Назва в оригіналі:Kautokeino-opprøret
Рік: 2008
Приблизно півроку тому я наштовхнувся на опис цієї картини на одному з торрент-трекерів. Нічого цікавого він не обіцяв, проте несподівано для самого себе я все-таки взяв фільм на замітку. «Не так часто доводиться не те що дивитися, а навіть чути про фільми норвезького виробництва, чому б і не спробувати?» - подумав я тоді. Ще десь п’ять місяців фільм «пилився» на моєму HDD, не говорячи вже про те, що стрічка стала справжнім анти-рекордстменом по тривалості знаходження в списку «стрічок на перегляд» на цьому сайті. Зрештою, наприкінці червня я її переглянув.
Які враження? Якщо коротко, то фільм надзвичайно слабкий. Власне кажучи, єдиний позитив, що я міг би виокремити – це чисто пізнавальна інформація, отримана завдяки перегляду. Гадаю, що серед представників норвезького кінематографу є значно сильніші і кращі фільми. Шкода, що мій вибір зупинився на такій посередності.
Картина надзвичайно проста – в дещо незвичному стилі показана звичайна соціальна драма в одному з невеличких норвезьких поселень. Протистояння шинкаря та священника з одного боку та жителів з іншого, апріорі не тягнуло на щось визначне. Воно ним і не стало. По рівню картини я сміливо можу поставити її в один ряд з численними мильними серіалами. Інша справа, що описаний в стрічці епізод і справді є важливою віхою в історії Норвегії. Те, що здається абсолютно несуттєвим з точки зору інших країн може бути важливим для самих норвежців. Саме тому я б не хотів записувати картину у відвертий провал.
Отож з «кіноцінністю» можна вважати розібрались, але на початку я згадував і про «пізнавальну користь». Це якраз та ситуація, коли на безриб’ї акції рака різко зростають :) Зрозумівши, що стрічка мені не цікава, певну увагу я приділив антуражу картини. Кадри суворої Півночі, сотень оленів, прекрасних фіордів дещо скрасили мені гіркоту від «марного» перегляду. Хоча знову ж таки, в даному випадку корисніше вже було б подивитись документальний фільм з каналу «Діскавері».
Резюме – фільм може бути цікавим хіба що норвежцям та справжнім любителям малобюджетного європейського кіно. Всім решта я рекомендую витратити свій час на щось цікавіше.
Оцінка: 4/10
Які враження? Якщо коротко, то фільм надзвичайно слабкий. Власне кажучи, єдиний позитив, що я міг би виокремити – це чисто пізнавальна інформація, отримана завдяки перегляду. Гадаю, що серед представників норвезького кінематографу є значно сильніші і кращі фільми. Шкода, що мій вибір зупинився на такій посередності.
Картина надзвичайно проста – в дещо незвичному стилі показана звичайна соціальна драма в одному з невеличких норвезьких поселень. Протистояння шинкаря та священника з одного боку та жителів з іншого, апріорі не тягнуло на щось визначне. Воно ним і не стало. По рівню картини я сміливо можу поставити її в один ряд з численними мильними серіалами. Інша справа, що описаний в стрічці епізод і справді є важливою віхою в історії Норвегії. Те, що здається абсолютно несуттєвим з точки зору інших країн може бути важливим для самих норвежців. Саме тому я б не хотів записувати картину у відвертий провал.
Отож з «кіноцінністю» можна вважати розібрались, але на початку я згадував і про «пізнавальну користь». Це якраз та ситуація, коли на безриб’ї акції рака різко зростають :) Зрозумівши, що стрічка мені не цікава, певну увагу я приділив антуражу картини. Кадри суворої Півночі, сотень оленів, прекрасних фіордів дещо скрасили мені гіркоту від «марного» перегляду. Хоча знову ж таки, в даному випадку корисніше вже було б подивитись документальний фільм з каналу «Діскавері».
Резюме – фільм може бути цікавим хіба що норвежцям та справжнім любителям малобюджетного європейського кіно. Всім решта я рекомендую витратити свій час на щось цікавіше.
нагадую про бужолд: не забудь =)
ВідповістиВидалити