Пропащі шахраї» - це легке, «літнє» кіно, не обтяжене модними нині глобальними проблемами. Без претензії на щось видатне. Я б навіть сказав, класичний представник «середнього класу в кінематографі» :)
Приємно знову було побачити Жана Рено. Не можу пригадати жодної стрічки за його участю, коли б гра цього актора розчарувала. І ніби вже є ціле покоління нових французьких акторів, але все-одно при словосполученні «сучасний французький актор» першим згадується саме Рено.
Ну, а повертаючись до фільму…Його основна особливість – це постійний обман. Інколи персонажів стрічки, інколи глядачів. Спочатку це подобається, потім трохи набридає. До того ж розв’язка фільму зовсім не вражає своєю витонченістю. Більше того, навіть дещо розчаровує. Воно й не дивно, адже насправді виявляється… Хоча ні, залишу інтригу для тих, хто ще не дивився цю картини.
Незважаючи на сьогоднішні процеси глобалізації, які торкаються і кінематографу, при перегляді відчуваєш, що «Пропащі шахраї» - саме французький фільм. В першу чергу це стосується малопомітних дрібниць, які не надто кидаються в очі. Але, зрештою, саме завдяки ним безпомилково відчуваєш, що ось цей чи інший епізоди зняті саме французькою камерою…
Не надто люблю популярний штамп «подивитись – і забути», але ця стрічка повністю підпадає під нього. Є трохи вільного часу? Тоді вперед до екранів. Легкий гумор, загадковий фінал, французький шарм – що ще потрібно, щоб ненадовго втекти від звичної буденності?
Немає коментарів:
Дописати коментар