Назва в оригіналі:RocknRolla
Рік: 2008
У кожного режисера є свій почерк – ось тільки в одних він відчувається з однієї стрічки до іншої, інші же спритно маскуються, кожного разу видаючи абсолютно інший кінопродукт. Не впізнати почерк «англійського Тарантіно» в «Рок-н-рольщику» просто неможливо. Від «А» до «Я» це картина Гая Річі. Старого доброго Гая Річі. Кожен кадр, кожне слово – за ними просто-таки відчувається постать цього англійця. І нехай хтось скаже, що десь ми вже це бачили, що тут багато запозичень і самоповторів. Можливо, і так. Але, це те кіно, якого так не вистачає останнім часом – несподіване та оригінальне, веселе та драйвове, кіно, яке хочеться дивитись!
Говорити про сюжет в типовому фільмі «від Річі» - справа марна. Принаймні, я нізащо не повірю, що хтось може кількома реченнями передати перипетії з картин «Великий Куша» або «Карти, гроші, два стволи». З «Рок-н-рольщиком» та сама історія. З десяток «головних» персонажів, кожен з яких рухається в своєму напрямку і до своєї мети. Виокремити когось окремо дуже складно. Рок-н-рольщик? Особистість цікава, проте він всього лише один із багатьох. Раз-Два, Арчі, Ленні, Стелла? Навіть важко когось і обрати… Не шукайте прототипів цих героїв з попередніх картин Гая Річі, а просто насолоджуйтесь. Навіть якщо картини англійця викликають у вас антипатію, перегляньте хоча б сцену танцю Стелли і Раз-Два. Це щось неймовірне :)
І все-таки одному з персонажів я приділю додаткову увагу. Російський мільярдер Омович. Хм.. Таке враження, що Гай Річі настільки хотів, щоб абсолютно всі впізнали в ньому Абрамовича, що навіть прізвище не став сильно міняти. Але мова не про це. Я був просто вражений, наскільки сильно вплинув одіозний росіянин та його гроші на стареньку Англію. Про нього вже навіть істинно англійські фільми знімають! Ні, ну ви тільки вдумайтесь в цю фразу – «Абрамович та його роль в культурі Великобританії початку 21 століття».
Фільми від Річі ніколи не були «пустишками». Іронічна кримінальна комедія – це тільки вершина айсбергу. Так, інколи філософії буває аж занадто багато (див. «Револьвер»), але як правило… І нехай, філософські істини тут видають не професори, а бандити і сутенери - від цього мало що міняється. Одним словом, кожен глядач може отримати від картини, те що хоче отримати.
В одній із російських рецензій на стрічку я зустрів вдалу досить фразу – Гай Річі зняв два проміжних фільми (один для себе, інший для бувшої дружини - Мадонни) і повернувся до себе старого. І ви знаєте, що? Я радий, що він повернувся :)
Оцінка: 7/10
Говорити про сюжет в типовому фільмі «від Річі» - справа марна. Принаймні, я нізащо не повірю, що хтось може кількома реченнями передати перипетії з картин «Великий Куша» або «Карти, гроші, два стволи». З «Рок-н-рольщиком» та сама історія. З десяток «головних» персонажів, кожен з яких рухається в своєму напрямку і до своєї мети. Виокремити когось окремо дуже складно. Рок-н-рольщик? Особистість цікава, проте він всього лише один із багатьох. Раз-Два, Арчі, Ленні, Стелла? Навіть важко когось і обрати… Не шукайте прототипів цих героїв з попередніх картин Гая Річі, а просто насолоджуйтесь. Навіть якщо картини англійця викликають у вас антипатію, перегляньте хоча б сцену танцю Стелли і Раз-Два. Це щось неймовірне :)
І все-таки одному з персонажів я приділю додаткову увагу. Російський мільярдер Омович. Хм.. Таке враження, що Гай Річі настільки хотів, щоб абсолютно всі впізнали в ньому Абрамовича, що навіть прізвище не став сильно міняти. Але мова не про це. Я був просто вражений, наскільки сильно вплинув одіозний росіянин та його гроші на стареньку Англію. Про нього вже навіть істинно англійські фільми знімають! Ні, ну ви тільки вдумайтесь в цю фразу – «Абрамович та його роль в культурі Великобританії початку 21 століття».
Фільми від Річі ніколи не були «пустишками». Іронічна кримінальна комедія – це тільки вершина айсбергу. Так, інколи філософії буває аж занадто багато (див. «Револьвер»), але як правило… І нехай, філософські істини тут видають не професори, а бандити і сутенери - від цього мало що міняється. Одним словом, кожен глядач може отримати від картини, те що хоче отримати.
В одній із російських рецензій на стрічку я зустрів вдалу досить фразу – Гай Річі зняв два проміжних фільми (один для себе, інший для бувшої дружини - Мадонни) і повернувся до себе старого. І ви знаєте, що? Я радий, що він повернувся :)
